Справа № 420/793/20
30 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури, молоді та спорту України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства культури, молоді та спорту України про визнання протиправною бездіяльності Міністерства культури, молоді та спорту України щодо не надання ОСОБА_1 первинної безоплатної правової допомоги у встановлений законом строк з питань зазначених у зверненні від 18.12.2019р., зобов'язання Міністерство культури, молоді та спорту України у строк встановлений законом надати ОСОБА_1 роз'яснення з правових питань порушених у зверненні від 18.12.2019р., зобов'язання Міністерство культури, молоді та спорту України вирішити питання, щодо якого звернулася ОСОБА_1 у зверненні від 18.12.2019р., з урахуванням її правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Ухвалою суду від 05.02.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 05.02.2020р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що керуючись Законом України «Про безоплатну правову допомогу», 18.12.2019р. ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулися до Міністерства культури, молоді та спорту України (поштове відправлення за трек-номеру 6504903365692) із зверненням про надання безоплатної первинної правової допомоги із проханням надати роз 'яснення з правових питань, а саме, можливість переходу права власності на земельні ділянки комунальної власності (кадастрові номера 5110137500:14:002:0005, 5110137500:14:002:0006), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни їх цільового призначення, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яким належить в рівних частках кожному на праві спільної часткової власності пам'ятка культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог частини 4 статті 83 Земельного кодексу України». Позивач зазначила, що відповідач є суб'єктом надання безоплатної первинної правової допомоги у розумінні статті 9, частин 1 та 4 статті 10 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», з питань порушених у зверненні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , однак Міністерством культури, молоді та спорту України не надано первинної безоплатної правової допомоги у встановлений законом строк з питань зазначених у зверненні від 18.12.2019р., чим порушено права ОСОБА_1 , а саме права кожного на якісну безоплатну первинну правову допомогу, відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Позивач вказала, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є власниками домоволодіння розташованого на земельних ділянках (кадастрові номера 5110137500:14:002:0005, 5110137500:14:002:0006) за адресою: АДРЕСА_1 . 03.08.2006р. приватним нотаріусом засвідчена заява ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про не заперечення встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 263 кв.м, між ними згідно схеми розподілу земельної ділянки. 26.11.2009р. укладено договори оренди землі (додаються), які зареєстровані у Одеському міському відділі ОРФ ДП «Центр ДКЗ» 11.02.2010 р. за номерами 041050500011 та 041050500012, між Одеською міською радою, в особі міського голови, та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про строкове (терміном до п'ятдесяти років), платне користування земельними ділянками загальною площею 263 кв.м (кадастровий номер № 5110137500:14:002:0005 - 120 кв.м; кадастровий номер № 5110137500:14:002:0006 - 143 кв.м), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування жилого будинку. ОСОБА_1 зазначила, що пам'ятка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, не занесена. Так як ця пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення ні є особливою історичною або культурною цінністю, то і відсутні підстави для відмови передачі земель комунальної власності, на яких розташований така пам'ятка, у приватну власність, відповідно до пункту «в» частині 4 статті 83 Земельного кодексу України. Однак, як зазначила позивач, роз'яснень з цих правових питань, порушених у зверненні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 18.12.2019 р. відповідачем не надано, чим порушено право ОСОБА_1 на якісну безоплатну допомогу.
17.02.2020р. до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 у яких він зазначав, що відповідно до ч.3 ст. 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України. Також, третя особа зазначав, що твердження про те, що з дати набрання чинності Земельного кодексу України, діюче законодавство не має визначення термінів, зазначених у п.«в» ч.4 ст.83 Земельного кодексу України, підтверджує зміст листа Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради України від 03.02.2020р. №04-23/16-139.
06.03.2020р. до суду від Міністерства культури, молоді та спорту України надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що на адресу Міністерства культури України від позивача надійшло звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги від 18.12.2020 (вхідний реєстраційний №1-1757 від 21.12.2020р.), у якому позивач відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» просив надати роз'яснення з правових питань, а саме: «Можливість переходу права власності на земельні ділянки комунальної власності, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни їх цільового призначення, до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , яким належить в рівних частках кожному на праві спільної часткової власності пам'ятка культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог частини 4 статті 83 Земельного кодексу України». Відповідач вказав, що оскільки порушенні у зверненні питання не належать до компетенції МКМС, а органу охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації ( пам'ятка за адресою: АДРЕСА_1 є пам'яткою місцевого значення), то Міністерство культури України листом від 28.12.2019 № 6427/10/13-19 рекомендувало позивачу звернутись до Одеської обласної державної адміністрації з метою вирішення питання викладеного у зверненні. У зв'язку з викладеним, відповідач вважає, що позовні вимоги до МКМС є безпідставними, необгрунтованими не заснованими на нормах законодавства та такими, що не підлягають задоволенню.
06.03.2020р. до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказала, що саме за наданням роз'яснень з питань вимог частини 4 статті 83 Земельного кодексу України звернулася ОСОБА_1 до МКМС, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Розроблення, затвердження та погодження нормативно-правових актів у сфері охорони культурної спадщини (пункт 2 частини 1 статті 5 Законом України «Про охорону культурної спадщини») не належить до повноважень Одеської обласної державної адміністрації. Водночас, позивач вказала, що відповідно до частини 7 статті 10 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» строк повідомлення про надіслання звернення від 18.12.2019р. до іншого органу спливає 26.12.2019 р. та до повідомлення про надіслання звернення від 18.12.2019р. до іншого органу від МКМС на адресу ОСОБА_1 або ОСОБА_2 не надходило. Відповідно до частин 4, 5 статті 10 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», статті 120 КАС України строк надати послуги на звернення від 18.12.2019 р. за максимальним терміном спливає 20.01.2020р., а правова послуга МКМС на адресу ОСОБА_1 або ОСОБА_2 не надходила. Разом з тим, як зазначила позивач, лист МКМС від 28.12.2019р. № 6427/10/13-19 на адресу ОСОБА_1 не надходив та є таким, що суперечить вимогам частини 7 статті 10 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Доказів надіслання цього листа до ОСОБА_1 відповідач не надав.
06.03.2020р. до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо відзиву на позовну заяву у якому третя особа зазначав, що зміст листів Міністерства культури, молоді та спорту України від 21.02.2020р. №782/КО-459/20/6.11.2, від 25.02.2020р. №2910/6.3 ОСОБА_1 спростовує твердження відповідача про те, що «порушені у зверенні питання не належать до компетенції МКМС, а належить до компетенції органу охорони культурної спадщинити Одеської обласної державної адміністрації».
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
18.12.2019р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Міністерства культури, молоді та спорту України із зверненням про надання безоплатної первинної правової допомоги (а.с.11-12). Згідно вказаного звернення від 18.12.2019р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» надати роз'яснення з правових питань, а саме, можливість переходу права власності на земельні ділянки комунальної власності, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни їх цільового призначення, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яким належить в рівних частках кожному на праві спільної часткової власності пам'ятка культурної спадщини місцевого значення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог частини 4 статті 83 Земельного кодексу України.
Позивач, посилаючись на те, що роз'яснень із вказаних у запиті від 18.12.2019р. питань МКМС не надано, звернулась до суду із цим позовом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011р. № 3460-VI.
Статтею 3 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено, що право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями ст.7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено, що безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1)надання правової інформації; 2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань; 3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» встановлено, що право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Порядок розгляду звернень про надання безоплатної первинної правової допомоги визначений ст.10 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», згідно якої звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону, надсилаються або подаються особами, які досягли повноліття, безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції (п.1ст.10 Закону). Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі письмового звернення осіб про надання будь-якого з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону, з питань, що віднесені до їх повноважень, зобов'язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення(ч.4 ст.10 Закону). Якщо у зверненні особи міститься лише прохання про надання відповідної правової інформації, така правова допомога надається не пізніше п'ятнадцятиденного терміну з дня отримання звернення (ч.5 ст.10 Закону). Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до якого надійшло звернення особи, такий орган протягом п'яти календарних днів повинен надіслати це звернення до відповідного органу та повідомити про це особу, яка подала звернення (ч.7 ст.10 Закону).
Таким чином, діючим законодавством України встановлено обов'язок суб'єкта надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні надати відповідь на звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги у встановлений Законом строк, а саме: з питань, що віднесені до їх повноважень, зобов'язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення та/або якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до якого надійшло звернення особи, такий орган протягом п'яти календарних днів повинен надіслати це звернення до відповідного органу та повідомити про це особу, яка подала звернення.
