31 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/80/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди,-
В поданому адміністративному позові позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани (усно) старшому лейтенанту ОСОБА_1 від 22.10.2019 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №853 від 04.11.2019 р. У частині зняття 10% суми премії та виплатити старшому лейтенанту ОСОБА_1 кошти у сумі 416 грн;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь старшого лейтенанта ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 22.10.2019 р. безпосереднім командиром роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , за вимогою командира військової частини НОМЕР_1 , безпідставно накладено на старшого лейтенанта ОСОБА_1 стягнення у вигляді догани (усно). На підставі даної догани наказом командира військової частини НОМЕР_1 №853 від 04.11.2019 р. знято з позивача10% суми премії. Позивач вказує, що стягнення у вигляді догани було накладено у зв'язку із порушенням форми одягу на стройовому огляді зимової форми одягу 22.10.2019 року. Однак позивач зазначив, що безпосереднім командиром роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 не було доведено ОСОБА_1 про проведення стройового огляду зимової форми одягу 22.10.2019 р., а тому вважає накладене стягнення протиправним. Також позивач вказував, що звертався до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, в якому вказував про безпідставність накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Однак вказаний рапорт, за твердженням позивача, безпідставно залишений без належного розгляду. З вказаних підстав позивач просив суд задовольнити позов. Крім того, позивач просив суд стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн, завданою протиправними діями військової частини НОМЕР_1 .
Відповідач у відзиві проти позову зазначив про безпідставність заявленого позову та стверджував, що накладення на старшого лейтенанта ОСОБА_1 стягнення у вигляді догани (усно) та наказ командира військової частини НОМЕР_1 №853 від 04.11.2019 р., яким знято з позивача 10% суми премії, прийняті правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідач стверджував, що позивач не звертався зі скаргою на дії безпосереднього командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , а поданий рапорт не є належним документом, який подається командиру військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав, свобод та інтересів військовослужбовця. З вказаних підстав відповідач просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Ухвалою суду від 07.02.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.03.2020 р. для вирішення питання щодо поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом.
В підготовче судове засідання 02.03.2020 р. з'явився позивач, в той час як представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. В підготовчому засіданні ухвалою суду визнано поважними причини пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Крім того, за результатами підготовчого засідання судом прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено її до судового розгляду по суті спору на 12.03.2020 року.
В судове засідання 12.03.2020 р. з'явились усі учасники справи. В судовому засіданні оголошено перерву до 13.03.2020 р. з метою надання відповідачем додаткових доказів по справі.
В судове засідання 13.03.2020 р. з'явились усі учасники справи. За результатами судового розгляду справи позивач підтримав заявлений позов, в той час як представник відповідача заперечував проти позовних вимог. На підставі заяв сторін, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до службової картки старшого лейтенанта ОСОБА_1 встановлено, що позивач з 2016 р. перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира гранатометного взводу. Крім того, в особовій картці наявний запис про заохочення 27.09.2019 р. у вигляді подяки та про стягнення 22.10.2019 р. у вигляді догани (усно) за порушення форми одягу. (а.с.27-29).
30.10.2019 р. позивач подав до командира військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому вказував про безпідставність накладення 22.10.2019 р. стягнення у вигляді догани (усно), оскільки безпосереднім командиром роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 не доведено позивачу про проведення 22.10.20219 р. стройового огляду зимової форми одягу. (а.с. 30).
10.12.2019 р., позивач подав до командира військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому просив надати службову картку старшого лейтенанта ОСОБА_1 та копію рапорту від 30.10.2019 року. (а.с. 5).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2019 р. №853 виіршено виплачувати старшому лейтенанту ОСОБА_1 90 відсотків вставленого розміру премії на підставі дисциплінарного стягнення - догана (усно). (а.с. 31).
До матеріалів справи додано довідку про розрахунок заробітної плати позивача, в якому вказано різницю виплати 90% встановленого розміру щомісячної премії 110,7%, як складає 416,77 гривень. (а.с. 60).
Судом встановлено, що спірні правовідносини полягають в перевірці правомірності застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани (усно) та правомірності прийнятого наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2019 р. №853 у частині зняття 10% суми премії зі старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Законом України від 24.03.1999 р. № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно з ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
Відповідно до ст. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно з ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до ч.2 ст. 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Згідно з ст. 110 Дисциплінарного статуту усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі: прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності.
Відповідно до ст. 112 Дисциплінарного статуту військовослужбовці, які подали заяву чи скаргу, мають право: особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися з вимогою залучити до розгляду свідків; подати додаткові матеріали, що стосуються справи, або клопотати, щоб їх вимагав командир (начальник) або орган, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги; оскаржити прийняте за їх заявою чи скаргою рішення в суді; вимагати відшкодування завданих їм збитків у встановленому законом порядку.
