ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 березня 2020 року м. Київ № 640/14404/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 85 289,76 грн.
В якості підстави позову позивачем зазначено, що відповідачем не сплачено податковий борг з податку на додану вартість у сумі 85 289,76 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2019 року (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали для подання відзиву на позов та всіх доказів на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Однак, судом встановлено, що у тексті ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року було допущено описку, а саме: замість належного позивача - Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) зазначено Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098369).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року виправлено описку у тексті ухвали суду від 09 серпня 2019 року, а саме: замість "Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368)" правильним читати "Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980)".
Копія вказаної ухвали була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 та, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 30 вересня 2019 року.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову.
Однак, у встановлений судом строк відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не надав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 263 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративні справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС міста Києва.
З довідки детального розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки, наданих контролюючим органом до суду, вбачається, що станом на 30 липня 2019 року за відповідачем обліковується борг з податку на додану вартість у сумі 85 289,76 грн.
Зазначена сума податкового боргу виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень та липень 2016 року, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Відповідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Так, контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 27.01.2016 № 1-16 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, отриманого відповідачем 01.02.2016 року.
Однак сума заборгованості у розмірі 85 289,76 грн. на час розгляду спору відповідачем не сплачена.
Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України «Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України».
Статтею 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність доказів сплати ФОП ОСОБА_1 узгодженої суми податкової заборгованості в добровільному порядку або оскарження її, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 85 289, 76 грн. в рахунок погашення податкового боргу.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкоовго боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем, як суб'єктом владних повноважень, судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 85 289,76 грн. (вісімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 76 копійок)
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко