Справа № 420/1743/20
03 квітня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов громадянина Таджикистану ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління у справах іноземців та осіб без громадянства про скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду з адміністративним позовом звернувся громадянин Таджикистану ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління у справах іноземців та осіб без громадянства, в якому просить суд:
- скасувати повідомлення №5/1-391 від 20.11.2019 року «Про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту Державної міграційної служби України;
- зобов'язати Державну міграційну службу України прийняти його заяву щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.2, п.4 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 4 ст.161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не зазначені ідентифікаційні коди юридичних осіб - відповідачів.
Визначаючи двох відповідачів, позивач пред'являє вимоги лише до одного.
Частиною 1 ст.160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Згідно зі ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1).
Позивач просить скасувати повідомлення, проте воно не є індивідуальним актом у розумінні КАС України. Згідно з повідомленням позивача повідомляли про прийняте рішення - наказ ГУ ДМС України в Одеській області №222 від 20.11.2019 року.
Відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» територіальні органи вирішують питання про прийняття заяви або відмови у її прийнятті. До компетенції ДМС України відносяться питання надання статусу біженця або особи, яка потребують додаткового або тимчасового захисту.
Позивач зазначає, що йому відмовлено в оформленні документів для вирішення питання надання статусу біженця або особи, яка потребують додаткового або тимчасового захисту, у ой же час відповідачем зазначає ДМС України та просить зобов'язати Державну міграційну службу України прийняти його заяву.
Таким чином, позовні вимоги позивача не відповідають змісту наданої до позову копії повідомлення.
Позивачу необхідно чітко та зрозуміло викласти позовні вимоги, визначити правильно відповідача по справі, до якого він пред'являє позовні вимоги.
Позов викладений на український мові відповідно до вимог ст.15 КАС України, якою визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних справах провадиться державною мовою. Але при цьому позивач у позові зазначив, що він дуже погано розуміє українську та російську мову, проте у позові не зазначено яким чином та за допомогою якого перекладача він був ознайомлений зі змістом позову, тобто є усвідомленим про предмет та підстави позову, про що повинно бути відображено у самому позову, або зазначити про наявність представника з належними повноваженнями.
Статтею 15 КАС України також встановлено, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважав необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних доказів по справі.
Ухвалою суду від 06.03.2020 року позов залишений без руху та позивачу наданий десятиденний строк на усунення недоліків
Копія ухвали суду позивач згідно з поштовим повідомленням отримав 12.03.2020 року.
Але постановою від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», встановлений з 12.03.2020 до 03.04.2020 на території України встановлено карантин та заборонено проведення масових заходів. У подальшому карантин продовжений до 24.04.2020 року.
Крім того, 02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540-ІХ, внесені зміни в КАС України, якими встановлено, що під час дії карантину строки визначені КАС України, у тому числі ст.169 КАС України, продовжуються на строк дії карантину.
З урахуванням викладеного суд вважає необхідним продовжити позивачу строк на усунення недоліків позову до 24.04.2020 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв'язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 77, 79,94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов громадянина Таджикистану ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Управління у справах іноземців та осіб без громадянства про скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову на строк дії карантину.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня закінчення карантину, починаючи з 25.04.2020 року, усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Катаєва Е.В.