01 квітня 2020 року м. Київ Справа № 320/16/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до проГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у зменшенні розміру пенсії шляхом зміни відсоткового показника, з якого вона обраховується, з 86 % сум грошового забезпечення до 70 %;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи з розрахунку 86 % сум грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
У квітні 2018 року на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідачем проведено перерахунок пенсійних виплат позивача та зменшено відсотковий показник, з якого обраховується його пенсія, з 86 % відповідних сум грошового забезпечення до 70 %.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 провадження у справі зупинено на підставі пункту 9 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18 (Пз/9901/58/18).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 провадження в адміністративній справі № 320/16/19 поновлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 24, 25).
Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії виходячи з 86 % відповідних сум грошового забезпечення з огляду на приписи частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
За наведених обставин, на думку представника відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій посилаючись на приписи частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII наголосив, що його максимальний розмір пенсії як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 обмежується 95 % сум грошового забезпечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 05.08.1976 проходив службу в Збройних Силах України (копія розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію (а.с. 39).
Крім того, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 26.11.1997 Київською обласною державною адміністрацією (а.с. 13).
Наказом заступника Міністра оборони України від 21.08.2008 № 158 підполковника ОСОБА_1 , начальника відділення зберігання автомобільної техніки 148 центру формування та зберігання медичної техніки і майна непорушних запасів звільнено у запас на підставі підпункту "б" пункту 63 (за віком) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Загальна вислуга років у Збройних Силах України позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 32 роки 00 місяці 00 днів (а.с. 40).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.11.2008 № 114 (а.с. 8) позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області.
З грудня 2008 року позивачу призначено пенсію за вислугу років, виходячи з 86 % сум грошового забезпечення, що підтверджується даними протоколу від 29.12.2008 за пенсійною справою № 1001002811 (а.с. 37).
Вказані обставини представником відповідача не заперечуються.
У квітні 2018 року у зв'язку з введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області проведено з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивача та зменшено відсотковий показник, з якого обраховується пенсія, з 86 % до 70 % сум грошового забезпечення (копія перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1001002811 станом на 01.01.2018 (а.с. 43).
Вважаючи дії відповідача, що виявились у зменшенні розміру пенсії шляхом зміни відсоткового показника, з якого обраховується пенсія, з 86 % сум грошового забезпечення до 70 %, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон України № 2262-XII) держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Перелік осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України № 2262-XII, визначено статтею 12 цього Закону.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону України № 2262-XII).
Згідно з частинами першою та другою статті 13 Закону України № 2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщика мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Відповідно до положень частини четвертої статті 63 Закону України № 2262-XII (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень статті 63 Закону України № 2262-XII постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача) пенсії, призначені відповідно до Закону України № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
24.02.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що складові (види) грошового забезпечення, а також їх розміри не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
У свою чергу відсотковий показник, з якого обраховується пенсія, визначається положеннями статті 13 Закону України № 2262-XII на момент призначення пенсії та не підлягає зміні у разі проведення перерахунку пенсії на підставі рішень Кабінету Міністрів України.
Аналогічні правові висновки висловлені судом касаційної інстанції у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 (Пз/9901/58/18), які в силу приписів частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд має враховувати при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи № 320/16/19, враховуючи суб'єктний склад сторін, предмет та підстави позову, а також правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дана справа є типовою по відношенню до зразкової справи № 240/5401/18 (Пз/9901/58/18).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що у грудні 2008 року позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 86 % сум грошового забезпечення.
У квітні 2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсійних виплат позивача та зменшено відсотковий показник, з якого обраховується його пенсія, з 86 % відповідних сум грошового забезпечення до 70 %.
Як вже зазначалось судом вище, обґрунтовуючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 86 % сум грошового забезпечення до 70 %, представник відповідача посилається на положення частини другої статті 13 Закону України № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, передбачений частиною другою статті 13 Закону України № 2262-XII відсотковий показник не підлягає застосуванню до пенсій, які підлягають перерахунку на виконання рішень Кабінету Міністрів України.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що за змістом частини другої статті 13 Закону України № 2262-XII (в редакції як на час призначення позивачу пенсії, так і на час її перерахунку) максимальний розмір пенсії позивача як особи, яка під час проходження служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена в установленому законом порядку до категорії 2, був обмежений 95 % відповідних сум грошового забезпечення.
З таких обставин суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 86 % сум грошового забезпечення до 70 %, вчинені відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом України № 2262-XII.
З огляду на викладене, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що виявились у зменшенні розміру пенсії позивача шляхом зміни відсоткового показника, з якого обраховується пенсія, з 86 % суми грошового забезпечення до 70 %, суд вважає протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи з розрахунку 86 % сум грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
У свою чергу ознакою дискреційних повноважень є право суб'єкта владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії чи утримуючись від їх вчинення, діяти з певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень.
Враховуючи, що алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України під час здійснення перерахунку та виплати пенсій, призначених відповідно до положень Закону України № 2262-XII, чітко визначений чинним пенсійним законодавством, суд вважає, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача вчинити вказані дії не є втручанням у компетенцію суб'єкта владних повноважень.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розрахунку 86 % сум грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40), що виявились у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) шляхом зміни відсоткового показника, з якого обраховується пенсія, з 86 % відповідних сум грошового забезпечення до 70 %.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) з 01.01.2018 здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розрахунку 86 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Суддя Харченко С.В.