Головуючий І інстанції: С.С. Бойко
01 квітня 2020 р. Справа № 440/3116/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2020, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/3116/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управліня Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії та зобов'язання здійснити перерахнок, нарахувати компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 04.07.2014 у справі №554/5520/14-а за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 по день фактичної виплати, донарахованої частини пенсії та виплатити нараховану компенсацію відповідно до ст. 6 Закону України "Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №4403116/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 04.07.2014 у справі №554/5520/14-а, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 23.07.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 04.07.2014 у справі №554/5520/14-а, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 23.07.2019.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області в апеляційному порядку оскаржено рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 р. по справі № 440/3116/19.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 р.апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повернуто скаржнику.
07.10.2019 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №440/3116/19 в частині вимоги щодо зобов'язання відповідача виплатити компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
21.01.2010 Полтавським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 04.07.2014 у справі №554/5520/14-а, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 23.07.2019 відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що під час ухвалення рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року судом не була вирішена повністю і залишилася не розглянутою позовна заява позивача щодо зобов'язання відповідача виплатити компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване додаткове рішення ухвалено судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у випадках, якщо, зокрема, щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Слід зазначити, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем (третьою особою) вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України підставою для винесення додаткового рішення може бути неухвалення судом рішення щодо однієї з позовних вимог, якщо щодо решти вимог, заявлених у позові, рішення ухвалено. Додаткове рішення необхідне також у тих випадках, коли відповідь суду не відповідає обсягу поставленого питання або ж спосіб судового захисту викладений неповно.
Таким чином, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі позовні вимоги, які не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
При цьому, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивачем, зокрема, заявлено позовну вимогу про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та нарахувати компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 04.07.2014 у справі №554/5520/14-а за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 по день фактичної виплати, донарахованої частини пенсії та виплатити нараховану компенсацію відповідно до ст. 6 Закону України "Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до приписів статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію виплачують за рахунок:
- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Як слідує зі змісту резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019, позовні вимоги позивача про зобов'язання вчинити певні дії суд задовольнив шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 04.07.2014 у справі №554/5520/14-а, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 23.07.2019.
Отже, при розгляді вказаної позовної вимоги судом остання не була вирішена повністю і залишилася не розглянутою в частині зобов'язання відповідача виплатити компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
За викладених обставин, а також враховуючи положення статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване додаткове рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.
Інших доводів апеляційна скарга відповідача щодо незаконності додаткового рішення не містить.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача на додаткове рішення є безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити.
Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 по справі № 440/3116/19 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко