Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1136/20
23 березня 2020 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Подільського УП ГУНП в м. Києві про закриття кримінального провадження та зобов'язання слідчого вичинити певні дії,
29.01.2020 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 від 02.01.2020 року про закриття кримінального провадження № 12015100070002487 від 15.04.2015 року та зобов'язання вчити слідчого певні дії.
Заявник оскаржувану постанову вважає незаконною, необґрунтованою, прийнятою передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин та без проведення будь-яких слідчих дій для повного і всебічного з'ясування цих обставин. У зв'язку з чим просить оскаржувану постанову скасувати.
У судове засідання заявник не з'явився, про розгляд скарги був повідомлений належним чином, просив розглядати скаргу без його участі.
Слідчий також не з'явився в судове засідання. Про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на те, що на запит суду про необхідність надання матеріалів кримінального провадження № 12015100070002487 від 15.04.2015 року, для їх дослідження в судовому засіданні, слідчим такі матеріали надані не були, слідчий суддя, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, приходить до обґрунтованого висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального провадження, з наступних підстав.
Як встановлено судом, СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12015100070002487 від 15.04.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Згідно постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 02.01.2020 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100070002487 від 15.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
В постанові слідчий, в мотивувальній частині, зазначає, що в ході досудового розслідування здійснено необхідні слідчі дії, з метою встановлення винних у кримінальному правопорушенні, однак встановити склад злочину не виявилось можливим.
Проте, в розумінні ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова, на думку слідчого судді, є необґрунтованою, оскільки не містить висновків щодо доказів, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про відсутність кримінального правопорушення і які саме процесуальні дії передували зазначеному висновку слідчого.
При винесенні оскаржуваної постанови, слідчий не послався на жодну обставину, встановлену під час досудового розслідування та на будь-які слідчі процесуальні дії, які ним були вчинені для встановлення цих обставин. Також слідчим не надано жодної оцінки зібраним та встановленим під час досудового розслідування обставинам та не зазначені підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Проаналізувавши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова була прийнята передчасно, оскільки слідчим не були належним чином перевірені доводи, викладені в заяві про злочин, та не було надано їм оцінку.
У оскаржуваній постанові слідчий жодним чином не обґрунтовує своє рішення про закриття кримінального провадження та не вказує на зібрані у кримінальному провадженні докази, які дають йому підстави вважати, що в діях особи відсутній склад кримінального правопорушення.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про передчасність та необґрунтованість викладеного висновку в постанові слідчого, формальне відношення слідчого до проведення досудового розслідування, а тому вважає недотриманими при винесенні оскаржуваної постанови вимоги ст.ст. 2, 284 КПК України, в зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, зокрема: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 КПК України.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Враховуючи зазначені вище обставини в їх сукупності з метою відновлення порушених прав заявника, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Подільського УП ГУНП в м. Києві про закриття кримінального провадження № 12015100070002487 від 15.04.2015 року, задовольнити частково .
Постанову слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 02.01.2020 року про закриття кримінального провадження № 12015100070002487 від 15.04.2015 року, скасувати.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1