61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
17.03.2020 Справа № 905/2071/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
секретар судового засідання Стрюкова А.О.,
розглянувши матеріали за позовною заявою Державного підприємства "Артемсіль", Донецька обл., Бахмутський р-н., м.Соледар,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", Донецька обл., м.Маріуполь,
про стягнення 15249,08 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Лисенков В.М., в режимі відеоконференції,
Державне підприємство "Артемсіль" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", Донецька обл., м.Маріуполь, про стягнення 15249,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строку повернення переплати в сумі 15249,08 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу №671 від 01.01.2019р.
Ухвалою суду від 12.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2071/19; справу №905/2071/19 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 27.11.2019.
Ухвалою суду від 19.12.2019 року задоволено клопотання ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" про розгляд справи №905/2071/19 в порядку загального позовного провадження; розгляд справи №905/2071/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву №29/4156 від 13.12.2019 року відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки він є необгрунтованим. Вказує, що у звя'зку з невчасним повідомленням відповідача про зміну електропостачальника ним було нараховано позивачу штраф в сумі 6627,72 грн. на підставі п. 9.1. Договору. У зв'язку із здійсненням відповідачем зарахування зустрічної однорідної вимоги 25.06.2019 року, зобов'язання відповідача з повернення позивачу надлишку передоплати частково припинені в сумі 6627,72грн.
02.01.2020 року до суду надійшла відповідь Державного підприємства "Артемсіль" на відзив відповідача, в якій позивач висловився про необґрунтованість здійснення відповідачем зарахування зустрічної однорідної вимоги.
13.01.2020 року до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні вимог позивача.
Представник позивача в судове засідання 17.03.2020 року не з'явився, про місце, дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:
01.01.2019 року між Державним підприємством "Артемсіль" (Споживач) (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (Постачальник) (далі - Відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії №14 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, "цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладений сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору".
Згідно з п. 2.1 Договору, "Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору".
Відповідно до п. 5.1 зазначеного Договору, "Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є невід'ємним додатком 2 до цього Договору".
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначаються в заяві-приєднанні відповідно до п. 5.5 Договору.
Порядок оплати визначено у п. 4 комерційної пропозиції, згідно якого 100% попередня оплата прогнозованих обсягів споживання електричної енергії здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Обсяг попередньої оплати визначається шляхом множення прогнозованого на відповідний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену відповідно до п. 1 комерційної пропозиції. Для цілей визначення обсягу попередньої оплати у разі відсутності фактичних Цоср та ОРЦ за попередній період, може використовуватися
значення Цоср та ОРЦ за останній період, в який ці показники були визначенні.
Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії.
Згідно з п. 3.1 Договору, "Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією".
Відповідно до умов заяви-приєднання, початок постачання електричної енергії з січня 2019, але не раніше наступного дня, за днем подачі цієї заяви, якщо інше не визначено комерційною пропозицією обраною Споживачем. Розрахунковим вважається період з 00:00 годин 01 числа місяця до 24:00 годин останнього числа поточного місяця.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначається в заяві-приєднанні.
Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах, у тому числі у разі його зміни (пункт 5.6 Договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони
несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п.9.1 Договору).
Відповідно до п.13.1. договору, договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань.
Договір укладається на строк 1 рік та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору та оплати рахунку, визначеного в п.5.1. комерційної пропозиції. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (п.п.10.1., 10.2. додатку 2).
Згідно з п.13.5. договору дія договору припиняється у разі зміни електропостачальника.
Розділом 10 договору сторони узгодили порядок зміни електропостачальника, зокрема п.10.1. передбачено, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником та повідомити постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії), якщо інше не передбачено в комерційній пропозиції.
За умовами п.п. 10.2., 10.3. договору протягом 14 календарних днів після зміни постачальника, споживач може ініціювати процедуру переходу до іншого енергопостачальника. В такому випадку споживач повинен повідомити постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, якщо інше не передбачено в комерційній пропозиції. Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Пункт 10.4. додатку 2 до договору передбачає, що за умови дострокового припинення (розірвання) договору за ініціативою споживача, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику штрафні санкції зазначені в п.9 комерційної пропозиції, чи за іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору, а також додатковий розрахунок за результатами минулих розрахункових періодів, в якому буде враховано відхилення прогнозних від фактичних значень, щодо ціни та обсягів споживання.
