Справа № 758/3882/20
про повернення заяви про забезпечення позову
02 квітня 2020 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення їх позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна, державний нотаріус П'ятої київської державної нотаріальної контори Наумов Віталій Володимирович про визнання заповіту недійсним, -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , посвідчений 23.10.2017 року приватним нотаріусом КМНО Баранець А.М., зареєстрованому у реєстрі за № 1085.
Одночасно з позовом позивачами подано заяву про забезпечення позову, в якій останні просять вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державному нотаріусу П'ятої київської нотаріальної контори Наумову В.В. вчиняти будь-які дії по спадковій справі померлої ОСОБА_6 № 656/2019.
Вищевказана заява про забезпечення позову не оплачена судовим збором, до не ї додано клопотання позивачів про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що вони, як пенсіонери, є малозабезпеченими.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суддя дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст.4 ч.2 п.1 п.п.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою заяви про забезпечення позову позов сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,4 грн.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочення сплати судового збору, позивачі повідомляють про свою малозабезпеченість, на підтвердження якої зазначають про наявну довідка про розмір пенсії. При цьому вказана довідка в матеріалах позову відсутня.
Стосовно вирішення питання про звільнення позивачів від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
При цьому, у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», перераховано вичерпний перелік осіб та умов, за яких суд може відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до даної правової норми, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є, зокрема, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї (п.«г»); або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Про необхідність дотримання вказаних вимог вказано у п.29 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», пунктом 29 якої звернуто увагу судді на те, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI («Про судовий збір) та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Позивачами не надано суду жодного документа, який б свідчив про фінансовий стан позивачів та неможливість сплатити судового збору в розмірі 420,0 грн.
Враховуючи викладене та виходячи з того, що безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, клопотання задоволенню не підлягає.
Отже, враховуючи те, що підстави для відстрочення позивачам сплати судового збору за заявою про забезпечення позову відсутні, то вказана заява не відповідає вимогам ст.151 ч.6 ЦПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
В зв'язку з наведеним, вищевказана заява, на підставі ст.153 ч. 10 ЦПК України, підлягає поверненню стороні позивача. Повернення заяви не позбавляє права позивача, при необхідності, повторно звернутись до суду у встановленому законом порядку із заявою про забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду справи.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивачів на те, що відповідно до п. 4.13 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.153 ч.10, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
В задоволенні клопотання позивачів щодо відстрочення сплати судового збору за заявою про забезпечення позову - відмовити.
Заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення їх позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна, державний нотаріус П'ятої київської державної нотаріальної контори Наумов Віталій Володимирович про визнання заповіту недійсним - повернути позивачам.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 02.04.2020 р.
СуддяН. М. Ларіонова