справа №380/2532/20
з питань забезпечення позову
01 квітня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву позивача про забезпечення позову Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення виявлених порушень №ЛВ4506/592/АВ/П від 11.12.2019 року.
Одночасно з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії цього припису до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
В обґрунтування заяви посилається на те, що виконання позивачем оскаржуваного припису передбачає збільшення відповідачу - ОСОБА_1 заробітної плати та нарахування винагороди за вислугу років та, відповідно, виплати таких сум. У випадку подальшого скасування судом припису, виплачені ОСОБА_1 суми не підлягатимуть до стягнення з відповідача на користь позивача, що призведе до нанесення збитків ДП «МА «Львів» ім.Данила Галицького та безповоротної втрати державних коштів. Крім того, вказує на наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення. Зазначене, на думку позивача, обґрунтовує необхідність забезпечення позову.
При вирішенні даної заяви суд враховує наступне.
За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб
Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлено ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до ч.1 якої така заява, серед іншого, повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, наведеними положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.
Водночас заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував необхідність застосування таких заходів тим, що оскаржуване рішення відповідача є очевидно протиправним та порушує його права та інтереси.
Даючи оцінку вказаним обґрунтуванням, суд враховує наступне.
Насамперед, суд враховує, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже, і заходів забезпечення позову вони не потребують.
Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, то суд звертає увагу, що небезпеку порушення своїх прав позивач вбачає у нанесенні збитків ДП «МА «Львів» ім.Данила Галицького та безповоротній втраті державних коштів. Позивач фактично визнає, що не виконає припис, а тому побоюється наслідків.
Втім, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
У заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це, відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п.1 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України
Щодо «очевидності» ознак протиправності припису та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №826/13306/18.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Окрім всього вищевказаного, суд враховує і те, що строк виконання припису сплинув ще 18.12.2019 року.
За таких обставин та з огляду на імперативні приписи ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису - слід відмовити.
При цьому, суд роз'яснює, що позивач не позбавлений можливості ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір», підстави для повернення судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.