13 березня 2020 року справа № 580/4051/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Мауріної Я.Ю.,
представника позивача Шевченка М.Т. - за посадою,
представника позивача Стельмаха А. С . - за посадою,
відповідача Фуркала О.В. - особисто,
представника Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області Фуркала О.В. - за посадою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Канюківське" до Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області, Сільського голови Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області Фуркала Олександра Вікторовича про визнання протиправними дій, та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне сільськогосподарське підприємство "Канюківське" (далі - позивач) з позовом до Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області (далі - відповідач 1), Сільського голови Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області Фуркала Олександра Вікторовича (далі - відповідач 2), в якому просить:
- скасувати рішення Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 11.11.2019 № 26-31/VII "Про надання дозволу а розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності за межами населеного пункту с. Бузівка Жашківського району";
- визнати протиправними дії Сільського голови Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області Фуркала Олександра Вікторовича при прийнятті рішення Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області від 11.11.2019 № 26-31/VII "Про надання дозволу а розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності за межами населеного пункту с. Бузівка Жашківського району".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 2011 року є власником об'єктів нерухомого майна, яке підприємство використовує у своїй господарській діяльності. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі № 2340/4382/18 зобов'язано Бузівську сільську раду Жашківського району Черкаської області розглянути клопотання приватного сільськогосподарського підприємства "Канюківське" про надання в оренду земельних ділянок під майном, яке належить позивачу. Однак відповідне клопотання позивача відповідач усупереч судового рішення не розглянув, прийнявши рішення від 11.11.2019 № 26-31/VII "Про надання дозволу а розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності за межами населеного пункту с. Бузівка Жашківського району" щодо поділу земельної ділянки, на якій розташовані вказані об'єкти нерухомості позивача, чим порушив права та законні інтереси позивача як власника майна.
Ухвалою від 23.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, надав до суду відзив, в якому вказав про безпідставність позовних вимог, оскільки власником спірної земельної ділянки за межами населеного пункту с. Бузівка Жашківського району, площею 29,9887 га, кадастровий номер 7120981200:02:001:0829 з 18.07.2018 є Бузівська сільська рада Жашківського району Черкаської області, а тому є розпорядником вказаної земельної ділянки. Відповідач наполягає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що об'єкти нерухомості, власником яких є позивач, є цілісним майновим комплексом, для обслуговування якого належить передати у користування позивачу вказану земельну ділянку у повному розмірі. Також у відзиві зазначено, що дії позивача позивач фактично свідчать про удаваний намір укласти відповідні договори оренди землі, оскільки підприємство з 2011 року фактично користується землею без сплати орендної плати за користування такою.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позовні вимоги повністю, оскільки спірне рішення про поділ спірної земельної ділянки прийнято відповідачем без згоди позивача на такий поділ.
Відповідач та представник відповідача проти задоволення позову заперечував повністю, посилаючись на відсутність належних доказів того, що позивач є власником цілісного майнового комплексу, розташованого на спірній земельній ділянці.
Заслухавши пояснення представників сторін, покази допитаного у судовому засіданні 05.03.2020 та 13.03.2020 як свідка Державного кадастрового реєстратора відділу у Жашківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Дубашевського Василя Миколайовича, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що приватне сільськогосподарське підприємство «Канюківське» зареєстроване як юридична особа 27.06.2001, з видом діяльності КВЕД-2010: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.43 розведення коней та інших тварин родини конячих, 01.45 розведення овець і кіз, 01.46 розведення свиней.
Позивач має у власності об'єкти нерухомості, а саме господарські будівлі та інше майно, що підтверджується договорами купівлі-продажу нерухомого майна (т. 1 а.с. 15-19), які знаходяться на землях комунальної власності Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області, та відповідно до наявних в матеріалах справи копій договорів купівлі-продажу розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 7120981200:02:001:0829, 7120981200:02:001:0543, 7120981200:02:001:0544, 7120981200:02:001:0541, 7120981200:02:001:0542, 7120981200:02:001:0536, 7120981200:02:001:0537, 7120981200:02:001:0538, 7120981200:02:001:0539, 7120981200:02:001:0540, 7120981200:02:001:0535, 7120981200:02:001:0531, 7120981200:02:001:0534, 7120981200:02:001:0533, 7120981200:02:001:0532.
19.02.2018 позивач звернувся до Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області з листом №27, в якому просив надати згоду на передачу в оренду ПСП «Канюківське» земельних ділянок державної власності загальною площею 11,8358 га, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які знаходяться в адмінмежах Бузівської сільської територіальної громади (за межами населених пунктів) Жашківського району Черкаської області.
27.08.2018 позивач звернувся до відповідача з клопотанням, в якому просив розглянути дане клопотання на сесії Бузівської ОТГ та на підставі ст. 116 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для укладення договорів оренди на земельні ділянки на яких розміщене майно ПСП «Канюківське», а саме: пасіка, млин, територія садка, хімсклад, будинок правління, територія бригади №1, територія бригади №2.
Листом №02-15/Ш-12 від 04.09.2018 Бузівська сільська рада Жашківського району Черкаської області повідомила позивача про те, що на виконання рішення № 12-8/VІІ від 03.08.2018 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності під господарськими дворами в с. Бузівка», буде розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, а саме: земельна ділянка площею 29,9887 га, кадастровий номер 7120981200:02:001:0829 в адмінмежах Бузівської сільської ради (за межами населеного пункту) та земельна ділянка площею 7,2448 га, кадастровий номер: 7120981200:02:001:0823 в адмінмежах Бузівської сільської ради (за межам населеного пункту).
Після чого технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель буде подана на розгляд та затвердження в установленому порядку до Бузівської сільської ради, для подальшого укладання договорів оренди на дані земельні ділянки.
Позивач вважаючи, що відповідачами не розглянуто належним чином його клопотання звернувся до суду з відповідним позовом до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі № 2340/4382/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі № 2340/4382/18 апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Канюківське" задоволено: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства "Канюківське" задоволено; визнано протиправною бездіяльність Сільського голови Бузівської сільської ради с. Бузівка, Жашківського району Черкаської області Фуркала Олександра Вікторовича, щодо не внесення на розгляд ради клопотань ПСП «Канюківське» щодо надання в оренду земельних ділянок під майно, яке належить ПСП «Канюківське»; визнано бездіяльність Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області протиправною та зобов'язано розглянути клопотання ПСП «Конюківське» щодо надання в оренду земельних ділянок під майно, яке належить ПСП «Канюківське».
11.11.2019 Бузівською сільською радою Жашківського району Черкаської області прийнято рішення № 26-31/VII "Про надання дозволу а розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності за межами населеного пункту с. Бузівка Жашківського району", яким надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 29,9887 га, кадастровий номер 7120981200:02:001:0829 із категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення "Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам) (код 16.00) за межами населеного пункту с. Бузівка Жашківського району на 18 земельних ділянок орієнтовною площею по 0,4000 га, та одну земельну ділянку площею 22,7887 га.
Вважаючи, що вказане рішення прийнято з порушенням прав та законних інтересів позивача як власника нерухомого майна розташованого на зазначеній земельній ділянці, та без надання згоди позивача на поділ даної земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Допитаний у судових засіданнях 05.03.2020 та 13.03.2020 як свідок Державний кадастровий реєстратор відділу у Жашківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Дубашевський Василь Миколайович показав, що кадастрові номери 7120981200:02:001:0829, 7120981200:02:001:0543, 7120981200:02:001:0544, 7120981200:02:001:0541, 7120981200:02:001:0542, 7120981200:02:001:0536, 7120981200:02:001:0537, 7120981200:02:001:0538, 7120981200:02:001:0539, 7120981200:02:001:0540, 7120981200:02:001:0535, 7120981200:02:001:0531, 7120981200:02:001:0534, 7120981200:02:001:0533, 7120981200:02:001:0532 не були зареєстровані в Державному реєстрі земель. Тому відповідні відомості про земельні ділянки не були перенесені до Державного земельного кадстру відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр". Свідок також показав, що до земельної ділянки комунальної власності площею 29,9887 га, кадастровий номер 7120981200:02:001:0829 розташованої за межами населеного пункту с. Бузівка Жашківського району, на якій знаходяться господарські будівлі і двори, входять земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами 7120981200:02:001:0829, 7120981200:02:001:0543, 7120981200:02:001:0544, 7120981200:02:001:0541, 7120981200:02:001:0542, 7120981200:02:001:0536, 7120981200:02:001:0537, 7120981200:02:001:0538, 7120981200:02:001:0539, 7120981200:02:001:0540, 7120981200:02:001:0535, 7120981200:02:001:0531, 7120981200:02:001:0534, 7120981200:02:001:0533, 7120981200:02:001:0532, які зазначені у договорах купівлі-продажу нерухомого майна, власником якого є позивач.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року (далі ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Водночас згідно з частинами першою та другою статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Відповідно до частини п'ятої статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Частинами шостою та сьомою статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Відповідно до частин дев'ятої та десятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Отже, формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 823/1172/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Пунктом "е" статті 56 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає зокрема нотаріальну посвідчену згоду на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні).
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про оренду землі" говорить, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації (частина 3 статті 640 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (частина 5 статті 126 Земельного кодексу України).
Одночасно відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Доказів користування позивачем спірною земельною ділянкою сторона позивача суду не назвала та не надала.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є самовільним заняттям земельної ділянки.
Тобто, вчинення позивачем дій щодо відведення в оренду земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості позивача та навіть рішення суду у справі №2340/4382/18, яким зобов'язано відповідача розглянути клопотання про надання в оренду земельних ділянок під майно, яке належить ПСП "Канюківське" не породжує у позивача права на її використання до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про надання зазначеної земельної ділянки у користування (оренду) та подальше її оформлення у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі № 1940/1655/18.
З урахуванням наведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову приватного сільськогосподарського підприємства "Канюківське" до Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області, Сільського голови Бузівської сільської ради Жашківського району Черкаської області Фуркала Олександра Вікторовича про визнання протиправними дій, та скасування рішення - відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31.03.2020.
Суддя С.О. Кульчицький