Справа № 456/158/20
Провадження № 2/456/590/2020
іменем України
16 березня 2020 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яніва Н. М. ,
за участю секретаря - Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 10796,25грн., що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту, відсотками, комісією, пенею, а також судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08.08.2012р. відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт відповідач отримала кредит у розмірі 10796,25 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення до 31.08.2013р.. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що генеральна угода разом з додатками складають кредитний договір. Позичальник зобов'язалася здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти. В свою чергу відповідач не сплачує своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідача, станом на 18.11.2019 утворилась заборгованість у розмірі 10796,25 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 2782,29 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 1937,92 грн., 6076,04 грн. - заборгованість за пенею.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала.
А тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає неявку відповідача в судове засідання неповажною та за згодою представника позивача, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом беззаперечно встановлено, що 08.08.2012 між позивачем Банком та відповідачем ОСОБА_1 була укладенагенеральна угода про надання кредиту у розмірі 2848,08 грн.. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.08.2013р..
Таким чином, в силу положень ч. 1 ст. 634 ЦК України, між сторонами був укладений договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах. Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами.
Звернувшись із заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг Банку, відповідач засвідчила свою згоду з запропонованими банком умовами. Таким чином, відповідач зобов'язалася здійснювати оплату послуг згідно тарифів позивача у строки.
Відповідно до п. 1.1.3.2.11 умов та правил банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-яка інша заборгованість, яка виникла у клієнта зважаючи на невиконання зобов'язань перед банком.
Умовами договору передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань щодо сплати винагороди та процентів, позичальник сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день, але не більше 10% суми кредиту, окрім того позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
З розрахунку заборгованості за договором №б/н від 08.08.2012, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , встановлено, що станом на 18.11.2019 заборгованість відповідача перед банком становить 10796,25 грн..
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ст.ст. 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов'язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов'язання ним виконано відповідно до умов договору, або не виконано не з його вини.
Як вбачається з матеріалів справи, банком на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, в якому відображено всі операції щодо отримання позичальником ОСОБА_1 кредиту, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником та наявність заборгованості /а.с. 8-9/.
Всупереч вищенаведеному відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку поданого позивачем та належного виконання зобов'язань за договором та таких у судовому засіданні судом не здобуто.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконала взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком у сумі 10796,25 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 2782,29 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 1937,92 грн., 6076,04 грн. - заборгованість за пенею.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15від 21 жовтня 2015 року цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Також, відповідно до вимог ст. 266 та ч. 2 ст. 258 ЦК України стягнення неустойки (пені) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Тому, стягнення пені з ОСОБА_1 підлягає за період з 17.11.2018 по 18.11.2019, тобто на момент проведення банком розрахунку заборгованості за договором, сума якої складає - 6055,69 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 2782,29 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 1937,92 грн., 1335.48 грн. - заборгованість за пенею.
Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення частково, з урахування встановлених судом обставин.
Крім того, відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір в сумі 2102,00 грн..
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 526,527,530,615,625,1052,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 259, 264-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 6055 (шість тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 69 копійок заборгованості за кредитним договором №б/н від 08.08.2012 року, з яких: 2782,29 грн. - заборгованість за кредитом; 1937,92 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1335,48 грн.- заборгованість за пенею, а також 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
У решті частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддя Н. М. Янів