03 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4860/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги:
відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовослужбовцем під час виконання військового обов'язку, на загальну суму 78 334 грн 22 коп.
Під час розгляду справи суд
10 грудня 2019 року Військова частина НОМЕР_1 (надалі також - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою від 16 грудня 2019 року відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
08 січня 2020 року від Виконавчого комітету Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , що відповідає зазначеному позивачем.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
28 січня 2020 року позивач надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду, чим усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 10 січня 2020 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач в період з 03.02.2017 по 02.06.2017 проходив військову службу за контрактом у військовій частині - польова пошта НОМЕР_2 (нині - військова частина НОМЕР_1 ). Під час проходження військової служби внаслідок недбалості ОСОБА_1 втратив ввірене йому військове майно - спальний мішок 1 шт., бронежилет «Корсар» - 1 шт., шолом кевларовий - 1 шт.,чохол до шолома - l шт., казанок алюмінієвий - 1 шт., загальною вартістю 81 615 грн 50 коп. Тому, відповідно до законодавства, що регулює матеріальну відповідальність військовослужбовців за заподіяну шкоду, стягненню з відповідача підлягає залишок невідшкодованої шкоди, який обліковується за відповідачем, та становить 78 334 грн 22 коп.
Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, однак повернулась до суду з відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
У встановлений судом строк відповідач не надав до суду відзив на позов, причини поважності його подання не зазначив.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом
03 лютого 2017 року по 02 червня 2017 року відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадянин ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині - польова пошта НОМЕР_2 (нині військова частина НОМЕР_1 ).
Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта ВО425 №27 від 03.02.2017 громадянина ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого механіка-водія радіотелефоніста протитанкового артилерійського взводу протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону військової частини - польова пошта НОМЕР_2 та зараховано в списки особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення. З 03 лютого 2017 року ОСОБА_1 прийняв справи та посаду.
Відповідно до Роздавальної (здавальної) відомості №2 солдат ОСОБА_1 . Міністерством оборони України в особі командування військової частини НОМЕР_1 був забезпечений речовим майном згідно визначених норм. Так, в користування йому було видано інвентарне майно: бронежилет (Корсар) - 1 шт, каска (шолом кевларовий) - 1 шт. /а.с. 22/. Також ОСОБА_1 отримав спальний мішок - l шт., чохол до шолому - l шт., казанок алюмінієвий - 1 шт.
Вищевказане майно відноситься до інвентарного майна, а отже видається тільки у тимчасове користування. Після відсутності необхідності користування або в разі звільнення або переведення інвентарне майно здається на склади відповідних служб військової частини або в підрозділ.
Отримання бронежилета (Корсар) - 1 шт. та каски (шолом кевларовий) - 1 шт., підтверджується підписом ОСОБА_1 в роздавальній (здавальній) відомості №2 /а.с. 22/.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 132 від 02.05.2017 року вищевказаного військовослужбовця було виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Гребінківського РБК Полтавської області. Вказано про необхідність утримання за втрачене майно 81 615 грн 50 коп згідно з довідкою-розрахунком № 9/17 /а.с. 11/.
За фактом втрати військового майна військовослужбовцем ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 387 від 04.10.2017 було проведено службове розслідування, за наслідками якого складений акт службового розслідування /а.с.13-15/, яким встановлено втрату ОСОБА_1 військового майна (бронежилету (Корсар) - 1 шт, каски (шолом кевларовий) - 1 шт., спального мішку - l шт., чохлу до шолому - l шт., казанку алюмінієвого - 1 шт.), загальна вартість якого склала 81 615 грн 50 коп.
Відповідно Довідки-розрахунку № 9/17 на утримання за речове майно, яке було втрачене солдатом ОСОБА_1 , в грошовому вираженні вартість втраченого майна становить 81 615,50 грн. Зокрема, вартість спального мішка склала 595 грн, бронежилету «Корсар» - 53 500 грн (з урахуванням десятикратного розміру), шолому кевларового - 27 500 грн (з урахуванням десятикратного розміру), чохлу до шолому - 12,80 грн, казанку алюмінієвого - 7,70 грн.
Факт отримання та втрати вказаного військового майна солдатом ОСОБА_1 підтверджується поясненнями командира 1-ої протитанкової артилерійської батареї капітана ОСОБА_2 та сержанта з матеріального забезпечення ОСОБА_3 . Крім того факт недбалого відношення до військового майна підтвердили військовослужбовці: сержант ОСОБА_4 , старший солдат ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_6 .
На підставі наказу командира військової НОМЕР_1 №520 від 04.10.2017 року ОСОБА_1 було притягнуто до повної матеріальної відповідальності в сумі 81 615, 50 грн / а.с. 16/.
Відповідно до довідки про суму заборгованості, що підлягає стягненню, № 1603 від 13.11.2019 залишок невідшкодованої шкоди, який обліковується за відповідачем, становить 78 334 грн 22 коп.
Враховуючи наявний за відповідачем борг, позивачем звернувся до суду із відповідним позовом про його відшкодування.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно з вимогам статті 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, за збереження виданого йому майна.
Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначається Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" .
Згідно зі статтею 1 цього Закону, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Стаття 3 цього Закону передбачає, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", особи, винні у порушенні вимог цього Закону, притягаються до відповідальності згідно із законом.
Постановою Верховної Ради України "Про затвердження Положення про матеріальну
відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі", від 23.06.1995 № 243/95-ВР, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, передбачались підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. За шкоду, заподіяну державі не під час виконання службових обов'язків, зазначені особи несуть матеріальну відповідальність у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.
Пунктом 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі передбачено, що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Згідно з пунктом 3 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням
шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.
Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки.
Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.
Відповідно до пункту 4 вказаного Положення, відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.
У разі притягнення особи, яка заподіяла матеріальну шкоду державі, до кримінальної відповідальності командир (начальник) військової частини зобов'язаний подати щодо неї цивільний позов до суду на суму невідшкодованої шкоди.
Пунктом 13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Згідно з пунктом 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 № 880 (пункт "д") у десятикратному розмірі відшкодовуються винними особами засоби бронезахисту, бронежилети усіх типів, шоломи захисні усіх типів, протиударні щити усіх типів.
Висновки щодо правозастосування
З матеріалів справи вбачається, що солдат ОСОБА_1 внаслідок власної недбалості втратив видане йому майно (спальний мішок 1 шт., бронежилет «Корсар» - 1 шт., шолом кевларовий - 1 шт.,чохол до шолома - l шт., казанок алюмінієвий - 1 шт.).
Факт видачі відповідного майна підтверджується Роздавальною (здавальною) відомостю №2.
Факт втрати вказаного військового майна солдатом ОСОБА_1 підтверджується поясненнями командира 1-ої протитанкової артилерійської батареї капітана ОСОБА_2 та сержанта з матеріального забезпечення ОСОБА_3 . Крім того факт недбалого відношення до військового майна підтвердили військовослужбовці: сержант ОСОБА_4 , старший солдат ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_6 /а.с. 17-21/.
Подані позивачем докази надають достатні підстави вважати, що втрата військового майна та спричинення матеріальної шкоди сталися внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язків військової служби.
Відповідачем жодним чином не заперечено ані позов, ані фактичних обставин, покладених у підставу стягнення з нього шкоди.
Враховуючи наявний розрахунок вартості втраченого майна зі застосуванням кратності вартості майна відповідно до Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, судом встановлено, що до стягнення підлягають сума заподіяної шкоди в розмірі 78 334 грн 22 коп.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,рнокпп НОМЕР_4 ) про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,рнокпп НОМЕР_4 ) на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 заподіяну майнову шкоду у розмірі 78 334 грн 22 коп (сімдесят вісім тисяч триста тридцять чотири гривні двадцять дві копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков