Єдиний унікальний номер справи 235/9197/19
Номер провадження 2/235/491/20
(заочне)
30 березня 2020 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Клікунової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Фоміної Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
На розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2 таким, що тратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 є співвласниками житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою на реєстраційному обліку перебуває відповідач ОСОБА_2 , який з червня 2014 року не проживає в будинку, тому в порядку положення статей 71, 72 ЖК України може бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням з відповідними наслідками цього, передбаченими ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання». Вказані обставини зумовили позивача звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подано заяву про розгляд справи в її відсутність, просить ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито максимальні заходи для його повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Суду повернуто повістки про виклик відповідача з довідкою УДДПЗ «Укрпошта» про неможливість вручення виклику з причини відсутності адресату за місцем реєстрації. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Третьою особою ОСОБА_3 суду, в порядку ч. 1 ст. 192 ЦПК України, адресовано заяву про розгляд справи в її відсутність, обставини, викладені в позовній заяву підтримала.
З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні правовідносини.
Згідно договору купівлі-продажу від 05.08.2003 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського (Покровського) міського нотаріального округу Богатовою І.О., - ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1233742, виданого 13.08.2003 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності (частка 1/1) на будинок АДРЕСА_1 (а.с. 16).
Відповідно до договору дарування від 06.11.2007 року ОСОБА_1 передала 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною споруд та побудов у власність ОСОБА_3 (а.с. 18. Згідно витягу з Державного реєстру правочинів № 4906971 від 06.11.2007 року вказаний договір дарування нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Покровського (Красноармійського) нотаріального округу (а.с. 17).
Згідно довідки Центру надання адміністративних послуг № 0808/21903 від 17.12.2019 року - на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 перебувають: з 24.01.2018 року ОСОБА_1 (позивач), з 05.02.2008 року - ОСОБА_2 (відповідач), з 05.02.2008 року - ОСОБА_3 (третя особа), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серійний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) перебували в зареєстрованому шлюбі з 21.07.1995 року - а.с. 10.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19.12.2013 року по справі № 235/6635/13-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 11).
ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 12).
Відповідно до Актів № 13604 від 24.05.2018 року, № 9871 від 16.12.2019 року, складених комунальною установою «Покровський координаційний комітет самоорганізації населення» - за адресою: АДРЕСА_1 мешкають ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 2009 року народження; ОСОБА_2 , який перебуває на реєстраційному обліку фактично не проживає в житловому приміщенні з 25.06.2014 року по теперішній час, добровільно виїхав до іншого місця проживання, його особисті речі в будинку відсутні (а.с. 28, 29 ).
В судовому порядку ОСОБА_1 порушено питання втрати ОСОБА_2 права користування вищезазначеним житловим приміщенням.
Судом надано оцінку поданих позивачем доказів і прийнято висновок про слушність аргументів, наведених в позовній заяві та про задоволення заявлених вимог з огляду на наступні норми права.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пред'явлення до суду позовної заяви про позбавлення права користування житловим приміщенням в розумінні ст. ст. 319, 391 ЦК України є однією із форм захисту власником своїх прав на володіння, користування та розпорядження належним нерухомим майном.
Виходячи із змісту ст. 405 ЦК України та ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житла мають право на користування житловим приміщенням на умовах що визначається за угодою з його власником.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Положення ч. 2 ст. 64 ЖК України зазначає, що до членів сім'ї належать дружина наймача (власника), їхні діти, батьки та інші особи, якщо вони проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Питання про втрату членом сім'ї власника житла права користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом, - урегульовано ч. 2 ст. 405 ЦК України. У судовому засіданні встановлено, що будь-яких угод, зокрема договір найму, договір про користування спірним жилим приміщенням між сторонами не укладався, спірне житлове приміщення відноситься до приватного житлового фонду. Так, згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік. При цьому, згідно ч. 4 ст. 56 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснено, що на ствердження вибуття наймача або членів його сім'ї на постійне проживання в інше жиле приміщення суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Суд надає аналіз доказів, поданих ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог щодо відсутності відповідача ОСОБА_2 за місцем реєстрації без поважних причин понад один рік. Так, з викладених в позовній заяві обставин вбачається, що відповідач не проживає за місцем реєстрації з червня 2014 року, його особисті речі в будинку відсутні, обов'язки щодо утримання житлового приміщення, сплати комунальних послуг, в розумінні ст. 64 ЖК України, відповідач не виконує. Судом також не встановлено жодних обставин, які б давали підстави вважати, що позивач чи інші особи чинять відповідачу перешкоди у користуванні житлом. Такі обставини не суперечать наявним в матеріалах справи письмовим доказам.
Таким чином, судом встановлено факт відсутності ОСОБА_2 в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому причин відсутності, які могли бути визнані поважними, за аналогією зі статтею 71 ЖК України, під час розгляду справи - не надано.
За таких обставин, суд вважає, що наявні законні підстави для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити зазначення розподілу судових витрат. Разом з тим, питання про відшкодування понесених судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України позивачем не порушувалося.
На підставі ст. ст. 319, 391, 405 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення суду - 30.03.2020 року
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1
Суддя: