вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.04.2020м. ДніпроСправа № 904/612/20
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ
до Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-5" Дніпровської міської ради, м.Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 9 423,04 грн.
Суддя Красота О.І.
Без участі представників
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-5" Дніпровської міської ради і просить суд стягнути 0,04 грн. - боргу, 8 671,69 грн. - пені, 471,51 грн. - 3% річних, 279,80 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором постачання природного газу №1012/15-ТЕ-3 від 24.11.2014р. в частині оплати поставленого газу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
26.02.2020 Відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог як безпідставних, а також просить суд застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення боргу в розмірі 9423,04 грн. відповідно до вимог ст.267 Цивільного кодексу України.
Відповідно до Додаткової угоди 31 від 02.11.2015р. до Договору, дія Договору припинена до 01.05.2015р., тобто нарахування пені, штрафних санкцій, інфляційних витрат, виконання зобов'язань можливо лише до кінця дії Договору.
10.03.2020 Позивач подав відповідь на відзив, в якому підтримує позовні вимоги, заявлені у даній справі нарахування здійснені починаючи з 17.03.2015р., тобто Позивач звернувся до суду в межах позовної давності.
Щодо посилань Відповідача на Додаткову угоду №1 від 02.11.2015р., Позивач вказує на те, що сторони погодили вважати Договір таким, що припинив свою дію в частині передачі природного газу з 01.05.2015р. Крім того, згідно п.11 Договору, сторони погодили, що дія Договору в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Також Позивач зазначає, що Основним нормативним актом, що регулює відносини у сфері постачання природного газу є Закон України «Про ринок природного газу», який не містить обмежень щодо розміру пені не вище 0,01% від суми боргу.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
24.11.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-Позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством "ЖИЛСЕРВІС-5" Дніпровської міської ради (далі-Відповідач, Покупець) укладено Договір №1012/15-ТЕ-3 купівлі-продажу природного газу (далі-Договір) (а.с.14-18).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі-газ), на умовах цього Договору.
За умовами пункту 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.
Пункт 2.1. Договору передбачає, що Постачальник передає Покупцеві з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. газ обсягом до 133,0 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.):
січень в обсязі - 30; лютий в обсязі - 25,0; березень в обсязі - 19,0; І кв. в обсязі.
квітень в обсязі - 7,0; травень - 0; червень - 0; ІІ кв. - 7,0.
липень - 0; серпень - 0; вересень - 0; ІІІ кв. - 0.
жовтень - 7,0; листопад в обсязі - 18,0; грудень в обсязі - 27,0; ІV кв. - 52,0.
Згідно з пунктом 3.1. Договору Постачальник передає Покупцеві газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідний запірній/відключаючій арматурі Покупця.
Право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Відповідно до пункту 4.1. Договору кількість газу, яка передається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.
За умовами пункту 5.2. Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за ре гульовим тарифом та без урахування податку на додану вартість.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того, ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього ПДВ - 1309,20 грн.
Пунктом 5.4. Договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Згідно з умовами пункту 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
За змістом пункту 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації природного газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 101 721,39 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.20-23).
Оплату за переданий газ Відповідач здійснював частково, чим порушив вимоги п.6.1. Договору, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість станом на 10.12.2019р. у розмірі 0,04 грн., що і є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до частин першої, третьої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у сумі 0,04 грн. від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача підлягає задоволенню повністю з стягненням з Відповідача заборгованості у розмірі 0,04 грн.
Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 8.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п.6.1. цього Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п.6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу пеню за період прострочення з 15.05.2015р. по 02.11.2015р. у сумі 8 671,69 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 8 671,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Як вище встановлено судом, до прийняття рішення у справі, Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.
Статтею 257 ЦК України, встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Згідно ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), встановлено спеціальну (скорочену) позовну давність в один рік.
Відповідно до приписів ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Пунктом 9.3. Договору, сторони погодили, що строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у п'ять років.
Позивач звернувся з даним позовом до суду 04.02.2020 року, тобто в межах збільшеного за домовленістю сторін строку позовної давності щодо стягнення заборгованості, пені та трьох процентів річних, інфляційних витрат.
З урахуванням встановлених обставин, заперечення Відповідача судом не приймаються.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Позивачем нараховано 3% річних за загальний період прострочення з 15.05.2015р. по 02.11.2015р. у сумі 471,51 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 471,51 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні витрати в сумі 279,80 грн. за період з 15.04.2015р. по 31.10.2015р.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 279,80 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак є меншим ніж сума, яка розрахована судом, тому вказана вимога повинна бути задоволена саме в сумі вимог Позивача у розмірі 279,80 грн.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі зі стягненням з Відповідача на користь Позивача 0,04 грн. - боргу, 8 671,69 грн. - пені, 471,51 грн. - 3% річних, 279,80 грн. - інфляційних витрат.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 230-232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 549, 610-611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-5" Дніпровської міської ради, (49069, м.Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, буд.14, ЄДРПОУ 38199687) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код 20077720) 0,04 грн. - боргу, 8 671,69 грн. - пені, 471,51 грн. - 3% річних, 279,80 грн. - інфляційних витрат та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
06.04.2020р.