Ухвала
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 461/9270/18
провадження № 61-5094ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, процентів за користування грошовими коштами та трьох процентів річних, за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання зобов'язань за договором позики припиненими,
16 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у вказаній справі.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана 16 березня 2020 року, тому вона підлягає розгляду відповідно до положень ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень. Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішенняне урахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 143/280/17 (провадження № 61-33033св18).
Крім того, у поданій касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) як на підставу касаційного оскарження судових рішень. В обґрунтування заявник зазначає, що судами у порушення вимог статей 526, 1049 Цивільного кодексу України змінено валюту виконання зобов'язання з гривні на євро та стягнуто борг за договором позики у валюті євро. Висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 526, 1049 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах відсутній (у контексті права суду з власної ініціативи змінювати валюту виконання зобов'язання).
Також як на підставу оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначає, що суди необґрунтовано відхили клопотання про витребування, дослідження та огляд доказів та інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України), встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог закону щодо форми та змісту.
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги підлягають перевірці за матеріалами справи, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної вище справи.
Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Враховуючи те, що у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 61-134цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) Велика Палата Верховного Суду уже викладала висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (виконання зобов'язання в іноземній валюті), тому відсутні правові підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, процентів за користування грошовими коштами та трьох процентів річних, за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання зобов'язань за договором позики припиненими.
Витребувати з Галицького районного суду м. Львова матеріали вищезазначеної цивільної справи № 461/9270/18.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик