ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2020Справа № 910/17052/19
За заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5»
про розстрочку виконання рішення суду
у справі № 910/17052/19
за позовом Приватного акціонерного товариства «ОТІС»
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім Прирічна 5"
про стягнення 250 954,64 грн
Суддя Удалова О.Г.
Секретар судового засідання Смігунов В.В.
Представники сторін:
від позивача (стягувача) не з'явився
від відповідача (заявника) Козачук Н.Ю. (адвокат за ордером КВ № 726366 від 30.12.2019)
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/17052/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (далі - ПрАТ «ОТІС», стягувач) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» (далі - ОСББ «Наш дім Прирічна 5», боржик, заявник) про стягнення заборгованості у розмірі 250 954,64 грн, що утворилась внаслідок неналежного виконання заявником його зобов'язань з оплати послуг, наданих стягувачем на підставі договорів № D24M 1831 від 12.12.2017 та № D2 4Т 955 від 29.12.2017.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 позов було задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСББ «Наш дім Прирічна 5» на користь ПрАТ «ОТІС» основний борг у розмірі 142 155,02 грн, пеню в розмірі 32 481,71 грн, штраф у розмірі 21 719,61 грн, 3% річних в розмірі 3 543,18 грн - за договором № D24M 1831 від 12.12.2017; основний борг у розмірі 39 179,78 грн, пеню в розмірі 2 588,02 грн, штраф у розмірі 1 786,77 грн, 3% річних в розмірі 999,98 грн - за договором № D2 4Т 955 від 29.12.2017, судовий збір у розмірі 3 666,81 грн. В іншій частині позову судом відмовлено.
10.03.2020 до суду надійшла заява ОСББ «Наш дім Прирічна 5» про розстрочку виконання рішення суду на десять календарних місяців з квітня 2020 року по січень 2021 року зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно в сумі 24 812,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви представник ОСББ «Наш дім Прирічна 5» зазначив, що ОСББ є неприбутковою організацією, за результатами фінансової діяльності у 2019 році фінансовий стан юридичної особи є незадовільний, дебіторська заборгованість мешканців перед ОСББ по внескам за утримання спільного неподільного майна становить 1 590 438,95 грн, у той час як кредиторська заборгованість ОСББ перед організаціями, що надають послуги, складає 808 860,00 грн. ОСББ проводить роботу щодо стягнення заборгованості з мешканців будинку, проте сплата боргів відбувається вкрай повільно.
ОСББ докладає усіх зусиль та здійснює усі можливі заходи для погашення заборгованості перед контрагентами. У той же час, одномоментна виплата заборгованості ОСББ за рішенням суду по даній справі, яка становить 248 120,88 грн, значно погіршить складне фінансове становище боржника, що може призвести до його повної неплатоспроможності та арешту усіх наявних у ОСББ грошових коштів, що, у свою чергу, позбавить ОСББ можливості сплачувати обов'язкові поточні платежі за вивіз сміття та твердих побутових відходів, аварійного ремонту технічного обладнання (водопровідні мережі, мережі опалення, дах).
Крім того, представник боржника зазначив, що повне негайне виконання рішення суду у межах даної справи матиме наслідком також позбавить боржника можливості частково виконувати зобов'язання перед іншими кредиторами, що надають ОСББ свої послуги, що може призвести до відключення електропостачання у будинку, тобто буде відсутнє освітлення у під'їздах, відключене електропостачання ліфтів, що ускладнить побут літніх мешканців будинку, а також залишатимуться відкритими вхідні двері у під'їздах будинку, що підвищить ризик крадіжок у квартирах мешканців. Враховуючи викладене, заявник просив суд задовольнити подану ним заяву про розстрочення виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 вищевказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 19.03.2020, про що повідомлено учасників справи.
19.03.2020 представник ОСББ «Наш дім Прирічна 5» подану ним заяву підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення по суті поданої ним заяви.
Представник ПрАТ «ОТІС» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заперечень щодо задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду від представника стягувача не надходило.
Розглянувши заяву ОСББ «Наш дім Прирічна 5» про розстрочку виконання рішення суду, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення такої заяви з огляду на наступне.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
З підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.06.2016 р. у справі № 908/4247/14.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду у даній справі, ОСББ «Наш дім Прирічна 5» посилається на те, що є неприбутковою організацією, на підтвердження чого долучає до матеріалів заяви рішення № 1626544600522 від 27.09.2016 Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного територіального управління ДФС у м. Києві про включення ОСББ «Наш дім Прирічна 5» до реєстру неприбуткових установ та організацій.
Крім того, заявник посилається на скрутне матеріальне становище, що суттєво ускладнює виконання такого рішення, на підтвердження чого заявник долучає фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, в якому відображені результати фінансової діяльності ОСББ за 2019 рік та січень 2020 року. З вказаного звіту вбачається, що прибуток у ОСББ «Наш дім Прирічна 5» відсутній. З долученої банківської виписки по рахунку ОСББ «Наш дім Прирічна 5» за період з 01.03.2020 по 04.03.2020 також вбачається що вихідний залишок грошових коштів на рахунку ОСББ становить 8 986,65 грн.
Враховуючи наведені заявником обставини та надані докази, а також зважаючи на відсутність заперечень щодо розстрочення виконання рішення суду у даній справі зі сторони стягувача ПрАТ «ОТІС», суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої ОСББ «Наш дім Прирічна 5» заяви та наявність підстав для її задоволення.
Згідно з ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Тобто суд обмежений терміном розстрочки рішення, який становить 1 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення у справі № 910/17052/19 було ухвалено 30.01.2020, а заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців (з квітня 2019 року по січень 2021 року) зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно в сумі 24 812,00 грн - протягом періоду з квітня по грудень 2020 року, та в сумі 24 812,88 грн - у січня 2021 року, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, заява ОСББ «Наш дім Прирічна 5» про розстрочку виконання рішення підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Задовольнити заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/17052/19 повністю.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/17052/19 наступним чином:
- 24 812,00 грн - до 30.04.2020;
- 24 812,00 грн - до 30.05.2020;
- 24 812,00 грн - до 30.06.2020;
- 24 812,00 грн - до 30.07.2020;
- 24 812,00 грн - до 30.08.2020;
- 24 812,00 грн - до 30.09.2020;
- 24 812,00 грн - до 30.10.2020;
- 24 812,00 грн - до 30.11.2020;
- 24 812,00 грн - до 30.12.2020;
- 24 812,88 грн - до 30.01.2021.
Ухвала набирає законної сили з 19.03.2020 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повну текст ухвали складено та підписано 03.04.2020.
Суддя О.Г. Удалова