Згідно з ст. 117 Дисциплінарного статуту пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді. Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани (усно) 22.10.2019 року стало порушення старшим лейтенантом ОСОБА_1 форми одягу на стройовому огляді зимової форми одягу 22.10.2019 року.
Відповідно до п.10 Правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України та ліцеїстами військових ліцеїв, затверджених наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року N 606 перехід на літню або зимову форму одягу встановлюється відповідними наказами начальника гарнізону (старшого морського начальника) та дорученнями командувачів видів Збройних Сил України, ВДВ ЗСУ, ССО ЗСУ.
З аналізу вказаної норми слідує, що зміна форми одягу з літньої на зимову встановлюється відповідним наказом, який повинен бути доведений до командирів та підлеглих. При цьому, відповідальність за виконання наказу несе командир, який його віддав.
Таким чином, безпосередній командир роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 зобов'язаний був довести до відома позивача наказ про перехід на зимову форму одягу та забезпечити виконання підлеглими вказаного наказу на стройовому огляді. Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачу було доведено про перехід на зимову форму одягу та забезпечення вказаної форми одягу на стройовому огляді, який відбувся 22.10.2019 року. А відтак, обґрунтованість накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани (усно) 22.10.2019 р. відповідачем не доведена.
Крім того, позивач подавав 30.10.2019 р. до командира військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому вказував про безпідставність накладення 22.10.2019 р. стягнення у вигляді догани (усно), однак вказаний рапорт залишений без реагування.
Відповідач у відзиві вказує, що позивач не звертався зі скаргою на дії безпосереднього командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , а поданий рапорт не є належним документом, який подається командиру військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав, свобод та інтересів військовослужбовця.
Однак, суд не погоджується за такими доводами відповідача та вважає, що форма скарги не закріплена у суворій формі, а повинна містити обставини та пояснення щодо порушення прав, свобод та інтересів військовослужбовця.
Суд наголошує, що рапорт від 30.10.2019 р. містить виклад обставин та пояснень щодо порушення прав, свобод та інтересів старшого лейтенанта ОСОБА_1 внаслідок протиправного накладення 22.10.2019 р. стягнення у вигляді догани, які повинні були розглянуті відповідачем як скарга на дії безпосереднього командира позивача - командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 . Однак, відповідачем не надано оцінки доводам позивача та не доведено обґрунтованість застосованої командиром роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 дисциплінарного стягнення.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Згідно з п.2 Порядку №260 до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
Відповідно до п.3 Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Суд звертає увагу, що внаслідок залишення без розгляду рапорту позивача від 30.10.2019 р. відповідачем не досліджено в повній мірі обставини правомірності накладення на старшого лейтенанта ОСОБА_1 , не встановлено вину позивача, що призвело до протиправності позбавлення ОСОБА_1 10% суми щомісячної премії, яка складає 416,77 гривень.
У зв'язку із вказаним суд вважає за необхідне скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2019 р. №853, у частині зняття з позивача 10% суми премії. Крім того, з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити старшому лейтенанту ОСОБА_1 кошти у сумі 416 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь старшого лейтенанта ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10000 грн суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2019 року справа №464/3789/17 зокрема, зазначає: "виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір. При цьому слід враховувати, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України)".
Згідно з 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В ході розгляду справи було встановлено протиправність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани (усно) старшому лейтенанту ОСОБА_1 від 22.10.2019 року та протиправність прийняття командиром військової частини НОМЕР_1 наказу №853 від 04.11.2019 р., в результаті якого позивача позбавлено права на отримання щомісячної премії в належному відсотковому розмірі, що спричинило негативний вплив на позивача.
З вказаного слідує, що внаслідок прийняття відповідачем протиправного наказу, позивач має право на відшкодування за рахунок військової частини НОМЕР_1 моральної шкоди. При цьому, суд ураховує той факт, що в результаті виявлених порушень позивач зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення. Слідує висновок, що факт порушення має своїм наслідком спричинення моральної шкоди. Однак, суд вважає, що визначення у позові 10000 грн моральної шкоди не є співмірним завданій шкоді протиправним наказом військової частини НОМЕР_1 . Натомість, справедливою сатисфакцією за принципом справедливості за моральні страждання внаслідок прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом владних повноважень, суд визначає моральну шкоду в розмірі 5000 грн, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок військової частини НОМЕР_1 .
На підставі вказаного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани (усно) від 22.10.2019 року та правомірність прийняття наказу №853 від 04.11.2019 року. При цьому, позивачем не обґрунтовано співмірність визначеної у позові моральної шкоди, завданій шкоді протиправним наказом військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи наведе вище, адміністративний позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани (усно) старшому лейтенанту ОСОБА_1 від 22.10.2019 року.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2019 р. №853 у частині зняття з старшого лейтенанта ОСОБА_1 10% суми премії.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити старшому лейтенанту ОСОБА_1 кошти у сумі 416 гривень.
5. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь старшого лейтенанта ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
6. В решті позову відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Т.М. Брезіна