Справа № 758/13604/18
Категорія 23
25 лютого 2020 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гребенюк В.В., за участю секретаря судового засідання Товченко К.М., представника позивача Нижник М.С., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
В жовтні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» (надалі за текстом - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що 14 вересня 2017 року між ним та відповідачем було укладено договір про надання місць для розміщення реклами. Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язувався надати замовнику місця для розміщення реклами у під'їздах житлових будинків, що перебувають на обслуговуванні позивача, а відповідач зобов'язувався своєчасно вносити оплату за використання місць.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань утворилася заборгованість перед позивачем за період з 15.01.2018 року по 14.03.2018 року в розмірі 7 800 гривень. Оскільки добровільно відповідач не погодився погасити заборгованість, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості, а також 3 % річних, пені, інфляційного збільшення боргу та судових витрат.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.12.2018 року відкрито провадження по справі, призначено судове засідання, встановлено строк для подачі відзиву.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 18.10.2019 року цивільну справу було передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.
Відповідач у встановлений строк відзив не подав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідач заперечив проти задоволення позову.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
14.09.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 14/09/17Р про надання місць для розміщення реклами. Умовами договору позивач надав відповідачу місця для розміщення реклами у під'їздах житлових будинків, що знаходяться на обслуговуванні підприємства та розповсюдження рекламної продукції. Відповідно до п. 2.4.2 договору відповідач зобов'язувався своєчасно, в повному обсязі і в порядку, передбаченому договором і додатками вносити оплату за використання місць з розміщення реклами.
Відповідно до наданих рахунків на оплату, актів надання послуг, акту звірки взаєморозрахунків за період 09.2017-08.2018 року, довідки про нарахування та сплату коштів за надання місць для розміщення реклами за період з 14.09.2017 року по 01.03.2018 року розмір наданих послуг позивачем склав 24 760 гривень, відповідачем було оплачено 16 960 гривень, заборгованість склала 7 800 гривень (а.с. 13-31).
З метою стягнення заборгованості позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу (вих № 2244 від 04.09.2018 року) щодо сплати боргу в розмірі 7 800 гривень в строк до 20.09.2018 року (а.с. 30).
Пунктом 4.4 договору передбачено, що за несплату, несвоєчасно або неповну сплату платежів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого чи неповністю сплаченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частина 1 статті 903 ЦК України встановлює, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 7 800 грн, а також 3 % річних в розмірі 136 грн, пені в розмірі 1 538,63 та інфляційних втрат в розмірі 164,28 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір в розмірі 1 762 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 13, 81, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» заборгованість за надані послуги в розмірі 7 800 (сім тисяч вісімсот) гривень, 3 % річних в розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень, пені в розмірі 1 538 (одна тисяча п'ятсот тридцять вісім) грвень 63 копійки, інфляційних втрат в розмірі 164 (сто шістдесят чотири) гривні 28 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні;
Повне найменування сторін:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» (місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул. Ломоносова, б. 58-А; код ЄДРПОУ 30303467);
відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.В. Гребенюк