Постанова
Іменем України
26 березня 2020 року
м. Київ
справа № 2-958/10
провадження № 61-10545св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року у складі судді Левченко Т. А.,
Описова частина
У вересні 2008 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 серпня 2010 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено частково.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 346 166,35 грн.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі
346 166,35 грн звернуто стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу будь-якій особі.
Виселено з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції від 11 серпня 2010 року ОСОБА_2 10 лютого 2011 року звернулася до суду першої інстанції з заявою про перегляд цього заочного рішення.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 квітня 2011 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 серпня 2010 року у справі за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення залишено без задоволення.
Того ж дня усім учасникам справи Зарічним районним судом м. Суми було направлено копію ухвали суду першої інстанції від 28 квітня 2011 року до відома.
Не погодившись з заочним рішенням суду першої інстанції від 11 серпня 2010 року ОСОБА_2 04 квітня 2019 року оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_2 була залишена без руху з підстав несплати судового збору та пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки вказані нею підстави для його поновлення були визнані неповажними, тому їй було запропоновано звернутися до апеляційного суду із заявою, вказавши інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та надано строк для усунення цих недоліків тривалістю не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз'яснено, що якщо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 серпня 2010 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Повернуто ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2 362,75 грн, який було сплачено згідно квитанції № 0.0.1337782417.1 від 25 квітня 2019 року, платник - ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 , банк відправника - ПРИВАТБАНК, код банку 305299), на рахунок 34316206080029, одержувач УК у м. Сумах/м. Суми/ 22030101, банк одержувача Казначейство України (ел. адм.подат.), код 37970593, код банку 899998; та судовий збір в розмірі 200,00 грн, який було сплачено згідно квитанції № 0.0.1316021683.1 від 04 квітня 2019 року, платник - ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 , банк відправника - ПРИВАТБАНК, код банку 305299), на рахунок 34316206080029, одержувач УК у
м. Сумах/м. Суми/ 22030101, банк одержувача Казначейство України (ел. адм.подат.), код 37970593, код банку 899998.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наведені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, оскільки з часу постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення пройшло майже 8 років, тому суд вважає за необхідне відмовити їй у відкритті апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, що наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції від 11 серпня 2010 року, з тих підстав, що з копією ухвали про залишення її заяви про перегляд цього заочного рішення суду першої інстанції від 28 квітня 2011 року без розгляду вона ознайомилася лише 02 квітня 2019 року. Звертала увагу на те, що вона в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення вказувала, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не направляв їй жодних документів щодо розгляду її заяви про перегляд заочного рішення. Також вказувала, що вона зверталася до суду першої інстанції з заявою про перенесення розгляду її заяви про перегляд заочного рішення з 28 квітня 2011 року на іншу дату, однак після цього ніяких документів із суду вона не отримувала, тому їй є не зрозумілим твердження суду апеляційної інстанції яким саме чином вона мала дізнатися про результати розгляду цієї справи, якщо не отримувала ухвали суду за результатами розгляду її заяви про перегляд заочного рішення у справі. Вказує, що суд апеляційної інстанції відмовляючи їй у відкритті апеляційного провадження обмежив реалізацію її права на апеляційне оскарження такого судового рішення.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Зарічного районного суду м. Суми.
07 червня 2019 року справу № 2-958/10 передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що вересні 2008 року ПАТ «Банк Форум» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 серпня 2010 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено частково.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 346 166,35 грн.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі
346 166,35 грн звернуто стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу будь-якій особі.
Виселено з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції від 11 серпня 2010 року ОСОБА_2 10 лютого 2011 року звернулася до суду першої інстанції з заявою про перегляд цього рішення суду.
Про розгляд справи призначений на 28 квітня 2011 року на 11:30 годину
ОСОБА_2 була повідомлена за поштовою адресою вказаною особисто нею в заяві про перегляд заочного рішення суду та на поштову адресу за місцем її роботи.
Судову повістку за її адресою проживання ОСОБА_2 не отримувала та остання повернулася за закінченням терміну зберігання, а судову повістку направлену за місцем її роботи було отримано 18 квітня 2011 року уповноваженою особою
(а. с. 186-188 том 1).
28 квітня 2011 року ОСОБА_2 подала до Зарічного районного суду м. Суми заяву про перенесення судового засідання призначеного на 28 квітня 2011 року на
11:30 годину на іншу дату, у зв'язку з тим, що її представник у цей час приймає участь у кримінальній справі та просила про призначення нового судового засідання повідомити їй за місцем її роботи (а. с. 189 том 1).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 квітня 2011 року заяву
ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 серпня 2010 року у справі за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення залишено без задоволення.
Того ж дня усім учасникам справи Зарічним районним судом м. Суми було направлено копію ухвали суду першої інстанції від 28 квітня 2011 року до відома.
15 березня 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із заявами про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій судових рішень, у тому числі копії заочного рішення суду від 11 серпня
2010 року (а. с. 4-10 том 2).
25 березня 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 отримав копію заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 серпня 2010 року
(а. с. 7 том 2).
Не погодившись з заочним рішенням суду першої інстанції від 11 серпня 2010 року ОСОБА_2 04 квітня 2019 року оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_2 була залишена без руху з підстав несплати судового збору та пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки вказані нею підстави для його поновлення були визнані неповажними, тому їй було запропоновано звернутися до апеляційного суду із заявою, вказавши інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та надано строк для усунення цих недоліків тривалістю не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз'яснено, що якщо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено (а. с. 34-35 том 2).
26 квітня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду апеляційної інстанції від 12 квітня 2019 року. Стосовно пропуску строку на апеляційне оскарження вона вказувала, що судова повістка про дату розгляду її заяви про перегляд заочного рішення дійсно була направлена за місцем її роботі і начебто вручена уповноваженій особі, однак невідомо, що це за особа та чи виписувалась довіреність такій особі на отримання поштових відправлень тощо. Також зазначала, що в період з 15 до 30 квітня 2011 року вона перебувала у відрядженні, що підтверджується довідкою, виданою їй за місцем роботи (а. с. 97-103 том 2).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року
№ 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті
6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ЦПК України 2004 року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 частиною першою статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Із матеріалів справи вбачається, що 04 квітня 2019 року ОСОБА_2 подала до апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Зарічного районного суду
м. Суми від 11 серпня 2010 року разом із клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Як на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження заявник посилалася на те, що зі змістом оскаржуваного рішення ознайомилася лише 25 березня 2019 року після отримання його копії в суді першої інстанції.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_2 на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 серпня 2010 року залишено без руху та надано строк у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для звернення до апеляційного суду із мотивованою заявою із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та несплати судового збору.
Указану ухвалу ОСОБА_2 згідно розписки суду отримала 12 квітня 2019 року.
Визнаючи наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не поважними, апеляційний суд виходив із того, що перебіг строку для оскарження заочного рішення почав відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення її заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, про дату розгляду вказаної заяви вона була сповіщена завчасно належним чином, відповідно до положень частини сьомої статті 74 ЦПК України 2004 року, оскільки судова повістка була надіслана їй за місцем роботи та отримана уповноваженою особою
(а. с. 186, том 1). Також судом апеляційної інстанції було зазначено, що
ОСОБА_2 було відомо про перебування на виконанні оскаржуваного заочного рішення суду, про що також свідчить постанова державного виконавця від 26 жовтня 2018 року про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банку судових витрат, у зв'язку з фактичним виконанням рішення
(а. с. 196, том 1). Проте апеляційна скарга була подана нею лише 04 квітня 2019 року.
26 квітня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду апеляційної інстанції від 12 квітня 2019 року. Стосовно пропуску строку на апеляційне оскарження вона вказувала, що судова повістка про дату розгляду її заяви про перегляд заочного рішення дійсно була направлена за місцем її роботі і начебто вручена уповноваженій особі, однак невідомо, що це за особа та чи виписувалась довіреність такій особі на отримання поштових відправлень тощо. Також зазначала, що в період з 15 до 30 квітня 2011 року вона перебувала у відрядженні, що підтверджується довідкою, виданою їй за місцем роботи. Також вказувала про те, що через економічну кризу у неї виникли прострочені зобов'язання перед деякими організаціями, зокрема КС «Сумська кредитна спілка», ПАТ КБ «Надра», по всім виконавчим провадженням було звернуто стягнення на її заробітну плату і вона вважала, що саме по цим виконавчим провадженням йдуть відрахування з її заробітної плати, тому просила визнати поважними підстави пропуску строків на апеляційне оскарження (а. с. 97-103 том 2).
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, дійшов правильного висновку стосовно того, що підстави, на які посилається заявник, не є поважними, оскільки з часу постановлення ухвали про залишення її заяви про перегляд заочного рішення без задоволення пройшло майже 8 років, а заявник протягом цих восьми років знаючи про існування оскаржуваного судового рішення не зверталася до суду з апеляційною скаргою. Заявник не надала суду доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження більше восьми років, тому зазначені в ухвалі апеляційного суду недоліки в установлений судом строк не усунула.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, щодо відмови у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що заявник не навела поважних причин для поновлення їй строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки після постановлення ухвали про залишення її заяви про перегляд заочного рішення пройшло майже 8 років.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що вона не була належним чином повідомлена про дату та час розгляду її заяви про перегляд заочного рішення не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи. Зокрема заявник була належним чином повідомлена про розгляд її заяви призначений на 28 квітня 2011 року на 11:30 годину за місцем її роботи, оскільки вказану судову повістку отримала уповноважена на те особа, яка працювала в Палаці дітей та спорту (а. с. 186 том 1), а сама заявниця 28 квітня
2011 року перебуваючи у цей період у відрядженні з'явилася до суду першої інстанції та подала власноручно написану заяву про відкладення розгляду її справи призначеного на 28 квітня 2011 року на іншу дату (а. с. 189 том 1). Тобто вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 була обізнана щодо дати та часу розгляду її заяви про перегляд заочного рішення.
Таким чином доводи ОСОБА_2 про те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи на судове засідання призначене на 28 квітня
2011 року на 11:30 годину є необґрунтованими та спрямованими на те, щоб ввести суд касаційної інстанції в оману.
Крім того, заявник знаючи про те, що розгляд її заяви про перегляд заочного рішення суду від 11 серпня 2010 року мав би відбутися 28 квітня 2011 року до 15 березня
2019 року жодного разу не звернулася до суду першої інстанції з тією метою щоб з'ясувати на якому етапі розгляду перебуває її заява про перегляд цього рішення суду.
Інші доводи, наведені на обґрунтування касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального тапроцесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК Українивиходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Крім того, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. А. Калараш
В. М. Сімоненко
С. П. Штелик