Пунктом 13.3. договору передбачено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.
Згідно з положеннями п.9.1. додатку 2 до договору у випадку неповідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору споживачем, споживач сплачує штраф у розмірі подвійної вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору та зазначеної в додатку №4 до договору "Прогнозовані обсяги постачання електричної енергії споживачу".
На виконання умов Договору, Відповідач виставив рахунки для здійснення передплати Позивачу: рахунок № 16/671 від 06.12.2018 - попередня плата за активну електричну енергію в сумі 5663,38 грн.; рахунок № 16/671 від 17.12.2018 - попередня плата за активну електричну енергію в сумі 5663,38 грн.; рахунок № 671к1902 від 13.02.2019 - додатково заявлений об'єм електроенергії на лютий 2019 на суму 2936,41 грн.; рахунок № 16/671 від 22.02.2019 - попередня плата за активну електричну енергію в сумі 3820,62 грн.
Також, 19.03.2019 року на користь Позивача зараховано з боку Відповідача заборгованість, яка склалась у АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" на 01.01.2019 рік у зв'язку з введенням в дію окремих положень Закону України "Про ринок електричної енергії" в розмірі 6 386,41 грн. Копія заяви на перерахування коштів додана до матеріалів справи.
Позивач, відповідно до платіжних доручень, у встановлені Договором строки, здійснив попередню оплату згідно виставлених рахунків Відповідача на загальну суму 18083,79 грн.:
- платіжне доручення № 5743 від 17.12.2018 на суму 5663,38 грн.;
- платіжне доручення № 5 від 09.01.2019 на суму 5663,38 грн.;
- платіжне доручення № 514 від 14.02.2019 на суму 2936,41 грн.;
- платіжне доручення № 651 від 22.02.2019 на суму 3820,62 грн.;
Додатково 19.03.2019 на користь ДП "Артемсіль" було зараховано заборгованість, яка склалася у АТ "ДЕТЕК Донецькі електромережі" на 01.01.2019 у зв'язку із введенням в дію окремих положень Закону України "Про ринок електричної енергії". На особовий рахунок Позивача було повернуто залишок попередньої оплати за електричну енергію в сумі 6386,41грн., який залишився за договором на постачання електричної енергії №671 від 12.09.2003 р., що втратив свою чинність.;
З рахунку за спожиту електричну енергію №671 за березень 2019 року від 02.04.2019 вбачається, що кредит споживача на поточну дату складає 15249,08 грн.
Таким чином, на особовому рахунку Споживача залишилися грошові кошти в розмірі 15249,08 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.
З 01.04.2019 ДП "Артемсіль", шляхом укладання нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, змінило постачальника електричної енергії з ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на ТОВ "Енерджи 365", тим самим Договір № 671 від 01.01.2019 припинив свою дію.
Відповідно до п. 13.6 Договору, "якщо у разі розірвання цього Договору за ініціативою Постачальника або Споживача та після здійснення остаточного розрахунку між сторонами на особовому рахунку Споживача залишились кошти, сплачені у якості попередньої оплати або забезпечення виконання зобов'язань, ці кошти за заявою Споживача перераховуються на його банківський рахунок".
Згідно з п. 4.3 Комерційної пропозиції, "Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії".
Згідно наявного в матеріалах справи копії акту звіряння розрахунків між ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" та ДП "Артемсіль" станом на 01.04.2019 за договором постачання електричної енергії споживачу № 671 від 01.01.2019, відповідач визнав, що заборгованість перед ДП "Артемсіль" по попередній оплаті становить 15249,08 грн.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках,
- рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.
Листом від 12.04.2019 № 19/06-39 Позивач звернувся до ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" з вимогою повернути кошту у розмірі 15249,08 грн., як передплати, що виникла станом на 01.04.2019.
В претензії вих. №1445 від 18.04.2019 відповідач повідомив ДП "Артемсіль" про необхідність сплатити штрафні санкції за несвоєчасне повідомлення про зміну електропостачальника в сумі 6627,72 грн.
В заяві №28/2142 від 25.06.2019 року відповідач повідомляє позивача про припинення зобов'язання перед ним щодо повернення надлишку коштів за договором постачання №671 від 01.01.2019, шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог по оплаті боргу за штрафні санкції, що нараховані за несвоєчасне повідомлення про дострокове розірвання договору постачання №671 від 01.01.2019.
В претензії від 26.07.2019 №27/05-24 Позивач повторно звернувся до ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" з вимогою повернути кошти у сумі 15249,20 грн.
Вимога також була залишена без відповіді та задоволення.
Згідно доводів Позивача, станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 15249,08 грн.
Вважаючи порушеним своє право, ДП "Артемсіль" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" коштів у сумі 15249,08 грн.
Як було встановлено судом, ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" проти позову заперечувало. Позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.
Зазначений Договір №671 від 01.01.2019 є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладений сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Споживач приєднався до умов Договору на підставі поданої заяви-приєднання, яка є Додатком 1 до Договору.
Згідно з умовами Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1. Договору). Відповідно до п.5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Дати початку та кінця розрахункового періоду зазначаються в заяві-приєднанні (п.5.5. Договору).
Згідно Додатку №1 до Договору розрахунковим вважається період з 00:00 годин 1 числа місяця до 24:00 годин останнього числа поточного місяця.
Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією (п.13.1 Договору).
Відповідно до п.10.1. Додатку 2 договір укладається на строк 1 рік та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви - приєднання, яка є додатком 1 до Договору та оплати рахунку визначеного в п. 5.1 Комерційної пропозиції.
Отже, сторонами зазначений договір було укладено строком на 1 рік, а саме з 01.01.2019 по 31.12.2019.
Пунктом 6.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р (далі - ПРРЕЕ) передбачено, що Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу з новим електропостачальником.
Відповідно до умов п.10.1. Договору Споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником та повідомити Постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії), якщо інше не передбачено в комерційній пропозиції.
Крім того, відповідно до п.10.2. та п.10.3. Договору протягом 14 календарних днів після зміни постачальника, Споживач може ініціювати процедуру переходу до іншого електропостачальника. В такому випадку Споживач повинен повідомити Постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, якщо інше не передбачено в комерційній пропозиції. Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
В пункту 10.4 Додатку 2 до договору сторони погодили, що за умови дострокового припинення (розірвання) Договору за ініціативою Споживача, Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику штрафні санкції зазначені в п.9 Комерційної пропозиції, чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення Договору.
Відповідно до п.13.3 Договору за умови дострокового розірвання Договору за ініціативою Споживача, Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику передбачені обраною Споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення Договору.
Згідно доводів Відповідача, Позивач вирішивши змінити постачальника електричної енергії, скористався своїм правом передбаченим ПРРЕЕ та умовами договору, про що листом за вих.№ 19/06-33 від 15.03.2019 повідомив Відповідача про намір здійснити перехід до іншого постачальника електричної енергії з 01 квітня 2019. Зазначений лист отримано Відповідачем 28.03.2019. за вх.№ 2415.
01.04.2019 Позивач здійснив зміну електропостачальника, у зв'язку з чим дію договору про постачання електричної енергії № 671 припинено.
Відповідач стверджує, що Позивачем було порушено передбачений умовами Договору строк повідомлення ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" про намір зміни постачальника та дострокове припинення (розірвання) договору.
Відповідно до п.9.1. Додатку № 2 до договору у випадку не повідомлення (повідомлення з порушенням строків) Постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору споживачем, споживач сплачує штраф v розмірі подвійної вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору та зазначеної в додатку № 4 до Договору "Прогнозовані обсяги постачання електричної енергії Споживачу".
Керуючись п.9.1 Додатку № 2 до договору Відповідачем були нараховані штрафні санкції Позивачу за несвоєчасно здійснене повідомлення про дострокове припинення договору у розмірі - 6627,72 грн. ((2000 кВт*год на березень 2019 х 1,65693грн за кВт*год) х 2).
Відповідач 25.06.2019 року здійснив зарахування зустрічних однорідних позовних вимог, про що повідомив Позивача, надіславши відповідну заяву за вих. № 28/2142.
Відповідач стверджує, що в результаті заліку зустрічної однорідної вимоги, заборгованість ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" перед ДП "Артемсіль" за повернення надлишку коштів за договором постачання електричної енергії № 671 від 01.01.2019 в сумі 15249,08грн. вважається погашеною в сумі 6627,72 грн.. та зобов'язання на зазначену суму припиненими. Вважає, що заборгованість ДП "Артемсіль" перед ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" за штрафні санкції, що нараховані за несвоєчасне повідомлення про дострокове розірвання договору постачання електричної енергії №671 від 01.01.2019. в сумі 15249,08грн. вважається частково погашеними на суму 6627,72грн.
З урахуванням зазначеного, Відповідач просить відмовити Державному підприємству "Артемсіль" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №671 є договором енергопостачання. Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Між сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України укладено публічний договір приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача (відповідача) до умов цього договору на підставі заяви-приєднання відповідача до договору.
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі по тексту - Правила) та є однаковими для усіх споживачів.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Відповідно до п.3.1.8. Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Пунктом 6.1.1. Правил передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.
Пунктом 6.1.3. Правил передбачено, що зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення.
Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.
Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
Договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №671 укладено строком на 1 рік, а саме з 01.01.2019 по 31.12.2019.
Питання припинення дії договору та розірвання договору врегульовані Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
Так, згідно ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно ч.2 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється також і разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
З аналізу вищевказаних норм права слідує, що правовим наслідком розірвання договору є припинення його дії.
Слід зазначити, що в даному випадку відповідач, змінивши електропостачальника, зважаючи на умови договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №671 та Правил, достроково розірвав договір за своєю ініціативою.
Слід також зазначити, що положення Правил фактично ототожнюють поняття зміни електропостачальника до закінчення строку дії договору та поняття дострокового розірвання договору, оскільки наслідком зміни електропостачальника є припинення дії договору. Відтак, зміна відповідачем електропостачальника до закінчення строку дії строкового договору за своєю суттю є достроковим розірванням договору з ініціативи відповідача.
Договір був розірваний за ініціативою відповідача, який скористався визначеним договором та Правилами правом на зміну електропостачальника, внаслідок чого укладений між сторонами договір припинив свою дію.
Відповідно до ч.7 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором про постачання електричної енергії споживачу, у якому, у томі числі, визначаються строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Проаналізувавши умови договору, укладеного між сторонами та умови, зазначені у акцептованій відповідачем комерційній пропозиції, суд приходить до висновку, що відповідно до умов договору штраф передбачено за дострокове розірвання договору з ініціативи споживача. Таким чином, застосування штрафу, передбаченого умовами договору, укладеного між сторонами не суперечить положенням ч.7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Позивач наполягає, що 28.02.2019 направив директору ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" Северіну О.В. лист №19/06-28 від 28.02.2019, яким повідомив, що ДП "Артемсіль" має намір змінити постачальника електричної енергії з 01.04.2019.
Проте, Відповідач стверджує, що був повідомлений Позивачем про намір з 01.04.2019 здійснити перехід до іншого постачальника електричної енергії листом №19/06-33 від 15.03.2019, тобто з порушенням строку передбаченого п.10.2 та 10.3 Договору.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Суд не погоджується з доводами відповідача, якими він обґрунтовує свої заперечення з огляду на наступне.
Щодо правомірності нарахування штрафу.
Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 56 вказаного Закону умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються: найменування та місцезнаходження електропостачальника; перелік послуг, що надаються електропостачальником; ціна електричної енергії та послуг, що надаються; показники якості електропостачання, види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником; строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем v разі зміни електропостачальника. а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору тощо.
Пунктом 10.1 розділу 10 Договору №14 від 01.01.2019 встановлюється право Споживача в будь - який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником та повідомити Постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії), якщо інше не передбачено в комерційній пропозиції.
Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим "Правилами роздрібного ринку електричної енергії" (далі ПРРЕЕ).
Скориставшись своїм правом, на виконання умов Договору та норм ПРРЕЕ, Позивач направив на адресу Відповідача лист 19/06-28 від 28.02.2019 з повідомленням про наміри змінити постачальника електричної енергії з 01.04.2019.
Підтвердженням відправлення вказаного листа є експрес - накладна №59000403744353 від 28.02.2019 р. та роздруківка з сайту Нової пошти з датою отримання Відповідачем зазначеного поштового відправлення 04.03.2019 року.
Отже Позивач, саме листом №19/06-28 від 28.02.2019р. повідомив Відповідача про зміну постачальника
Всупереч наведеному, відповідач у своєму відзиві зазначає зовсім інший лист та стверджує, що Позивач повідомив його про зміну постачальника електричної енергії листом №19/06-33 від 15.03.2019.
