454/149/20
"12" березня 2020 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Веремчук О. А. розглянувши матеріали, які надійшли від начальника головного управління держпраці у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 , українця, громадянина України, уродженця та проживаючого АДРЕСА_1 , працює фізичною-особою підприємець, раніше не притягався до адміністративної відповідальності - за ст. 41 ч.1 КУпАП , -
до Сокальським районного суду м. Сокаль надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 КУпАП.
Інспектором відділу з питань праці управління з питань праці було проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме виявлене 10 грудня 2019 року під час проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , що знаходиться за фактичною адресою: АДРЕСА_2 (торговий павільйон), встановлено порушення вимог законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду. Однак подав письмове заперечення щодо даного протоколу.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП. якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №ЛВ 5043/893/АВ/П/ПТ від 12.12.2019 року адміністративне правопорушення було вчинено 10.12.2019 року, судове засідання призначене на 12.03.2020 року, тобто тримісячний строк накладення адміністративного стягнення за зазначене правопорушення минув (а. с. 1 3).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
При цьому вважаю за можливе взяти до уваги Узагальнений науково-консультативний висновок Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суду України від 07.11.2017 року, яким встановлено, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП. вина особи не встановлюється (http://www.vasu.gov.Ua/nkr/pravovi_vusnovky/pravjvi_visnjvki_07.l 1.2017/) .
Ч. 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КУпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) , допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, ч. 2 ст. 265 КЗпП України і ч. З ст. 41 КУпАП передбачена відповідальність для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у виді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Отже, правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 26 5КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 41 КУпАП. належить за своєю природою (основними ознаками) до такого виду юридичної відповідальності як адміністративна відповідальність, дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2019 року по справі № 806/2143/18, провадження № К/9901/4571/19 (http://reyestr.court.gov.Ua/Review/81334169).
Притягнення особи до відповідальності за одне й те саме порушення двічі суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38,11, 247, 284 КУпАП. -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КупАП. закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення для притягнення до адміністративної відповідальності.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено, ОСОБА_1 .
Копію постанови вручити під розписку. У разі якщо копія постанови буде вислана, про це зробити відповідну відмітку у справі.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. А. Веремчук