Справа № 308/2898/20
24 березня 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Виноградів, зареєстрованого АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді педагога-організатора Ужгородської спеціальної школи ЗОШ 1-3 ст., раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
З внесеного клопотання слідує, що Добра 31 грудня 2019 року, близько 13 години 05 хвилин, ОСОБА_5 , керуючи власним автомобілем марки «Renault» моделі «Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі М-06 сполученням «Київ-Чоп», а саме по вул.Європейська, що в с.Ракошино, Закарпатської області в напрямку м.Мукачево, зі швидкістю 84,5 км/год., (при максимально допустимій 50 км/год), що підтверджується висновком експерта від 24.02.2020 №10/65, не урахувавши дорожню обстановку, не забезпечивши безпеку дорожнього руху, не дотримався швидкісного режиму, проявив неуважність до дорожньої обстановки та на регульованому пішохідному переході по вказаній вулиці, навпроти будинку 282, на своїй смузі для руху здійснив наїзд на пішохода - потерпілу громадянку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебігала регульований пішохідний перехід на червоне світло пішохідного світлофора з ліва на права по ходу руху транспортного засобу, внаслідок чого остання померла в реанімаційному відділенні Мукачівської ЦРЛ 09.01.2020.
В результаті ДТП смерть гр. ОСОБА_8 , згідно висновку судово-медичного експерта №14/2020, настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми у вигляді субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку, який ускладнився набряком-набуханням головного мозку з явищами малярії, що і явилось безпосередньою причиною її смерті. Вказані тілесні ушкодження являються як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і з безпосередньою причиною смерті знаходяться у прямому причинному зв'язку. Виявлені тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по механізму удару або при ударянні об такі, під час ДТП при зіткненні людини з автомобілем, що рухається, і вкладаються в час події, що мала місце 31.12.2019 року.
Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п.п 1.3, 1.4, 1.5, 1.10, 2.3 (б), 12.1, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, у яких визначено: п.1.3 ПДР -Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п.1.4 ПДР - Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила; п.1.5 ПДР - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити всіх можливих заходів для їх усунення або попередити про них інших учасників дорожнього руху, орган міліції, власника дороги або уповноважених ним осіб; п.1.10 ПДР - Терміни й визначення в ПДР України в яких зазначено і вимагається від водіїв їх дотримуватись та враховувати під час руху а саме: безпечна швидкість - швидкість за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом у конкретних умовах; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризують до рожні умови, наявність перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивність і рівень організації дорожнього руху, які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом; небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку;
п.2.3. ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.12.1 ПДР - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.3 ПДРУ - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
п.12.4 ПДРУ - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Тому, недотримання водієм ОСОБА_5 , правил дорожнього руху стало причинним зв'язком у настанні небезпечних наслідків, а саме смертю потерпілої ОСОБА_8 .
Таким чином дії, ОСОБА_5 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України - тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
18 березня 2020 року гр.. ОСОБА_5 , у встановленому ст.ст.276, 277 та 278 Кримінального процесуального кодексу України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України.
Слідчий вказує, що вина підозрюваного ОСОБА_5 , підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього від 31.12.2019; ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_9 , від 02.01.2020; протокол тимчасового доступу до речей та документів від 09.01.2020; протокол допиту в якості потерпілого ОСОБА_10 , від 24.01.2020; протокол огляду та перегляду відеозапису та графічного зображення від 24.01.2020; протокол огляду та перегляду відеозапису та графічного зображення від 31.01.2020; протокол додаткового огляду місця події від 03.02.2020; висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , від 19.02.2020; висновком судової авто технічної експертизи технічного стану транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Renault» моделі «Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 за №9013 від 18.02.2020; висновком судової фототехнічної експертизи за №10/65 від 14.02.2020; виском судової авто технічної експертизи за №9083 від 19.02.2020; поясненням водія ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , після вчинення перебуваючи на волі з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадження, скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а застосування більш м'яких запобіжних заходів особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, а тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав наведених у клопотанні.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати відносно ОСОБА_5 , більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Пояснює, що зазначені слідчим ризики в клопотанні є надуманими, не підтверджені жодним доказом чи фактом. Звертає увагу суду на те, що подія сталася 31.12.2019 року і з того часу ОСОБА_5 , постійно був на зв'язку із слідчим органом. Вказує, що ОСОБА_5 працює педагогом в Ужгородській спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради. Також працює педагогом в Ужгородській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №3 з поглибленим вивченням англійської мови. Крім того, є аспірантом історичного факультету, працює над науковою роботою на отримання ступеня кандидата історичних наук, доктора філософії.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчого, пояснення підозрюваного, його захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019070120001472, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
У рамках даного кримінального провадження 18.03.2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 2ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.
Статтею 177 КПК України регламентовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як роз'яснено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки. У п. 13.3 даної постанови зазначено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не повязаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього від 31.12.2019; ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_9 , від 02.01.2020; протокол тимчасового доступу до речей та документів від 09.01.2020; протокол допиту в якості потерпілого ОСОБА_10 , від 24.01.2020; протокол огляду та перегляду відеозапису та графічного зображення від 24.01.2020; протокол огляду та перегляду відеозапису та графічного зображення від 31.01.2020; протокол додаткового огляду місця події від 03.02.2020; висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , від 19.02.2020; висновком судової авто технічної експертизи технічного стану транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Renault» моделі «Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 за №9013 від 18.02.2020; висновком судової фототехнічної експертизи за №10/65 від 14.02.2020; виском судової авто технічної експертизи за №9083 від 19.02.2020; поясненням водія ОСОБА_5 ,
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваною інкримінованого їй злочинів, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинах на даній стадії досудового розслідування.
Проте, підозра ОСОБА_5 у вчиненні даного злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч.2 ст.286 КК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, його вік та стан здоров'я, наявність у нього постійного місця проживання, характеристики за місцем роботи, працює педагогом в Ужгородській спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради. Також працює педагогом в Ужгородській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №3 з поглибленим вивченням англійської мови, та є аспірантом історичного факультету. Також слідчий суддя враховує, що з часу вчинення кримінального правопорушення 31.12.2019 року підозрюваний ОСОБА_5 з'являлася на всі виклики слідчого, доказів зворотного слідчому судді надано не було.
Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Оцінюючи доводи прокурора про необхідність застосування відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя констатує, що їх можливе настання прокурором жодним доказом не доведено.
Також прокурором не доведено те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому єдиним обґрунтуванням неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу сторона обвинувачення вказує тяжкість вчиненого злочину.
Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який, має постійне місце проживання, має місце роботи, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 , та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1ст. 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під варту слід відмовити.
Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним, у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.286 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , з 23.00 год. по 07.00 год. наступної доби, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Виноградів, зареєстрованого АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді педагога-організатора Ужгородської спеціальної школи ЗОШ 1-3 ст., раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту, без застосування засобу електронного контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого та прокурора за їх першою вимогою;
2) заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в нічний період доби, а саме з 23:00 по 07:00 год., без дозволу слідчого, прокурора чи слідчого судді;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - по 20 травня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1