Однак, вказаний лист є відповіддю на звернення Відповідача до Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням вплинути, як Уповноважений орган управління, на відносини між ДП "Артемсіль" та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", а не повідомленням про наміри здійснити перехід до іншого постачальника.
Посилання відповідача на п. 10.4 Додатку 2 до Договору стосовно оплати Споживачем штрафних санкцій за дострокове припинення (розірвання) договору є помилковим, оскільки пунктом 10.6 цього ж Додатку 2 до Договору встановлюються виключні правила для припинення дії Договору, в тому числі - у разі зміни постачальника (п.п.10.6.4).
Обгрунтовуючи правомірність своїх заперечень, відповідач зазначив, що 18 квітня 2019 року ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" направило на адресу що ДП "Артемсіль" претензію з вимогою сплатити штрафні санкції у сумі 6627,72 грн., нараховані Споживачу на підставі п.13.3 Договору та п.9.1 Додатку 2 до Договору, за порушення строків повідомлення Постачальника про дострокове припинення Договору.
Оцінивши докази у відповідності до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що лист №19/06-28 від 28.02.2019 про зміну постачальника був направлений відповідачем на адресу позивача за 21 день до закінчення розрахункового періоду у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 671.
Таким чином, доводи відповідача щодо правомірності нарахування штрафу ДП "Артемсіль" спростовані матеріалами справи.
Приймаючи до уваги встановлений судом факт неправомірного нарахування Товариством "Донецькі енергетичні послуги" штрафу Державному підприємству "Артемсіль", суд вважає, що надіслана Відповідачем на адресу ДП "Артемсіль" заява №28/2142 від 25.06.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог є не обґрунтованою та неправомірною.
Щодо стягнення заборгованості.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і статтями 173-175 Господарського кодексу України.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Акт звіряння взаєморозрахунків за теплову енергію станом на 01.04.2019 підтверджує наявність заборгованості суб'єкта господарювання, її розмір та визнання боржником такої заборгованості (а.с.61).
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019. у справі №910/1389/18.
Оскільки акт звіряння розрахунків за постачання електричної енергію підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін, вказане свідчить про визнання відповідачем суми переплати в розмірі 15249,08 грн.
Факт здійснення господарських операцій між Сторонами Договору №671 від 01.01.2019 у спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за спожиту електричну енергію, платіжними дорученнями, рахунками на здійснення передоплати, Актом звіряння розрахунків за електричну енергію.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі па підставах, встановлених договором або законом.
Згідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільною кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
З 01.04.2019 ДП "Артемсіль", шляхом укладання нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, змінило постачальника електричної енергії з ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на ТОВ "Енерджи 365", тим самим Договір № 671 від 01.01.2019 припинив свою дію.
Частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Вказане свідчить про подальшу неможливість з 01.04.2019 відпуску відповідачем електроенергії ДП "Артемсіль", що має наслідком припинення зобов'язання з поставки електричної енергії та виникнення зобов'язання з повернення виконаного позивачем зобов'язанням зі сплати коштів в сумі 15249,08 грн.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу. покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Оскільки з 01.04.2019 Договір № 671 від 01.01.2019 припинив свою дію, то ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" позбавлено обов'язку та права на постачання електричної енергії ДП "Артемсіль".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 3 ст.1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування їй коди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
ДП "Артемсіль" були сплачені відповідачу кошти у сумі 15249,08 грн. на підставі договору, однак зобов'язання за цим договором припинилось у зв'язку припиненням його дії з 01.04.2019.
Станом на теперішній час доказів повернення відповідачем вказаних грошових коштів позивачу суду не надано.
З огляду на припинення зобов'язань за Договором №671, правова підстава набуття відповідачем коштів від позивача відпала, а отже майно (грошові кошти) - є таким, що збережене відповідачем без достатньої правової підстави, тому вимога позивача про стягнення з ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" в сумі 15249,08 гривень є правомірною та обґрунтованою.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".
Керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Державного підприємства "Артемсіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі електричні послуги" про повернення попередньої оплати у розмірі 15249,08 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі електричні послуги" (87539, Донецька обл., місто Маріуполь, бульвар Шевченка, будинок 62, код ЄДРПОУ 42086719) на користь Державного підприємства "Артемсіль" (84545, Донецька обл., Бахмутський район, місто Соледар, вулиця Чкалова, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 00379790) грошові кошти в сумі 15249,08 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 17.03.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2020.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз