ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про роз'яснення судового рішення
31 березня 2020 року м. Київ № 640/7155/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І. при секретарі судових засідань Прокопенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Міністерства оборони України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 30 липня 2019 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
треті особи Тетіївській районний військовий комісаріат,
ОСОБА_2
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
за участі представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи 1 - не з'явився,
від третьої особи 2 - не з'явився
Представником Міністерства оборони України подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2019 року, а саме, на підставі якої норми здійснити призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_3 , який на день смерті не був військовослужбовцем.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 та, зокрема, зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_3 внаслідок захворювання та смерті, які пов'язані з захистом Батьківщини, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”.
З огляду на те, що станом на час смерті ОСОБА_3 не був військовослужбовцем (звільнений з військової служби наказом від 25 березня 2015 року №78) та з моменту його звільнення та до моменту смерті пройшло більше трьох місяців Міністерство оборони України просить роз'яснити, на підставі якої правової норми здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_3 внаслідок захворювання та смерті, які пов'язані з захистом Батьківщини.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року заяву про роз'яснення рішення призначено до розгляду в судовому засіданні.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені про час, дату та місце його проведення.
З урахуванням частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про роз'яснення судового рішення за відсутністю представників сторін.
Розглянувши заяву Міністерства оборони України про роз'яснення рішення суду, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
У відповідності до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до частини 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
При цьому, суд звертає увагу, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання рішення в наслідок неясності його резолютивної частини. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.
Таким чином, за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 та, зокрема: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 внаслідок захворювання та смерті, які пов'язані з захистом Батьківщини відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”; зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_3 внаслідок захворювання та смерті, які пов'язані з захистом Батьківщини, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”.
Зазначеним рішенням встановлено наступне: відповідно до пункту 4 Порядку 25 грудня 2013 року № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
При цьому суд зазначає, що така допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.
Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 761/18099/15-а.
Як вказано вище, Витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08 жовтня 2015 року №3732 містить висновок, що захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 пов'язане із захистом Батьківщини.
Отже, виходячи із зазначених обставин справи, суд дійшов висновку щодо наявності у позивачів права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої положеннями статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Зі змісту заяви Міністерства оборони України про роз'яснення судового рішення вбачається, що фактично останній просить визначити механізм виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2019 року.
За таких підстав та враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2019 року є зрозумілим, чітким та таким, що не підлягає роз'ясненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 254, 241-246, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні заяви представника Міністерства оборони України про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко
Ухвалу виготовлено 02 квітня 2020 року