Справа № 234/13131/19
Провадження № 2/234/272/20
10 лютого 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Антонюка Д.І., позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Кірєєвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -
29.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі ј частки заробітку (доходу) заявника.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 01.03.2014 року уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , під час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 . Ще у вересні 2014 року вони припинили фактичні сімейні відносини, а рішенням суду від 18.01.20217 року шлюб між ними було розірвано. З 07.05.2015 року відповідач долею сина не цікавиться, участі у його вихованні не приймає, ухиляється від надання матеріальної допомоги, що свідчить про втрату ним батьківського почуття та інтересу до сина та зазначені обставини є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.
В судовому засіданні позивач просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, у зв'язку з чим, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, згідно ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи Кірєєва І.В. проти задоволення позовних вимог не заперечувала, та надала суду висновок Органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ..
Суд, заслухавши позивача, представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
01.03.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що виконкомом Шабельківської селищної ради м. Краматорська Донецької області складено відповідний актовий запис №5 від 01.03.2014 року. Після державної реєстрації шлюбу дружина обрала прізвище ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що Краматорським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області 17.04.2019 року складено відповідний актовий запис №38. Батьком дитини у актовому записі вказано відповідача ОСОБА_2 , матір'ю ОСОБА_6 ..
Заочним рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18.01.2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано.
07.08.2018 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено шлюб, про що Краматорським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області складено відповідний актовий запис №414 від 07.08.2018 року. Після державної реєстрації шлюбу дружина обрала прізвище ОСОБА_6
Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований разом із позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою №21119 про склад сім'ї.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року визначено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
На підставі досліджених та оцінених в сукупності доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконує покладених на нього ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо піклування про здоров'я своєї дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідач ОСОБА_2 не здійснює будь-яких дій щодо забезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування своєї дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що є підставою для позбавлення його батьківських прав щодо цієї дитини і за наведених обставин таке позбавлення батьківських прав є необхідним та відповідає найвищім інтересам дитини.
Факт ухилення відповідачем ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків в судовому засіданні підтверджено свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , які показали, що відповідач ОСОБА_2 не проявляє будь-якого інтересу до сина, не цікавиться його життям, не спілкується з ним, не надає допомоги, не займається його вихованням.
В судовому засіданні не з'ясовувалась думка малолітньої дитини, оскільки вона на переконання суду, в повній мірі не усвідомлює значення позову, який розглядається в суді. Згідно висновку від 31.01.2020 року Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, з урахуванням інтересів малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
При визначенні розміру аліментів суд, згідно вимог ст. 182 СК України, виходить з того, що відповідачка є працездатною особою, а отже має можливість, з урахуванням свого матеріального становища, надавати матеріальну допомогу своїй дитині до досягнення нею повноліття щомісяця.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року, який набрав чинності 08.07.2017 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, якою встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ч.1 ст.79 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини, з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.07.2019 року до повноліття дитини.
За таких обставин, позов, заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів малолітньої дитини, судом визнається таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць, згідно вимогам ст. 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір за позовними вимогами про позбавлення батьківських прав у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а судовий збір за позовними вимогами щодо стягнення аліментів у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача до доходу держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити у повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.07.2019 року, та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн..
Стягнути із ОСОБА_2 до доходу держави судовий збір у розмірі 768,40 грн..
Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць, згідно вимогам ст. 430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.
На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне судове рішення складено 20 лютого 2020 року.
Суддя В. О. Заборський