ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 березня 2020 року м. Київ № 640/3445/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг"
про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ідентифікаційний код 38620155) (надалі - позивач або ГУ ДСНС) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (адреса: 03038, м Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4, ідентифікаційний код 34430873) (далі - відповідач або ТОВ "Альянс Холдинг" або Товариство), в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС № 4033 Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг", код ЄДРПОУ: 34430873, розташованого за адресою: вул. Кільцева Дорога, 22 в Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;
- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем порушено вимоги законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти позову, з огляду на те, що виявлені позивачем порушення самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, а в позові зазначено, що порушення можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
У додаткових поясненнях позивач не погоджується з доводами відповідача, які викладено ним у відзиві на позовну заяву та посилається на практику Верховного Суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2020 залишено без задоволення клопотання «Про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення сторін» представника ТОВ "Альянс Холдинг" Безродного А.Ю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 02.11.2015 № 1337, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2015 за № 1467/27912, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2017 № 139 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік», ДСНС України від 24.11.2017 № 627 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю)», ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 15.11.2018 № 687 «Про проведення позапланових перевірок».
Згідно вказаного наказу, головному інспектору відділу ПБ УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві Морозову О.В., провідному інспектору відділу ТБ ГУ ДСНС України у м. Києві Олійнику С.П., головному інспектору відділу ЗНС Солом'янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Нетребі М.П., провідному інспекторі відділу ЗНС Солом'янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Мирошниченку О.В. доручено в період з 17.12.2018 по 28.12.2018 провести планову перевірку приміщення та території Товариства, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кільцева Дорога, 22, на предмет додержання нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Повідомлення від 20.11.2018 № 25/2742 про проведення планової перевірки направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про відправлення 22.11.2018, що підтверджується відміткою у повідомленні.
На підставі означеного наказу ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 14.12.2018 № 4229 на проведення перевірки ТОВ "Альянс Холдинг", що знаходиться відзначеною за адресою.
17.12.2018 посадовими особами позивача вручено начальнику АЗС Товариства Олійнику Р . Д. посвідчення на проведення перевірки від 14.12.2018 № 4229.
За наслідками перевірки складено акт № 291, у відповідності до якого встановлено, що під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення Товариства експлуатується з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, а саме:
- вогнегасник не розміщений шляхом навішування на вертикалі конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;
- шляхи евакуації захаращенні матеріальними цінностями;
- дерев'яні елементи покрівлі не оброблено засобами вогнезахисту;
- електричні проводи прокладені по горючій основі та не відокремленні від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу;
- електричні розетки під прилавком встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу;
- групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту;
- не проведено перевірку зовнішньої установки блискавкозахисту;
- складське приміщення не обладнане системою димовидалення;
- приміщення АЗС не обладнано автоматичною системою пожежогасіння;
- елементи заповнення прорізу в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення складу не відповідає вимогам;
- приміщення складу не забезпечено необхідною кількістю первинними засобами пожежогасіння;
- відсутній журнал обліку ремонту устаткування, в якому фіксується кожне ТО, ремонт та перевірка паливо роздавальних колонок;
- не проведена перевірка ефективності вентиляційної установки спеціалізовано організацією з відміткою в журналі;
- АЗС не забезпечена дорожніми знаками, що забороняють в'їзд транспортних засобів з небезпечними та вибуховими вантажами на територію АЗС;
- кошма зберігається не в металевих футлярах з кришками;
- АЗС не забезпечена плівкоутворювальним піноутворювачем для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою;
- не відновлене фарбування немеханізованого переносного пожежного інструменту.
- під сходовою кліткою улаштоване приміщення;
- на шляху евакуації розташований виступ (перепад висот);
- на шляху евакуації розташовані розсувні двері;
- відстань від АЗС до лісового масиву менше 25 метрів (ДБН В.2.2-12:2018 п. 15.2.8 табл. 15.5);
- висота проходу, що веде до підвальних приміщень менше 1,9 м (ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" п. 7.2.8);
- АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі;
- АЗС не обладнана системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення і локальною (об'єктовою) системою оповіщення;
- не погоджено номенклатуру та норми накопичення матеріального резерву підприємства з територіальними органами НС і не затверджені головою комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації;
- не проведено розрахунків потреби та не забезпечено працюючий персонал АЗС засобами індивідуального захисту.
Результати перевірки ТОВ "Альянс Холдинг" оформлено актом від 28.12.2018 № 291 (в подальшому - Акт № 291), який цього ж дня вручений начальнику АЗС Товариства Олійнику Р.Д., якого за наслідками перевірки притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол КИ № 087304/с95 від 28.12.2018).
В обґрунтування підстав позову ГУ ДСНС України у м. Києві зазначає, що Товариством порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв'язку з чим до відповідача необхідно застосувати заходи реагування спрямовані на недопущення завдання шкоди життю і здоров'ю людей.
Поряд із цим, слід примітити, що під час перебування справи на розгляді у суді, відповідач, враховуючи обставини проведених позивачем перевірок, подав до суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, які, на думку Товариства, підтверджують здійснення останнім, з метою забезпечення пожежної безпеки та експлуатації приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кільцева Дорога, 22, заходів та робіт.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 4 . Закон № 877-V).
Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V встановлено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
За ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; створення об'єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки; проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб'єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
У відповідності до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V).
В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - летальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.
За ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення, дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом № 877-V прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку.
З огляду на це, у кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання, та належним чином вмотивувати таке своє рішення.
Оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб'єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.
Як убачається з матеріалів справи, під час здійснення перевірки позивачем встановлено, що приміщення Товариства, за адресою: м. Київ, вул. Кільцева Дорога, 22, експлуатується з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, чим створює загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.
У відзиві, відповідач зазначає, що Товариством (на день подання відзиву) частину недоліків усунуто, а частину недоліків не існувало, оскільки є всі необхідні підтверджуючі документи, а з частиною недоліків Товариство не погоджується, а саме:
- вогнегасник не розміщений шляхом навішування на вертикалі конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- шляхи евакуації захаращенні матеріальними цінностями (порушення усунуто);
- дерев'яні елементи покрівлі не оброблено засобами вогнезахисту (порушення відсутнє, оскільки ППБУ п. 2.5 вимагає проводити обробку горищного покриття, а не перекриття або покрівлю. На будівлі АЗС 4033 горище відсутнє; а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- електричні проводи прокладені по горючій основі та не відокремленні від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу (порушення усунуто);
- електричні розетки під прилавком встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу (порушення усунуто);
- групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (порушення усунуто);
- не проведено перевірку зовнішньої установки блискавкозахисту (порушення усунуто);
- складське приміщення не обладнане системою димовидалення (порушення відсутнє з огляду на те, що закон зворотної сили немає. АЗС побудовано по проекту, який пройшов комплексу експертизу, у т.ч. з питань відповідності нормам пожежної безпеки, та належним чином введено в експлуатацію у 2000 році державною комісією, у т.ч. за участю представників МНС до набрання чинності нової редакції ППБУ (30.12.2014) та ДБН В.2.5-56:2014 (13.11.2014). Вимоги нових нормативних документів розповсюджується на об'єкти нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, проектування та будівництво яких здійснюється після введення в дію таких нормативних документів; а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- приміщення АЗС не обладнано автоматичною системою пожежогасіння (порушення відсутнє з огляду на те, що закон зворотної сили немає. АЗС побудовано по проекту, який пройшов комплексу експертизу, у т.ч. з питань відповідності нормам пожежної безпеки, та належним чином введено в експлуатацію у 2000 році державною комісією, у т.ч. за участю представників МНС до набрання чинності нової редакції ППБУ (30.12.2014) та ДБН В.2.5-56:2014 (13.11.2014). Вимоги нових нормативних документів розповсюджується на об'єкти нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, проектування та будівництво яких здійснюється після введення в дію таких нормативних документів; а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- елементи заповнення прорізу в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення складу не відповідає вимогам (порушення відсутнє з огляду на те, що закон зворотної сили немає. АЗС побудовано по проекту, який пройшов комплексу експертизу, у т.ч. з питань відповідності нормам пожежної безпеки, та належним чином введено в експлуатацію у 2000 році державною комісією, у т.ч. за участю представників МНС до набрання чинності нової редакції ППБУ (30.12.2014) та ДБН В.2.5-56:2014 (13.11.2014). Вимоги нових нормативних документів розповсюджується на об'єкти нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, проектування та будівництво яких здійснюється після введення в дію таких нормативних документів; згідно п. 1.2 ДБН В.1.1-7-2016 дія цього ДБН не розповсюджується на об'єкти що експлуатуються; а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- приміщення складу не забезпечено необхідною кількістю первинними засобами пожежогасіння (порушення усунуто);
- відсутній журнал обліку ремонту устаткування, в якому фіксується кожне ТО, ремонт та перевірка паливо роздавальних колонок (не відповідає дійсності, оскільки зазначений журнал в наявності на АЗС та надавався при перевірці; а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- не проведена перевірка ефективності вентиляційної установки спеціалізовано організацією з відміткою в журналі (в процесі усунення; а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- АЗС не забезпечена дорожніми знаками, що забороняють в'їзд транспортних засобів з небезпечними та вибуховими вантажами на територію АЗС (порушення усунуто);
- кошма зберігається не в металевих футлярах з кришками (порушення усунуто);
- АЗС не забезпечена плівкоутворювальним піноутворювачем для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (в процесі усунення, а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- не відновлене фарбування немеханізованого переносного пожежного інструменту (порушення усунуто);
- під сходовою кліткою улаштоване приміщення (порушення відсутнє з огляду на те, що закон зворотної сили немає. АЗС побудовано по проекту, який пройшов комплексу експертизу, у т.ч. з питань відповідності нормам пожежної безпеки, та належним чином введено в експлуатацію у 2000 році державною комісією, у т.ч. за участю представників МНС до набрання чинності нової редакції ППБУ (30.12.2014). Вимоги нових нормативних документів розповсюджується на об'єкти нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, проектування та будівництво яких здійснюється після введення в дію таких нормативних документів. Крім того, зазначене приміщення під сходовою клітиною звільнено від зберігання, у т.ч. тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- на шляху евакуації розташований виступ (перепад висот) (порушення відсутнє, оскільки на шляху евакуації відсутні виступи (перепад висот); а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- на шляху евакуації розташовані розсувні двері (порушення усунуто, а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- відстань від АЗС до лісового масиву менше 25 метрів (ДБН В.2.2-12:2018 п. 15.2.8 табл. 15.5) (порушення відсутнє з огляду на те, що закон зворотної сили немає. АЗС побудовано по проекту, який пройшов комплексу експертизу, у т.ч. з питань відповідності нормам пожежної безпеки, та належним чином введено в експлуатацію у 2000 році державною комісією, у т.ч. за участю представників МНС до набрання чинності нової редакції ППБУ (30.12.2014) та ДБН В.2.2-12:2018 (24.04.2018). Вимоги нових нормативних документів розповсюджується на об'єкти нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, проектування та будівництво яких здійснюється після введення в дію таких нормативних документів; а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- висота проходу, що веде до підвальних приміщень менше 1,9 м (ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" п. 7.2.8) (порушення відсутнє з огляду на те, що закон зворотної сили немає. АЗС побудовано по проекту, який пройшов комплексу експертизу, у т.ч. з питань відповідності нормам пожежної безпеки, та належним чином введено в експлуатацію у 2000 році державною комісією, у т.ч. за участю представників МНС до набрання чинності нової редакції ППБУ (30.12.2014) та ДБН В.2.5-56:2014 (13.11.2014). Вимоги нових нормативних документів розповсюджується на об'єкти нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, проектування та будівництво яких здійснюється після введення в дію таких нормативних документів; згідно п. 1.2 ДБН В.1.1-7-2016 дія цього ДБН не розповсюджується на об'єкти що експлуатуються; а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушення усунуто);
- АЗС не обладнана системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення і локальною (об'єктовою) системою оповіщення (порушення відсутнє з огляду на те, що ст. 53 п. 1 Кодексу цивільного захисту містить вимогу, за якою усі господарюючі суб'єкти, що експлуатують об'єкти підвищеної небезпеки, зобов'язані встановлювати "Системи..". Відповідно до п. 4 ст. 53 КЦЗ, вимоги до СРВНСО, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються Правилами, які затверджуються ДСНС. Такі правила були розроблені у 2015 році, однак у реєстрації наказу МВС від 28.08.2015 " 1030 про їх затвердження Мінюст відмовив та повернув їх розробникам на доопрацювання. Нової редакції не оприлюднювалось. На даний час єдиним нормативним документом щодо улаштування СРВНСО є ДБН В.2.5-76:2014 "Автоматизовані системи...", однак його дія розповсюджується на об'єкти нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, які проектуються після набрання чинності вказаного ДБН. АЗС введено в експлуатацію у 2000 році державною комісією, у т.ч. за участю представників МНС до набрання чинності ДБН В.2.5-56:2014 (13.11.2014); а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей);
- не погоджено номенклатуру та норми накопичення матеріального резерву підприємства з територіальними органами НС і не затверджені головою комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації (порушення усунуто);
- не проведено розрахунків потреби та не забезпечено працюючий персонал АЗС засобами індивідуального захисту (в процесі усунення, а також не доведено існування загрози життя та/або здоров'ю людей).
З матеріалів справи слідує, що відповідачем надано фототаблиці з усунутими порушеннями; копію технічного звіту випробувань заземлюючих пристроїв; копію журналу обліку ремонту обладнання; копію наряду-заказу на встановлення автоматики дверей.
Разом з тим суд зауважує що вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно Акта № 291, складеного посадовими особами ДСНС України за результатами проведеної перевірки щодо додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача, зафіксовані порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, які становлять загрозу життю та здоров'ю людей.
Також, судом встановлено, що Товариство частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення. Це, на думку суду свідчить про добросовісність намірів ТОВ "Альянс Холдінг" щодо усунення виявлених порушень.
Разом з цим, на час розгляду справи в суді доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем саме порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
Посилання Товариства на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров'ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 826/7292/18
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС № 4033 Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг", код ЄДРПОУ: 34430873, розташованого за адресою: вул. Кільцева Дорога, 22 в Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 6, 7, 9, 19, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС № 4033 Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг", код ЄДРПОУ: 34430873, розташованого за адресою: вул. Кільцева Дорога, 22 в Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
3. Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення порушень Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко