ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 березня 2020 року м. Київ № 640/9839/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю
секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому)
провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи
адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доМіністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
05.06.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (нижче - відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України, викладене в листі № 22/6-К-1071 від 22.05.2019 року щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2016 року із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в розмірі: посадовий оклад - 5 100 грн.; оклад за спеціальним званням - 2 600 грн. (генерал поліції 3 рангу); надбавка за стаж служби (вислугу років) - 40% (3 080 грн.); надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15% посадового окладу (765 грн.); надбавка за почесне звання «заслужений» - 5% посадового окладу (255 грн.); надбавка за виконання особливо важливих завдань - 100% (10 780 грн.); надбавка за оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність 50% (2 550 грн.); премія - 31,60 % (7 941,08 грн.), а всього - 33071 грн. 08 коп.;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, місто Київ, вулиця Академіка Богомольця, 10) виготовити довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в розмірі: посадовий оклад - 5 100 грн.; оклад за спеціальним званням - 2 600 грн. (генерал поліції 3 рангу); надбавка за стаж служби (вислугу років) - 40% (3 080 грн.); надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15% посадового окладу (765 грн.); надбавка за почесне звання «заслужений» - 5% посадового окладу (255 грн.); надбавка за виконання особливо важливих завдань - 100% (10 780 грн.); надбавка за оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність - 50% (2 550 грн.); премія - 31,60 % (7 941,08 грн.), а всього - 33 071 грн. 08 копійок, та направити виготовлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса: місто Київ, вулиця Ярославська, 40) здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ), без обмеження її максимальним розміром, з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, який визначено в довідці МВС України про розмір грошового забезпечення, без обмеження його максимальним розміром, виплату різниці суми між нарахованою та фактично отриманою пенсією провести разово та однією сумою.
В якості підстав позову позивач вказує на протиправність бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку пенсійних виплат. Зокрема, позивач зазначає, що з 02.10.2010 ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (90% від суми заробітної плати); 29.03.2018 ГУ МВС в Дніпропетровській області складено та подано до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області довідку № 83/32530 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, у яку протиправно не включено всі види грошового забезпечення, які нараховувались позивачу під час проходження служби; ОСОБА_1 звернувся до МВС України із заявою про надання належної довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2016 з метою в подальшому здійснити перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення, встановлених постановою КМУ віл 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»; листом № 22/6-К-1071 від 22.05.2019 МВС України у виготовленні та видачі довідки відмовлено, оскільки середні розміри надбавок та премій за відповідними посадами поліцейських за січень 2016 розраховані Національною поліцією України та надіслані МВС України листом від 12.03.2018 № 2866/09/48-2018, натомість інші доплати та надбавки поліцейським у січні 2016 року не виплачувалися; відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України; нові умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу були визначені постановою КМУ від 30.08.2017 № 704, яка набрала чинності 01.03.2018; на виконання ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» КМУ прийняв постанову від 21.02.2018 № 103; ГУ МВС України у Дніпропетровській області у довідці від 29.03.2018 про розмір грошового забезпечення безпідставно не включив до неї певні види надбавок, які під час проходження служби ОСОБА_2 мав, а МВС України взагалі ігнорує звернення позивача та не видає належним чином оформленої довідки; до того ж, протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів; тому, відповідачем-2 порушено права позивача на отримання пенсії у повному розмірі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
18.06.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/9839/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
19.04.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на таке. Щодо включення до складу грошового забезпечення надбавки за виконання особливо важливих завдань (100%), надбавки за оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність (50%) та премії (31,60%), які не зазначені в довідці, то органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках; до того ж, до довідки включено всі види грошового забезпечення, які передбачені для поліцейських постановою КМУ від 11.11.2015 № 988, а саме посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень; види грошового забезпечення, визначені постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294, з яких розраховувалась пенсія позивачу, до довідки не включені, оскільки вказана постанова не поширюється на поліцейських; щодо зобов'язання відповідача-2 здійснювати виплату пенсії у розмірі 90%, то відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70%; щодо зобов'язання здійснити виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, то відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; правова норма, якою передбачено обмеження максимального розміру пенсій, має застосовуватись не тільки для призначення пенсій, а й щодо перерахованих пенсій.
09.07.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача-1 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що надбавка за виконання особливо важливих завдань та надбавка за оперативно-розшукову діяльність, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність виплачувались позивачу на момент звільнення відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294, проте вказана постанова не застосовується при визначенні грошового забезпечення поліцейських з дня набрання чинності постановою КМУ від 11.11.2015 № 988 і, відповідно, при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій колишніх працівників ОВС, посади яких прирівнюються до посад поліцейських; щодо премії у розмірі 31,60%, то Верховний Суд розглядав аналогічні правовідносин та зазначив, що розмір премії для перерахунку пенсій враховується у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок, тому підстав для включення в довідку премії у розмірі 31,60% немає.
25.07.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, у якій останній зазначає, що при призначенні пенсії позивачу її було обраховано з урахуванням 8 складових грошового забезпечення, а при перерахунку - лише із 5, що є грубим порушенням діючого пенсійного законодавства України.
13.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2 на адміністративний позов, у якому перший зазначає, що правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення, тобто в даному випадку - 02.10.2010; абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим законом.
Щодо інших процесуальних дій, вчинених судом, слід вказати, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2020 виправлено описку, допущену у вступній частині ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2019 у справі № 640/9839/19, а саме замість: "… Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві…, правильним читати: "…Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області…".
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про підготовку та видачу довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)» для пред'явлення органам Пенсійного фонду України.
22.05.2019 листом № 22/6-К-1071 Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України повідомив ОСОБА_1 , що ГУ МВС України в Дніпропетровській області оформлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яку надіслано до органів Пенсійного фонду України; постанова Шостого апеляційного суду від 05.03.2019 не змінила умови проведення перерахунку пенсій колишнім працівникам ОВС, отже підстави для підготовки нової довідки відсутні.
Не погоджуючись із зазначеним підходом Міністерства внутрішніх справ України, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області є уповноваженим органом щодо здійснення перерахунку пенсій особам, які отримують пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29.12.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 № 900-VIII, яким ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності 01.12.2015, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016.
Аналогічний висновок було викладено Верховним Судом у рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі № Пз/9901/8/18 (820/6514/17), у якому зазначено, що збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988 згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до абз. 7 п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Як вбачається з матеріалів справи, до грошового забезпечення ОСОБА_1 ввійшли: посадовий оклад - 5 100,00 грн., оклад за спеціальним званням - 2 600,00 грн., надбавка за стаж служби - 3 850,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 765,00 грн., надбавка за почесне звання «заслужений» - 510,00 грн.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем-1 надано інформацію про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , до якого включено посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавку за стаж служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень та надбавку за почесне звання «заслужений», а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним рішення МВС України щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням вказаних складових не підлягають задоволенню.
Позовна вимога щодо зобов'язання МВС України виготовити довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням у ній посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та надбавки за почесне звання «заслужений» не підлягає задоволенню як похідна.
Щодо надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та премію у розмірі 31,60% варто зазначити, що станом на січень 2016 року зазначені надбавки та премія у такому розмірі не виплачувалися (лист МВС України від 20.04.2017 № 5551/05/02-2017), а тому виходячи з вищевикладеного, відповідач-1 правомірно не включив їх до складу грошового забезпечення, з якого підлягає здійсненню перерахунок пенсії позивача.
Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18).
Щодо позовних вимог ОСОБА_4 стосовно виплати пенсії у розмірі 90%, то варто зазначити, що в матеріалах справи наявний виконавчий лист по справі № 320/5655/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення. Так, рішенням у вказаній справі, яке було ухвалене 28.02.2019, та набрало законної сили 01.04.2019, було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням 90% грошового забезпечення, зазначеного в довідці № 83/32530 від 29 березня 2018 року Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, який визначено в довідці Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області № 83/32530 від 29 березня 2018 року та складає 12 825,00 грн. з урахуванням раніше проведених виплат.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, який визначено в довідці МВС України про розмір грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог про виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, то варто зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із довідки ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 83/32530 від 29.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), грошове забезпечення ОСОБА_1 , з якого має здійснюватися перерахунок пенсії, складає 12 825,00 грн.
Так, позивач у своїй позовній заяві просить не обмежувати розмір його пенсії максимальним розміром, що становить 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд вважає заявлену вимогу передчасною, оскільки грошове забезпечення, з якого здійснюватиметься перерахунок пенсії складає 12 825,00 грн., що є меншим рівня 10 прожиткових мінімумів, що встановлений для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на це, у вказаній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 238, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від розміру грошового забезпечення.
2. У іншій частині позову відмовити.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко