Справа № 761/3139/20
Провадження № 1-кс/761/2407/2020
29 січня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання представника ТОВ «Віктрум» - адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420 170 000 000 021 96 від 07.07.2017,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ТОВ «Віктрум» - адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420 170 000 000 021 96 від 07.07.2017.
На обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні, у якому рішенням слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2019 (справа № 757/22154/19) накладений арешт на грошові кошти ТОВ «Віктрум».
Однак, у подальшому постановою слідчого СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 06.11.2019 кримінальне провадження № 420 170 000 000 021 96 від 07.07.2017 закрите в частині ТОВ «Віктрум» та ТОВ «Інтертабако».
У зв'язку з цим, представник ТОВ «Віктрум» - адвокат ОСОБА_2 просив скасувати накладений арешт та поновити права товариства щодо розпорядження належними йому грошовими коштами.
Слідчий суддя, дослідивши наявні у його розпорядженні матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна або його представника, якщо ним, зокрема, доведено, що у подальшому застосування цього заходу відпала потреба або він накладений необґрунтовано.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2019 (справа № 757/22154/19) на грошові кошти ТОВ «Віктрум» накладений арешт.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності з клопотанням про скасування арешту до суду, який його наклав.
Аналогічна позиція щодо застосування положень статті 174 КПК наведена у постанові Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі № 569/4374/16-ц та постанові Верховного суду від 07.03.2018 у справі № 362/392/16-ц.
Отже, клопотання власника майна або його представника про скасування арешту, накладеного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, підлягає розгляду тим самим судом, яким був заснований такий захід забезпечення провадження.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК, якщо положення КПК не регулюють або не однозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 Кодексу, яка серед іншого, визначає принцип диспозитивності.
Відповідно до ст. 26 КПК принцип диспозитивності передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені до його компетенції.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає розгляду слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва, що є підставою для його повернення ініціатору для звернення до суду, який застосував відповідний захід забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 7, 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання представника ТОВ «Віктрум» - адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420 170 000 000 021 96 від 07.07.2017 повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_1