П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/277/19
Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Скрипченка В.О., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року (м. Херсон, дата складання повного тексту рішення - 27.03.2019р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
12.02.2019 року ОСОБА_1 звернуся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову відповідача від 19.11.2018 року №146 у призначенні дострокової пенсії за вислугу років;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області призначити дострокову пенсію за вислугу років, як учаснику бойових дій, з дати звернення - 12.11.2018 року.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він приймав участь в антитерористичній операції (АТО) та має статус учасника бойових дій, у зв'язку з чим, при досягненні 55-річного віку та наявності пенсійного стажу не менше 25 років, має пільги на отримання пенсії, однак відповідачем безпідставно та з надуманих обставин у призначенні пенсії відмовлено.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суд від 27 березня 2019 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 02.05.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її часткового задоволення.
Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 13.06.2017 року безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою від 11.01.2018 року №45
12.11.2018 року позивач звернувся до ТУ Пенсійного фонду із заявою про призначення дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій.
До своєї заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 надав:
- трудову книжку НОМЕР_1 ;
- посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , видане управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 18.04.2018р.;
- довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, видану військовою частиною НОМЕР_4 04.06.2018 року №964.
Однак, 19.11.2018 року відповідачем прийнято рішення №146, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності п/вимог та, відповідно, з правомірності дій та спірного рішення відповідача.
Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Так, як слідує зі змісту положень п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.20 ст.6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.п.12 та 13 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.19 ст.6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абз.6 і 7 п.1 ст.10 зазначеного Закону, а також абз.8 п.1 ст.10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до абз.3 пп.5 п.2.1 розділу II «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»» №22-1 від 25.11.2005 року, до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до п.п.19,20 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені «Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» (затв. Постановою КМУ від 20.08.2014р. №413).
Згідно із п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII, учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» №2443-VІІІ від 22.05.2018 року (який набрав чинності 25.07.2018 року) в абз.1 п.19 ст.6 слова «та працівники» і «працівники» виключено.
Таким чином, статус учасника бойових дій відповідно п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до внесення змін згідно Закону №2443-VІІІ від 22.05.2018 року надавався не тільки військовослужбовцям, але й іншим особам, які не проходили військову службу, однак брали участь в бойових діях.
При цьому, як встановлено судовою колегією з наявного в матеріалах справи посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , яке було видане ОСОБА_1 . Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 18.04.2018 року, т.б. ще до змін встановлених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» №2443-VІІІ від 22.05.2018 року (який набрав чинності 25.07.2018 року) в абз.1 п.19 ст.6.
А як передбачено ст.58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, зазначене посвідчення підтверджує, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій та є документом, який надає йому право на призначення пенсії за віком, відповідно до ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, оскільки належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій ніким не оскаржувалася, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії.
Так, як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, при зверненні до пенсійного органу позивачем до заяви про призначення пенсії було надано:
- трудову книжку НОМЕР_1 , в записі №32 якої зазначено, що позивач прийнятий на роботу до військової частини польова пошта НОМЕР_5 на посаду «військового священика» (капелана) з 08.06.2017 р.;
- посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , видане управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 18.04.2018р.;
- довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, видану військовою частиною НОМЕР_4 04.06.2018р. за №964.
Так, в довідці військової частини НОМЕР_4 від 04.06.2018 року №964 зазначено, що працівник ОСОБА_1 в період з 13.06.2017 року по 18.11.2017 року, з 02.12.2017 року по 09.12.2017 року, з 21.12.2017 року по 23.01.2018 року, з 29.01.2018 року по 22.02.2018 року, з 21.03.2018 року по 24.03.2018 року, з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року, з 30.04.2018 року по 28.05.2018 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції с. Калинове, Покровського району, Донецької обл.
До того ж, як вбачається зі спірної відповіді відповідача від 19.11.2018 року №146, останнім, згідно трудової книжки позивача, наданих ним довідок та відомостей Реєстру застрахованих осіб, визнано страховий стаж ОСОБА_1 більш як 34 роки.
Таким чином, оскільки позивачем надано усі необхідні документи для призначення пільгової пенсії відповідно до ч.4 п.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які передбачені вимогами п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій Закону №1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, то, відповідно, відповідачем протиправно відмовлено у призначенні такої пенсії, у зв'язку з чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить призначити йому пільгову пенсію з дня звернення до відповідача з відповідною заявою, т.б. з 12.11.2018 року.
Однак, уважно дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже на момент звернення не мав повних 55 років, а звернувся до пенсійного органу за місяць до настання такої дати.
Відповідно до п.2 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Також, у відповідності до приписів абз.1 п.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше 3-х місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача та призначення йому спірної пенсії з 12.12.2018 року, т.б. з дня наступного після виповнення останньому 55 років.
Крім того, слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду частково не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.1,3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329,382 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року - скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від19.11.2018 року №146 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч.4 п.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до ч.4 п.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.12.2018 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 03.04.2020р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: В.О. Скрипченко
Т.М. Танасогло