12 березня 2020 року справа № 580/4098/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Мауріної Я.Ю.,
представника позивача Кононенка І.В. - за ордером,
представника відповідач Некоз А.В. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні торговельні технології” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Сучасні торговельні технології” (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 № 0007461405.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним оскільки порушення строків валютної виручки сталось не з вини позивача, а у зв'язку з несвоєчасною оплатою контрагентом позивача за поставлений товар. Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням контрагентом умов договору поставки в частині оплати експортованого позивачем товару, позивач 28.12.2018 звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Однак у зв'язку із сплатою контрагентом коштів за поставлений товар 07.02.2019, позивачем не сплачено арбітражний збір, та постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10.04.2019 припинено розгляд справи за заявою позивача. Посилаючись на те, що позивачем вчинялись дії щодо повернення валютної виручки за контрактом у визначені законодавством строки, позивач вказує на відсутність вини за порушення розрахунків за експортними операціями, що, на думку позивача, виключає нарахування податковим органом пені згідно з оскаржуваним рішенням.
Ухвалою від 26.12.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач надав до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки валютна виручка за товари, експортовані позивачем надійшла на 209 день з дати оформлення вивізної митної декларації, тобто з порушенням встанолвених строків розрахунків на 29 днів. Відповідач зазначив, що законодавством встановлено виключний перелік підстав, за яких пеня не нараховується або її нарахування припиняється. Вказує, що норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР носять імперативний характер і визначена ними відповідальність настає незалежно від причин, з яких сталося порушення, та незалежно від наявності в діях суб'єкта господарювання вини.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував повністю, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні торгівельні технології” укладено контракт з “VERES FOODS USA, INC” від 15.06.2016 № 2016/06-17 на постачання консервованої харчової продукції.
Згідно з п. 4.2 контракту покупець здійснює оплату за товар на рахунок продавця протягом 20 календарних днів від дати поставки товару.
У період з 21.06.2018 по 02.06.2019 позивачем на виконання умов вказаного контракту здійснено експорт товарів (консервована харчова продукція в асортименті) на загальну суму 98 740, 56 доларів США (еквівалент 2 691 639, 02 грн), зокрема згідно з вивізною митною декларацією від 13.07.2018 № 902070/2018/704421 загальною вартістю 34 902,38 доларів США, граничний законодавчо встановлений строк надходження валютної виручки - 09.01.2019.
У зв'язку не оплатою покупцем за поставлений товар у визначений строк, позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із заявою від 28.12.2018 про стягнення боргу в сумі 34 902,38 доларів США. При зверненні до до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України позивачем сплачено реєстраційний збір за подачу вказаної заяви.
07.02.2019 контрагентом позивача - “VERES FOODS USA, INC” сплачено за поставлений товар 34 902,38 доларів США.
Валютна виручка за товари, експортовані згідно з вивізною митною декларацією від 13.07.2018 № 902070/2018/704421 загальною вартістю 34 902,38 доларів США, надійшла на 209 день з дати оформлення вказаної вивізної митної декларації, при граничному законодавчо встановленому строку надходження валютної виручки - 09.01.2019, тобто порушення строків розрахунків за експортними операціями становить 29 днів.
У зв'язку з сплатою контрагентом 07.02.2019 оплати за поставлений товар позивач не сплатив арбітражний збір та постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10.04.2019 припинено розгляд справи № 4/2019 за заявою позивача про стягнення боргу в сумі 34 902,38 доларів США.
У подальшому у період з 03.06.2019 по 05.06.2019 на підставі направлення від 28.05.2019 № 521/23-00-14-0505, виданого Головним управлінням ДФС у Черкаській області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78 розділу ІІ Податкового кодексу України (у зв'язку з наданням на письмовий запит ГУ ДФС у Черкаській області від 18.02.2019 № 6177/23-00-14-0516, пояснень та їх документальних підтверджень, які не спростовують отриману від ПАТ “Юнекс банк” податкову інформацію, яка свідчить про порушення платником податків валютного законодавства), на підставі наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 28.05.2019 № 1075 проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні торговельні технології” з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 21.06.2018 по 02.06.2019, при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 15.06.2016 № 2016/06-17 відповідно до затвердженого плану документальної перевірки. За результатами перевірки складено акт від 07.06.2019 №199/23-00-14-0506/38048541.
Згідно з вказаним актом перевіркою встановлено порушення платником податків ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР в частині порушення строків розрахунків за експортними операціями по контракту від 15.06.2016 № 2016/06-17 в сумі 34 902,38 доларів США на 29 днів.
За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 07.06.2019 №199/23-00-14-0506/38048541 висновком Головного управління ДФС у Черкаській області від 25.06.2019 № 19170/23-00-14-0516 висновки вказаного акта перевірки залишено без змін.
27.06.2019 Головним управлінням ДФС у Черкаській області складено податкове повідомлення-рішення № 0007461405, яким на підставі акта перевірки від 07.06.2019 №199/23-00-14-0506/38048541 , пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР, ч. 5 ст. 13 Закону України “Про валюту і валютні операції” нараховано позивачу пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 85 393 грн 14 коп.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473), який введено в дію 07.02.2019, передбачено, що Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів.
Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, зі змінами й доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно з пунктом 2 постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі - Положення про заходи захисту), поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).
З аналізу наведених норм, вбачається, що якщо граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», було порушено до дати введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції», то застосовуються строки й відповідальність, визначені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
У свою чергу, відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 185/94-ВР у разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення).
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 185/94-ВР у разі прийняття до розгляду судом,Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Судом встановлено, що позивач з метою стягнення заборгованості звернувся 04.01.2019 до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із заявою щодо стягнення з контрагентів коштів у сумі 34 902,38 доларів США за контрактом від 15.06.2016 № 2016/06-17.
Постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04.01.2019 прийнято справу до провадження за № 4/2019.
Отже, дата звернення позивачем з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з контрагента заборгованості за експортним контрактом є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР.
Листом №23/14-7 від 08.01.2019 Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України запропонував позивачуу 30-денний строк з моменту отримання постанови про прийняття справи до провадження сплатити арбітражний збір у сумі 2 035,31 доларів США в гривнях по курсу НБУ на день сплати, а також вчинити дії щодо узгодження з контрагентом кандидатури одноосібного арбітра.
Однак оскільки позивач у встановлений строк арбітражний збір не сплатив постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10.04.2019 припинено розгляд справи № 4/2019 за заявою позивача про стягнення боргу в сумі 34 902,38 доларів США.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено (ч. 4 ст. 4 Закону № 185/94-ВР).
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом(ч. 5 ст. 4 Закону № 185/94-ВР).
Таким чином, на підставі викладеного вище, оскільки постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10.04.2019 припинено розгляд справи № 4/2019 за заявою позивача про стягнення боргу в сумі 34 902,38 доларів США, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 185/94-ВР строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
Норми Закону №185/94-ВР носять імперативний характер і визначена ними відповідальність настає незалежно від причин, з яких сталося порушення. У свою чергу, відповідно до Закону №185/94-ВР порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення виручки (вартості недопоставленого товару). Обумовлене наведеною законодавчою нормою звільнення від сплати пені автоматично не призводить до визнання порушення статті 1 вищевказаного Закону відсутнім, а лише виключає відповідальність за таке порушення у формі пені.
З системного аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що дата звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, та пеня за їх порушення не сплачується. При цьому задоволення такого позову виключає нарахування пені за період з моменту прийняття позовної заяви судом.
Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 07.02.2011 у справі № 21-63а10 та у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №815/3991/16, від 28.01.2020 року у справі №815/735/16, від 05.11.2019 року у справі №825/244/15-а, який згідно зі ст. 242 КАС України повинен враховуватися при вирішенні справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону № 185/94-ВР органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
З розрахунку пені за порушення позивачем строків надходження валютної виручки станом на 02.06.2019 до спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що розрахунок відповідачем проведено за 29 днів прострочення, а тому такі дії відповідають вимогам ст. 4 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пеня за порушення строків проведення розрахунків застосована правомірно.
Відтак, суд висновує, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 27.06.2019 №0007461405 винесене згідно з приписами чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.
Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - КАС України) встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Разом з тим, пп. 14.1.39 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 58.2. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином на підставі викладеного вище, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні торгівельні технології” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31.03.2020.
Суддя С.О. Кульчицький