П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5961/19
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року (суддя Бутенко А.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 27 грудня 2019 року) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю 3-х осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
08 жовтня 2010 ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю 3-х осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила:
- визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 15.10.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року задоволено заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду по справі 420/5961/19. Адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Задоволено клопотання відповідача про розподіл судових витрат, понесених відповідачем по справі 420/5961/19 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області понесені судові витрати на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення з неї на користь Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області понесених судові витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити Крижанівській сільській раді Лиманського району Одеської області у задоволенні клопотання цього клопотання.
В доводах апеляційної скарги зазначається, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та звільняється від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому апелянт вважає, що безпідставно стягнули з ОСОБА_1 судові витрати на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 грн., враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року в частині залишення без розгляду у справі не є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо правомірності стягнення з неї судових витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 грн..
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі… відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 грн., виходячи з наступного.
Залишаючи позов без розгляду згідно п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України суд першої інстанції виходив з того, що заява представника позивача про залишення адміністративного позову без розгляду подана без будь-яких обґрунтувань та не в зв'язку із задоволенням вимог відповідача після подання позовної заяви, а відтак сума сплачених судових витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 за правилами ч. 1 ст. 140 КАС України.
Однак з такими висновками суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат на послуги з виготовлення експертного висновку судова колегія не може погодитися з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення такого позову без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Щодо клопотання відповідача про розподіл понесених ним судових витрат колегія суддів враховує, що в рамках даної справи Крижанівською сільською радою на підставі договору №104 від 11.11.2019 р. було замовлено послуги з розробки висновку експерта про відповідність об'ємно-планувальних рішень, прийнятих в намірах забудови земельної ділянки, діючим нормативним документам (а.с. 87-90).
Відповідно до умов договору вартість цих послуг складає 5000,00 грн. (а.с. 91).
Зазначена сума була сплачена Крижанівською сільською радою в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №587 від 11.11.2019р. (а.с. 93).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України, до судових витрат пов'язаних з розглядом справи належать в числі інших і витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Згідно до ч. 3 ст. 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов'язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі рахунків та інших доказів.
Водночас колегія суддів зауважує, що відповідно до положення ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи вищевикладене та доводи апелянта колегія суддів дійшла висновку, що вказаний експертний висновок не може прийматися як належний та допустимий доказ, оскільки питання про розгляд експертного висновку та долучення його до матеріалів справи, як доказ не ставився на обговорення сторонами, не було розглянуто належним чином, та без згоди позивача долучено до матеріалів справи.
Дуже важливою обставиною є ще і те, що позивач не була попереджена не тільки про проведення обстежень стосовно її майна, але і не надавала згоду на оплату дій, пов'язаних з експертизою.
Разом з тим, апелянт слушно вказує на те, що заява про залишення позову без розгляду пов'язана зі зміною чинного законодавства, яка відбулася 01.10.2019 р. введенням в дію ДБН В 2.2-12:2019, тобто вже після звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою, положення якого принципово змінили суть вимог будівельного законодавства стосовно проведення реконструкції індивідуальних житлових будинків, що є підставою для повторного звернення з позовною заявою в разі подальшого порушення Крижанівською сільською радою її прав та вимог чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 140 КАС України, на яку помилково послався суд першої інстанції, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулася до суду першої інстанції із заявою в порядку ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України та не відмовлялася від позову, як про це зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, а просила залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ст. 240 КАС України (а.с. 176).
Також слід враховувати, що позивачка є інвалідом II групи та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору (а.с. 198).
Згідно ж з ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 понесених відповідачем витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області понесених судових витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень порушено норми процесуального права, наслідком чого є скасування оскаржуваного рішення у відповідній частині.
Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області понесених судових витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Постановити з цього питання нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про розподіл судових витрат, понесених відповідачем по справі 420/5961/19 та стягнення з ОСОБА_1 на користь Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області понесених судових витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов