Ухвала
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 310/837/13-ц
провадження № 61-3012ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 13 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ в натурі житлового будинку, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності,
У січні 2013 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ в натурі житлового будинку, визнання права власності.
Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року відкрито провадження у справі.
20 лютого 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ в натурі житлового будинку, визнання права власності та зустрічний позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності задоволено.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 липня 2013 року виправлено описки у рішенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року.
23 грудня 2019 року ОСОБА_1 через свого представника - ОСОБА_2 , звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в частині оскарження ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року про відкриття провадження у справі повернуто заявнику.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 10 лютого 2020 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 січня 2020 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до Закону № 460-ІХ пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України, який передбачав можливість оскарження окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності, виключено.
Згідно частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Отже, частиною першою статті 389 ЦПК України, в редакції станом на час подання касаційної скарги, не передбачено оскарження у касаційному порядку ухвал судів першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку щодо відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року необхідно відмовити.
У частині оскарження ухвали Запорізького апеляційного суду від 13 січня 2020 року у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року про відкриття провадження у справі апеляційний суд виходив із того, що відповідно до положень статті 353 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про відкриття провадження у справі з підстав порушенням правил підсудності, проте заявником вказана ухвала оскаржується з підстав недотримання судом першої інстанції вимог статті 119 ЦПК України (у редакції кодексу 2004 року), оскільки позовну заяву не було залишено без руху.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги)ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 353 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Згідно пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Згідно частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційним судом встановлено, що упрохальній частині апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року про відкриття провадження у справі та залишити позов ОСОБА_1 без розгляду, отже незгода з ухвалою про відкриття провадження викладена, як окреме оскарження ухвали, а не як заперечення на рішення суду.
Ураховуючи викладене, встановивши, що ухвала про відкриття провадження у справі оскаржена заявником не з підстав порушення судом правил підсудності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги).
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та на законність оскаржуваної ухвали не впливають.
Підстави вважати, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, відсутні.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2013 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 13 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ в натурі житлового будинку, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А. А. Калараш
В. М. Сімоненко