11 березня 2020 року справа № 580/274/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Мауріної Я.Ю.,
представника позивача Темчишиної С.П. - за ордером,
представника відповідача Оніщенко В.В. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби в органах Державної фіскальної служби України;
- зобов'язати відповідача прийняти заяву (рапорт) з додатками та скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах Державної фіскальної служби України відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та направити вказаний висновок разом з іншими матеріалами в 15-денний строк з дня реєстрації до Державної фіскальної служби України для прийняття відповідного рішення у строки, встановлені законодавством України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах податкової міліції, оскільки група інвалідності встановлена позивачу в період понад два роки від дати первинного огляду. Позивач наголошує, що право на отримання такої допомоги закріплено у ст. 23 Закону України "Про міліцію".
Ухвалою суду від 24.01.2020 відкрито спрощене провадження у справі за даним позовом, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 11.02.2020 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем 17.02.2020 подано до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачу повторно встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС понад два роки після встановлення ІІІ групи інвалідності, право на отримання грошової допомоги у більшому розмірі у позивача виникло. Враховуючи, що інвалідність позивача встановлена у зв'язку з захворюванням, що пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто до вступу на службу у податкову міліцію, в тому числі до ДПА у Полтавській області, а не під час служби в ній, позивачу необхідно було звертатися з заявою до органу внутрішніх справ України, в якому позивач проходив службу, та в період проходження якої виконував обов'язки по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності, а не до ГУ ДФС у Полтавській області та Державної фіскальної служби України.
02.03.2020 представником Державної фіскальної служби України подано відзив на позов, в якому представник третьої особи заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити повністю, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із довідкою медико-соціальною експертної комісії серії МСЕ №002084 позивачу з 27.09.2001 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина - захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 131299 від 13.12.2018 позивачу 08.10.2018 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
11.12.2019 за вх. № 8332/ДЗН позивач звернувся до Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (рапортом) від 03.12.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Листом Головного управління ДФС у Полтавській області від 10.01.2020 №1/16-31-04-44 повідомлено позивача про відсутність підстав у відповідача підстав для направлення до ДФС України наданих позивачем у заяві від 03.12.2019 (вх.реєстр. у ГУ ДФС за №8332/ДЗН від 11.12.2019) документів щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим повернув їх позивачу без реалізації. У листі зазначено, що відповідно до довідки Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта» від 03.12.2019 №02-05/139 позивач отримав страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням 11 січня 2001 року в розмірі 3120,00 грн за тяжке поранення, отримане під час виконання службових обов'язків по ліквідації аварії на ЧАЕС та 06 листопада 2001 року в розмірі 21504,00 грн за встановлення III групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно з копією виписки з акта повторного огляду Черкаською обласною МСЕК №1 до довідки серії 12 ААБ №131299, позивачу встановлено 08 жовтня 2018 року II групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто через 17 років після встановлення III групи інвалідності, що перевищує дворічний термін, встановлений пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», - якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Також у листі Головного управління ДФС у Полтавській області від 10.01.2020 №1/16-31-04-44 зазначено, що в наданих документах відсутня довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, визначена пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року.
При цьому, у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
З аналізу наведених вбачається, що за особою, якій під час перебування на службі в органі податкової міліції, встановлено інвалідність, у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію".
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 464/5571/16-а, від 21 червня 2018 року у справі № 822/31/18 від 28 серпня 2018 року у справі №804/6297/17, від 06 березня 2019 року у справі 822/163/18.
На виконання вимог статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника (далі - Порядок № 850).
Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У відповідності до пункту 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктами 7-9 Порядку №850 закріплено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з п. 2 Преамбули до Порядку №850 особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.
Таким чином, за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України "Про міліцію" та Порядку № 850.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 405/704/17.
Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Згідно з п. 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;
витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача за місцем проходження служби з відповідною заявою.
Однак рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідачами не прийнято, а подані матеріали повернуті без права виплати.
Верховний Суд України у своїй постанові від 18 березня 2014 (справа № 21-11а14) зазначав, що оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув, та відповідного рішення не прийняв, суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що для ефективного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача розглянути подану позивачем заяву від 03.12.2019 (вх.реєстр. у ГУ ДФС за №8332/ДЗН від 11.12.2019) про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та прийняти відповідне рішення
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином на підставі викладеного вище, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, ідентифікаційний код 39461639), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Полтавській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби в органах Державної фіскальної служби України.
Зобов'язати Головного управління ДФС у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31.03.2020.
Суддя С.О. Кульчицький