Справа № 751/1100/20 Суддя (судді) першої інстанції: Яременко І.В.
01 квітня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20 лютого 2020 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов у справах щодо порушення митних правил,
ОСОБА_1 звернулась до Новозаводського районного суду міста Чернігова із позовом до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов від 06.02.2020 р. № 0024/10200/20, № 0025/10200/20, № 0026/10200/20, № 0031/10200/20.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20.02.2020 р. адміністративний позов повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС Україна).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки не враховано, що на підтвердження повноважень адвоката Тернового Ю.В. суду, окрім договору про надання правничої допомоги, було надано ордер, який є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для повернення позовної заяви ОСОБА_1 стало те, що адміністративний позов від імені ОСОБА_1 підписано її представником Терновим Ю.В. Однак за договором про надання правової допомоги № 1 від 22.01.2020 року, укладеної між адвокатом Терновим Ю.В. та ОСОБА_1., відсутнє таке право, оскільки ст.ст. 44, 47, 55, 57 КАС України, не передбачають повноваження безумовного права підпису в інтересах та від імені позивача.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача.
Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана адвокатом Терновим Юрієм Валерійовичем від імені Тернової Алли Євгенівни згідно ордеру про надання правової допомоги серія КВ № 387942, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 22.01.2020 р. На ордері проставлена відмітка про відсутність обмежень адвоката щодо представництва Тернової А.Є. в Новозаводському районному суді міста Чернігова.
За приписами ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Отже, ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
При цьому надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.
Колегія суддів зауважує, що докази дійсної волі особи на уповноваження іншої представляти її інтереси повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позовна заява підписана Терновим Ю.В. згідно із долученим до неї ордером на надання правової допомоги серія КВ № 387942 відповідно до договору про надання правової допомоги від 22.01.2020 р. № 1, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.
Вищенаведена позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 р. у справі № 361/193/17.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" вказав,що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. З рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" вбачається, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В контексті наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про її повернення, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20 лютого 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О. Костюк
О.Є. Пилипенко