Справа№592/2939/20
Провадження №2-а/592/70/20
02 квітня 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Литовченка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Черей С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Сумській області Холода Олександра Сергійовича (м. Суми вул. Білопільський шлях, 18/1) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом в якому зазначив, що 11 лютого 2020року виконуючи свої посадові обов'язки при перевезенні пасажирів здійснював рух на автобусі Рута 25 р.н. НОМЕР_1 за маршрутом №14 «Тімірязівка -З.Вокзал». Близько 18 години 20 хвилин підчас висадки - посадки пасажирів на вул. Кондратьєва поблизу військового ліцею у вікно кабіни хтось постукав. Звернувши увагу на стук побачив поліцейського. Коли вийшов з автобуса поліцейський повідомив, що в автобусі не працюють світлові прибори. Він оглянув автобус на якому всі зовнішні світлові прибори (задні ліхтарі, підфарники та фари) горіли. Після його заперечень на зауваження поліцейського він відповів, що коли вони рухались позаду автобуса, то задні ліхтарі не горіли. Поліцейський в службовому авто склав постанову про правопорушення, яку він відмовився підписувати. Постанову отримав 24.02.2020року по пошті. На його доводи поліцейський не реагував.. За таких обставин просить скасувати постанову серії ДПО18 №788315 від 11.02.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. за порушення ч. 2 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 06.03.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що позивач ОСОБА_1 порушив вимоги п. 31.6 Б Правил дорожнього руху. Вважає, що постанова є законною, при її винесенні діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд, дослідивши докази по справі дійшов наступних висновків.
Так, згідно Постанови серії ДПО18 №788315 від 11.02.2020 вбачається, що 11.02.2020 близько 18-30 години у м. Суми вул. Г. Кондратьєва, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рута 25 д.н.з. НОМЕР_1 , що використовувався для надання послуг з перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі за маршрутом №14 з технічними несправністю, а саме в темну пору доби не горіли задні габаритні ліхтарі, чим порушив п.31.6 Б ПДР України.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КУпАП настає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Згідно до п. 31.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001№ 1306 забороняється подальший рух транспортних засобів у яких:
-Робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр від час руху з мінімальною швидкістю;
-У темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритніх ліхтарів;
-Під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма;
-Зіпсовано тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом був переглянутий диск з відеозаписом зі службових нагрудних камер поліцейських, наданий відповідачем з якого вбачається відсутність підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення з боку позивача. Зафікосовано тільки розмову патрульних поліцейських з позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
Таким чином, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.
З цього приводу суд зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надані відповідачем відео файли не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні вказаних в оскаржуваній постанові адміністративних правопорушень, відповідачем не було надано суду.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.05.2018р. по справі №337/3389/16-а, яка в силу ч. 5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не подано до суду доказів, які підтверджують факт вчинення правопорушення позивачем, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини особи трактуються на користь цієї особи.
З огляну на встановлені факти, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без наявності доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували порушення позивачем п.31.6 Б Правил дорожнього руху України, а тому позов слід задовольнити - скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №788315 від 11.02.2020 року, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 680 грн., а провадження у адміністративній справі закрити.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №788315 від 11.02.2020 за ч. 2 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Литовченко