м. Черкаси
31 березня 2020 року Справа № 580/1708/19
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративні справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 до 25.10.2018 та зобов'язання її нарахувати і виплатити;
- визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2018 роки та зобов'язання її нарахувати і виплатити, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Рішенням суду від 27.09.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.04.2016 до 28.02.2018 та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2018 роки.
Зобов'язано Черкаський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2016 до 28.02.2018 та грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2018 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
В свою чергу 24.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення вищевказаного рішення, мотивуючи її тим, що на думку заявника відповідачу незрозуміло та відповідно недостовірно вчинено розрахунок індексації грошового забезпечення.
Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
З аналізу даної норми вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту. Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Крім того, суд зазначає, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Наведені позивачем у заяві мотиви аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення судового рішення, більше того заявник посилається на дії вчиненні відповідачем з метою виконання рішенням суду, тобто вчинення дій, які не були предметом дослідження під час розгляду даної справи, що в свою чергу унеможливлює застосувати процесуального механізму по роз'ясненню судового рішення.
Отже, з рішення суду вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення суду.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 243, 248, 254, 256 КАС України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративні справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання з врахуванням особливостей передбачених п. 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя В.В. Гаращенко