Ухвала
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 760/18364/16-ц
провадження № 61-2792 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, публічне акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк»;
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва у складі судді Диби О. В. від 07 вересня 2018 року
та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Мельника Я. С., від 17 січня 2019 року,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»
(далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про скасування нотаріальної дії, визнання дій приватного нотаріуса протиправними.
Позовна заява мотивована тим, що 29 вересня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. на підставі дублікату договору іпотеки квартири, укладеного 26 жовтня
2007 року між ним, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк», було посвідчено перехід права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 , до банку на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у договорі іпотеки та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач вважав, що вищевказані дії приватного нотаріуса є протиправними, а сама нотаріальна дія підлягає скасуванню з допущених при її вчиненні порушень. Зокрема, у листі-вимозі, надісланому йому банком, не зазначено конкретно строків реалізації позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, що свідчить про те, що приватний нотаріус не ознайомився належним чином із договором іпотеки, не взявши до уваги обов'язкову вимогу щодо повідомлення іпотекодавців про перехід права власності до іпотекодержателя.
Крім того, у провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходяться матеріали справи за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до
ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто банком застосовано процедуру судового звернення стягнення на предмет іпотеки, що виключає відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження про це у договорі.
Також приватний нотаріус вчинив нотаріальну дію з посвідчення права власності на предмет іпотеки, не звернувши уваги на те, що між
ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено договір споживчого кредиту, наданого в іноземній валюті кредитною установою - резидентом України, тобто на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно положень якого протягом дії закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку».
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати нотаріальну дію у вигляді посвідчення права власності ПАТ КБ «ПриватБанк» на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 ,
яка є предметом договору іпотеки, а також визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. щодо посвідчення за ПАТ КБ «ПриватБанк» права власності на предмет іпотеки - житлову квартиру АДРЕСА_2
з наступним внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що право власності на спірну квартиру перейшло до ПАТ КБ «ПриватБанк» на законних підставах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», тобто приватний нотаріус під час вчинення оспорюваних дій діяв на підставі норм чинного законодавства України, умов договору іпотеки та в межах своєї компетенції. Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», на ці правовідносини не поширюється. Наявність у суді справи за позовом банку про звернення стягнення на іпотечне майно не перешкоджає йому використати позасудовий спосіб звернення стягнення на іпотеку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року - без змін.
Погоджуючись із висновком районного суду, апеляційний суд також вказав, що умовами договору іпотеки квартири від 26 жовтня 2007 року, який укладений між сторонами, передбачено іпотечне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що є підставою для реєстрації за ним права власності на предмет іпотеки. Положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не було порушено, так як кредит, на забезпечення повернення якого укладено договір іпотеки, було надано
для майбутньої підприємницької діяльності, а тому він не є споживчим.
При цьому позивач, як іпотекодавець, отримав вимогу про дострокове виконання зобов'язання, надавши своє заперечення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Оболонського районного суду м. Києва.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про скасування нотаріальної дії, визнання дій приватного нотаріуса протиправними призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року касаційне провадження у вищевказаній справі зупинено до закінчення перегляду
у касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду справи № 464/8589/15-ц за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Омега», ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., третя особа - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Львівської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про скасування нотаріальної дії, визнання дій приватного нотаріуса протиправними поновлено у зв'язку
з тим, що обставини, за яких касаційне провадженні у справі було зупинено, відпали.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про скасування нотаріальної дії, визнання дій приватного нотаріуса протиправними передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року справу
за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про скасування нотаріальної дії, визнання дій приватного нотаріуса протиправними повернуто колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до спірних правовідносин не застосовується, так як кредитний договір не є споживчим. Суди не звернули уваги на те, що кредитні кошти були отримані саме задля задоволення власних потреб, а не для здійснення підприємницької діяльності. При цьому кредитний договір був укладений з ОСОБА_4 як фізичною особою, а не як фізичною особою-підприємцем. Крім того, судами не надано належної правової оцінки наступним доводам позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 своєї згоди банку на позасудове врегулювання спору не надавали; банк не надав позивачу звіт про оцінку нерухомого майна; оцінка спірної квартири провадилася експертом без виїзду експерта на об'єкт оцінки; банком всупереч умовам договору іпотеки квартири від 26 жовтня 2007 року не було повідомлено власників квартири про перехід права власності; договором іпотеки від 26 жовтня 2007 року не врегульовано порядок та випадки позасудового стягнення на предмет іпотеки; надіслана вимога банку від 17 серпня 2016 року містить неточності у розрахунку кредитної заборгованості. Також суди не звернули уваги на те, що
у матеріалах реєстраційної справи відсутнє рішення про реєстрацію права власності ПАТ КБ «ПриватБанк» на предмет іпотеки, що є порушенням положень статті 37 Закону України «Про іпотеку», а також позбавило позивача можливості оскаржити таке рішення у судовому порядку.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи
25 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір, за умовами якого банком надано позичальнику кредит у розмірі 77 620 доларів США для придбання бізнесу,
а також 7 620 доларів США на сплату страхових платежів, з відповідною подальшою сплатою процентів за користування кредитом та строком повернення до 25 жовтня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 26 жовтня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки квартири, за умовами якого останні передали банку в іпотеку належну їм у рівних частках квартиру АДРЕСА_1 .
17 серпня 2016 року у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було надіслано вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором протягом 30 днів з дня отримання вимоги. Зазначалося, що у випадку невиконання вимог про сплату боргу, банк залишає за собою право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження, яке міститься в договорі іпотеки квартири. Вказували на те, що у випадку невиконання своїх зобов'язань по поверненню грошових коштів у встановлений строк, банк вимагає від усіх членів сім'ї та інших мешканців, добровільно звільнити предмет іпотеки.
Зазначена вимога була отримана позивачем ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19 серпня 2016 року, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 94).
29 серпня 2016 року ОСОБА_4 направив на адресу банку відповідь на лист-вимогу від 17 серпня 2016 року, згідно з якої ОСОБА_4 заперечував правомірність вимоги банку про виселення з предмету іпотеки. Вказував на те, що йому та іншим співвласникам спірної квартири, не запропоновано викупити предмет іпотеки, чим порушено їхні права, та зазначив, що виселення з квартири може відбутися лише на підставі рішення суду.
Протягом тридцяти днів з дня отримання вимоги банку борг позичальником сплачений не був.
Згідно з звіту про оцінку майна від 16 серпня 2016 року квартира АДРЕСА_1 коштує 712 044 грн.
У зв'язку із невиконанням вимоги про повернення кредитних коштів 29 вересня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки. На підтвердження своїх вимог приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Швецю Р. О. було надано заставну серії ПБ № 010073 з підписами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , нотаріально посвідчений договір іпотеки квартири від 26 жовтня 2007 року, копію письмової вимоги про усунення порушень від 17 серпня 2016 року, повідомлення про вручення письмової вимоги від 19 серпня 2016 року.
29 вересня 2016 року право власності на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1 було зареєстровано приватним нотаріусом за ПАТ КБ «ПриватБанк» (т. 1, а. с. 118).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2020 року справу
№ 644/3116/18-ц за позовом ОСОБА_9 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А. В. про витребування майна
з чужого незаконного володіння, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення права власності, відновлення запису про державну реєстрацію права власності передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що
у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, Об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд
Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 644/3116/18-ц (провадження № 14-45цс20).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про скасування нотаріальної дії, визнання дій приватного нотаріуса протиправними до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 644/3116/18-ц за позовом ОСОБА_9 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової Алли Валентинівни про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення права власності, відновлення запису про державну реєстрацію права власності
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Є. В. Синельников
Ю. В. Черняк