65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/672/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., при секретарі судового засідання Арзуманян В.А. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровський" (68553, Одеська область, Тарутинський район, село Ярове, вул. Садова, 84, код ЄДРПОУ 00855457) про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2020р. по справі №916/672/20
за позовом: ОСОБА_1 (68553, Одеська область, Тарутинський район, село Ярове, код НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровський" (68553, Одеська область, Тарутинський район, село Ярове, вул. Садова, 84, код ЄДРПОУ 00855457)
про визнання недійсним рішень загальних зборів та скасування реєстраційних дій
Представники:
від позивача - Кондраков В.В., договір № 25-02, дата видачі : 25.02.20;
від відповідача(заявника) - Шестакова Ю.Д., ордер № 446514, дата видачі : 23.03.20;
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровський" про визнання недійсним рішень загальних зборів та скасування реєстраційних дій.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2020р. було відкрито провадження по справі №916/672/20, розгляд справи вирішено здійснено за правилами загального позовного провадження.
16.03.2020р. за вх.№2-294/20 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників ТОВ "Яровський", а також щодо реорганізації, припинення та/або ліквідації ТОВ "Яровський"; про заборону державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити державну реєстрацію зміни розміру статутного або складеного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Яровський" .
Ухвалою суду від 17.03.2020р. заяву ОСОБА_1 від 16.03.2020р. за вх.№2-294/20 про забезпечення позову було задоволено, заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників ТОВ "Яровський" (код ЄДРПОУ 00855457), а також щодо реорганізації, припинення та/або ліквідації ТОВ "Яровський" (код ЄДРПОУ 00855457); заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити державну реєстрацію зміни розміру статутного або складеного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Яровський" (код ЄДРПОУ 00855457).
23.03.2020р. за вх.№2-421/20 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровський" надійшла заява про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 16.03.2020р.
При цьому в обґрунтування відповідної заяви, заявник вказує що ОСОБА_1 , не є засновником в СВК «Яровський». Відповідно до ч.2.2 Статуту СВК «Яровський» - засновниками Кооперативу вважаюсться громадяни України та юридичні особи , що підписали протокол установчих зборів і зробили свій внесок до Пайового фонду. У відповідності до ст. 14 Закону України «про кооперацію» Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. Згідно п. 9 Статуту СВК «Яровський» Асоційованими членами кооперативу вважаються фізичні чи юридична особи, які визнають його статут та зробили пайовий внесок у створення та розвиток Кооперативу . Ассоційовані члени не приймають трудової участі в діяльності Кооперативу. ОСОБА_1 був звільнений з СВК «Яровський» за прогули без поважних причин з 01 квітня 2005 року. Згідно п. 9.2 Статуту СВК «Яровський» Асоційовані члени кооперативу мають право : 1. Отримувати повну і достовірну інформацію з будь-яких питань , пов'язаних з діяльністю кооперативу 2. Отримувати частку доходу на свій пай.
З вищенаведеного відповідач зазначає що право управлінням кооперативом право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління у відповідності до ст. 12 ЗУ « Про кооперацію» належить лише членам (засновникам) кооперативу, а не їх ассоційованим членам.
Так як ОСОБА_1 на момент прийняття вищезазначених оскаржуваних їм рішень загальних зборів СВК «Яровський», не був його членом (засновником), а був асоційованим членом у відповідності до протоколу установчих зборів, та у відповідності до виписки з розпорядження СВК «ЯРОВСЬКИЙ» від 01.04.2005 року, доданих до матеріалів справи, не працював у СВК «Яровський», то як вважає заявник, накладення арешту на реєстр не є належним способом захисту оспорюваних прав та охоронюваних законом його інтересів, оскільки не торкається його прав як засновника.
Окрім того, відповідач вказує, що пайовий фонд СВК «ЯРОВСЬКИЙ» станом на 06.08.2017року становив 3 172 000 ,00 грн, а розмір майнового внеску асоційованого члена ОСОБА_1 дорівнювала 0,175 % від усього пайового фонду кооперативу. Наразі статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Яровський» дорівнює 10193200.00грн, відповідне забезпечення позову винесене ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2020 по справі 916/672/20 є несоромітним забезпеченням.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як передбачено в ч. 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16 встановлено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Доводи СВК «ЯРОВСЬКИЙ» про те, що ОСОБА_1 на момент прийняття вищезазначених оскаржуваних їм рішень загальних зборів СВК «Яровський», не був його членом (засновником), а був асоційованим членом у відповідності до протоколу установчих зборів, та у відповідності до виписки з розпорядження СВК «ЯРОВСЬКИЙ» від 01.04.2005 року не працював у СВК «Яровський» до уваги судом не приймаються, оскільки, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.08.2017р. в розділі Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників) на 11 аркуші Дєнєв Володимир Іванович визначений як засновник (учасник).
Крім того, в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Одеської області від 19.09.2017 по справі № 916/2059/17 яким було визнано недійсними рішення загальних зборів членів СВК «ЯРОВСЬКИЙ», оформлене протоколом № 1/08/17 від 07.08.2017, яким зокрема було виключено із списку членів (засновників) 571 особу які не приймають особистої трудової участі, шляхом їх переведення до асоційованих членів, та рішення загальних зборів членів СВК «ЯРОВСЬКИЙ», оформлене протоколом № 2/08/17 від 08.08.2017 із підстав відсутності доказів скликання вказаних загальних зборів та повідомлення позивачів про їх проведення. Вказане рішення набрало законної сили 06.10.2017 і на теперішній час є чинним.
Посилання відповідача на той факт, що після винесення господарським судом Одеської області відповідного рішення були проведені інші загальні збори членів СВК «ЯРОВСЬКИЙ» на яких був присутній ОСОБА_1 , він був обізнаний та погодився з тим фактом що його переведено до асоційованих членів суд оцінює критично, оскільки жодних доказів на підтвердженні відповідних посилань відповідачем не надано.
Суд не приймає довід відповідача, щодо несорозмірності забезпечення, так як розмір майнового внеску асоційованого члена ОСОБА_1 є незначним від усього пайового фонду кооперативу, оскільки з урахуванням предмету позовних вимог розмір частки в даному випадку не є предметом позову та жодним чином на впливає на його права як учасника товариства за захистом яких останній звернувся до суду.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
Суд відзначає, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення в майбутньому.
Забезпечення позову у даній справі направлено насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.
При цьому, суд зазначає, що при зверненні до суду з вказаним клопотанням Товариство з обмеженою відповідальністю "Яровський" не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності обставин, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, які спричинили застосування заходів забезпечення позову у справі, що розглядається.
Відповідно до ч.6 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
За таких обставин, враховуючи не надання заявником жодних доказів на підтвердження обставин на які посилається останній, як на підстави для скасування заходів забезпечення позову, зокрема доказів які підтвердження статус позивача як асоційованого члена товариства, суд вважає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровський" про скасування заходів забезпечення позову є необґрунтованим та таким що належними та допустимими доказами не підтверджуються, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровський" (68553, Одеська область, Тарутинський район, село Ярове, вул. Садова, 84, код ЄДРПОУ 00855457) про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2020р. по справі №916/672/20 - відмовити.
Ухвала набирає чинності в порядку, визначеному ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст складено 01 квітня 2020 р.
Суддя К.Ф. Погребна