02 квітня 2020 р. № 400/2754/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, вул. Черняхівського, 6, м. Одеса, Одеська область, 65009
про:визнання протиправним та скасування припису від 22.08.2019 № 532/19,
ОСОБА_1 (надалі - позмвач) звернулась до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.08.2019 № 532/19, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (надалі - Управління або відповідач) за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, вказала, що вона не є суб'єктом містобудування, що виключає видачу їй припису.
Ухвалою від 04.09.2019 суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
19.09.2019 до суду звернувся представник ОСОБА_3 адвокат Найда Дмитро Іванович із заявою про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Заяву адвокат обґрунтував тим, що ОСОБА_3 є власником приміщень (апартаментів) № 57, що розташовані під вказаним в оскаржуваному приписі нежитловим приміщенням № 62/1 . Реконструкція нежитлового приміщення № 62/1 призвела до порушення права ОСОБА_3 на приватність та права власності. У заяві вказано, що оскаржуваний припис був виданий за результатами проведеної відповідачем перевірки додержання вимог містобудівного законодавства, при цьому підставою для перевірки стало звернення ОСОБА_3 до Одеської місцевої прокуратури № 3. На думку ОСОБА_3 , рішення у справі може вплинути на її права, свободи інтереси або обов'язки, оскільки у подальшому вона має намір «… захищати своє право власності в порядку ст. 391 ЦПК України, а даний спір виник внаслідок мого звернення до прокуратури …».
За змістом заяви ОСОБА_3 та доданих до неї доказів суд не встановив, що судове рішення може вплинути на її права та обов'язки, тому ухвалив залишити цю заяву без задоволення. Частиною п'ятою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлений обов'язок суду щодо викладення окремим документом ухвали про відмову у залученні до участі у справи в якості третьої особи.
Ухвалою від 20.09.2019 суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії виданого 22.08.2019 ОСОБА_1 головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління Сідором Денисом Юрійовичем «Припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» (№ 532/19).
Ухвалою від 21.10.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
У відзиві (арк. спр. 74-75) Управління просило відмовити у задоволенні позову, зазначивши, зокрема, що 05.09.2019 було винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю і діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Відповідач вказав, що посадова особа Управління помилково виявила «… в діях Позивача склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною п'ятою статті 96 КУпАП, та, як наслідок справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, а матеріали перевірки (акт, протокол та припис), складені за результатами такої перевірки не мають юридичної сили, та не спричиняють жодних правових наслідків для Позивача …відсутність спірних відносин … виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту …».
Позивач правом подання відповіді на відзив не скористалась.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Як встановлено судом, з 14.08.2019 по 22.08.2019 посадова особа Управління провела позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_4 поверх, нежитлове приміщення поруч з № 62 (приміщення № 62/1)», результати якої оформила актом від 22.08.2019 № 001497 (надалі - Акт, арк. спр. 16-26).
Згідно з Актом, ОСОБА_1 (замовник) порушила частину восьму статті 39 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон № 3038) та пункт 12 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» (надалі - Порядок № 461).
Вказаними нормами встановлено заборону експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію.
На підставі висновків Акта 22.08.2019 посадова особа Управління:
склала протокол про адміністративне правопорушення (надалі - Протокол, арк. спр. 12-14) із зазначенням того, що відповідальність за допущене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення (експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта) передбачена частиною дев'ятою статті 96 КУпАП;
видала «Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» № 532/19 (надалі - Припис, арк. спр. 10-11), яким зобов'язала ОСОБА_1 до 22.10.2019 усунути порушення вимог законодавства шляхом введення в експлуатацію самочинно реконструйованого приміщення у встановленому законодавством порядку.
05.09.2019 заступник начальника Управління, за результатами розгляду Акта, Протоколу, Припису, прийняв Постанову № 662/19 про закриття справи про адміністративне правопорушення (надалі - Постанова, арк. спр. 55-56). Як вказано у Постанові «… у зв'язку з фактичними обставинами справи, замовником будівництва є ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 придбала об'єкт нерухомого майна в реконструйованому стані, таким чином надаючи оцінку фактичним обставинам справи у їх сукупності в діях ОСОБА_1 , як нового власника, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП відсутній склад адміністративного правопорушення …».
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до абзацу першого статті 41 Закону № 3038, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (абзац третій частини першої статті 41 Закону № 3038).
Пунктом 3 частини третьої статті 41 Закону № 3038 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Таким чином, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил видається суб'єкту містобудування, якщо проведеною перевіркою орган державного архітектурно-будівельного контролю виявить у діях (бездіяльності) такого суб'єкта відповідні порушення.
В Акті вказано, що позивач є замовником об'єкта будівництва.
Відповідно до визначення, наведеного у частині першій статті 1 Закону № 3038, замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідач не надав суду доказів того, що ОСОБА_1 є замовником у розумінні положень Закону № 3038.
За таких обставин суд визнав недоведеними законність проведення Управлінням перевірки позивача та, відповідно, правомірність Припису.
Суд зауважив, що доводам відповідача про відсутність спірних відносин була надана оцінка в ухвалі про відмову у закритті провадження у справі. Крім того, суд визнав за необхідне зазначити таке. Обов'язковість припису посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю встановлена пунктом 3 частини третьої статті 41 Закону № 3038, а частиною першою статті 18842 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - штраф від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За таких обставин, закриття справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 не є фактом, що звільнив позивача від обов'язку виконати Припис. До того ж, суд врахував, що у Протоколі (а також в Акті та у Приписі) вказано, що ОСОБА_1 порушила частину восьму статті 39 Закону № 3038 та пункт 12 Порядку № 461, що тягне за собою відповідальність згідно з частиною дев'ятою статті 96 КУпАП, а, згідно з Постановою, позивач порушила пункт 1 частини третьої статті 41 Закону № 3038 та підпункт 1 пункту 11 Порядку № 553, що тягне за собою відповідальність згідно з частиною п'ятою статті 96 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняхівського, 6, м. Одеса, Одеська область, 65009, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 40199728) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати виданий 22.08.2019 ОСОБА_1 головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняхівського, 6, м. Одеса, Одеська область, 65009, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 40199728) ОСОБА_5 «Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» (№ 532/19).
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняхівського, 6, м. Одеса, Одеська область, 65009, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 40199728) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 768,40 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, та 576,30 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна