П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2038/19
Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді - доповідача - Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача протягом п'яти робочих днів з дня набрання постановою законної сили підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачену суму транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В обґрунтування позову зазначив, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 30.06.2015 №21392-17 громадянину ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 25000,00 грн. 26.08.2015 ОСОБА_1 було сплачено транспортний податок в розмірі 25000,00 грн. В подальшому, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року у справі №2140/1403/18, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ ум. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 30.06.2015р. №21392-17. Рішення набрало законної сили 26.12.2018р. Позивач 23.07.2019р. подав заяву до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про повернення коштів. Однак, листом від 12.08.2019 №3309/Г/21-22-51-13 Херсонського управління ГУ ДФС у Херсонській області, позивачу відмовлено у поверненні надміру сплачених грошових зобов'язань, із посиланням на пропуск граничного строку давності - 1095 днів, що настає за днем здійснення такої переплати. Позивач вважає, що ним не пропущено строк на звернення з даною заявою до контролюючого органу, оскільки вважає, що грошове зобов'язання набуло статусу переплати з моменту набуття законної сили рішенням про скасування ППР.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі протягом п'яти робочих днів з дня набрання постановою законної сили підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачену суму транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В апеляційній скарзі, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та прийняти нове - про відмову задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт наголошував на тому, що відповідно до п.102.5 ст. 102 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру або помилково сплаченої суми. Отже, платник має право на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, а днем виникнення надміру сплачених грошових зобов'язань є певна дата зарахування таких коштів до бюджету, а не дата узгодження грошового зобов'язання за результатом судового оскарження..
Позивач, ОСОБА_1 , у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які ідентичні доводам викладеним у позовній заяві та які узгоджуються з висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року - залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.06.2015 року ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області винесено податкове повідомлення-рішення №21392-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.
26.08.2015 року позивачем сплачено транспортний податок у сумі 25000,00 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року задоволено позов ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 30.06.2015 року№21392-17. Вказане податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано. Рішення суду набрало законної сили 26.12.2018 року.
23.07.2019 року представником ОСОБА_1 надіслано поштою на адресу ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заяву про повернення грошових коштів.
Листом ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 12.08.2019 №3309/Г/21-22-51-13, відмовлено ОСОБА_1 у поверненні надміру сплачених грошових зобов'язань, згідно платіжного доручення №5145246SB від 26.08.2015, оскільки заява щодо повернення переплати, подана з пропуском граничного строку давності (а.с.13).
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, яке виникає, в свою чергу, з моменту скасування податкового зобов'язання у передбаченому законодавством судовому порядку, відповідно до п.56.2 ст.56 ПК України.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів погоджується з висновками суду, з таких мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань встановлений ст. 43 ПК України та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146.
Згідно п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Крім того, п. 43.2 ст. 43 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті ПК України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З нормами статті 43 ПК України узгоджуються положення Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146.
Даний Порядок №1146 регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 ПК України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.
За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.
Отже, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми. Дотримання визначеного строку подання заяви та відсутність у платника податків податкового боргу зобов'язує контролюючий орган вжити заходи до прийняття рішення про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.
Стосовно доводів апеляційної скарги із посиланням на те, що заява позивача про повернення коштів не підлягає виконанню, у зв'язку із порушенням позивачем строку подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язання, оскільки на думку апелянта, таке право виникає у заявника з моменту здійснення платежу, а саме з 26.08.2015 року, колегія суддів зазначає, що вказані доводи є помилковими, адже відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Оскільки, як встановлено матеріалами справи та не заперечується апелянтом, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року№21392-17, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання з транспортного податку і це рішення суду набрало законної сили 26.12.2018р., то таке право у позивача, відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України, виникло саме з 26.12.2018 року.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відновлення його порушеного права шляхом зобов'язання відповідача протягом п'яти робочих днів з дня набрання постановою законної сили підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачену суму транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Оскільки, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Дата складення повного тексту судового рішення 02.04.2020р.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.