Під час з'ясування офіційних обстави справи відповідачем надано до суду копію листа Міністерства культури України від 28.12.2019р. №6427/10/13-19 адресованого ОСОБА_7 , згідно якого Міністерство зазначило, що розглянуло запит від 18.12.2019р. і повідомило, що Міністерство культури України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідно до своїх повноважень, визначених ст.5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», опікується пам'ятками культурної спадщини занесеними до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення та пам'ятками, включеними до списків (переліків) пам'яток історії та культури республіканського значення відповідно до Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури». Будівля по АДРЕСА_1 . Одесі перебуває на обліку як пам'ятка культурної спадщини місцевого значення. Для вирішення вищезазначеного питання, Мінкультури рекомендувало звернутися до органу охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації.
Судом встановлено, що Міністерство культури, молоді та спорту є правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства культури і Міністерства молоді та спорту, що ліквідуються, в силу постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 р. № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади».
Як вбачається з вказаної відповіді відповідача №6427/10/13-19, наданої на запит ОСОБА_1 від 18.12.2019р. (яка надійшла до відповідача 21.12.2019р.), дата складання вказаної відповіді - 28.12.2019р. Однак, докази направлення вказаної відповіді засобами поштового зв'язку чи іншим способом заявнику до суду надано не було. Разом з тим, як зазначала позивач, вказана відповідь на адресу ОСОБА_7 не надходила.
При прийнятті рішення суд враховує, що реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у журналі реєстрації вихідної документації розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу строку на надання відповіді, визначеного законом. Належними і допустимими доказами відправлення відповіді є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв'язку про його прийняття, опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення заявнику особисто.
Водночас, докази направлення відповіді від 28.12.2019р. №6427/10/13-19 на звернення позивача від 18.12.2019р. будь - яким із зазначених способів, до суду надано не було.
Разом з тим, суд враховує, що всупереч вимогам ч.7 ст.10 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» Міністерство, зазначаючи у відповіді те, що порушені у зверненні питання, не належать до компетенції органу виконавчої влади, до якого надійшло звернення особи, не надіслав вказане звернення до відповідного органу, а лише рекомендував заявнику самостійно звернутись до Одеської обласної державної адміністрації. Докази іншого до суду не надано.
Надаючи оцінку позовній вимозі про визнання протиправною бездіяльності Міністерства культури, молоді та спорту України щодо не надання ОСОБА_1 первинної безоплатної правової допомоги у встановлений законом строк з питань зазначених у зверненні від 18.12.2019р., на переконання суду, є ефективним засобом відновлення порушених прав у тих випадках, коли не надано докази існування відповіді на вказаний запит заявника.
У даному ж випадку, ефективним способом захисту порушених прав є саме визнання протиправними дій Міністерства культури, молоді та спорту України щодо порушення порядку розгляду звернення ОСОБА_1 від 18.12.2019р. про надання безоплатної первинної правової допомоги.
Поряд з цим, враховуючи те, що судом встановлено порушення Міністерством культури, молоді та спорту України порядку розгляду звернення ОСОБА_1 від 18.12.2019р. про надання безоплатної первинної правової допомоги, суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивача, буде зобов'язаня Міністерство культури, молоді та спорту України розглянути звернення ОСОБА_1 від 18.12.2019р. про надання безоплатної первинної правової допомоги у порядку визначеному Законом України «Про безоплатну правову допомогу», з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Поряд з цим, оскільки судом зобов'язано відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 від 18.12.2019р. про надання безоплатної первинної правової допомоги у порядку визначеному Законом України «Про безоплатну правову допомогу», позовні вимоги про зобов'язання Міністерство культури, молоді та спорту України вирішити питання, щодо якого звернулась ОСОБА_1 у зверненні від 18.12.2019 р., є передчасними та задоволенню не підлягає.
При цьому, суд не надає правову оцінку обгрунтованості відповіді Міністерства від 28.12.2019р. №6427/10/13-19, оскільки остання не оскаржується у межах розгляду цієї справи.
В прохальній частині позовної заяви позивач також просить суд зобов'язати відповідача подати в у місячний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили звіт про його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог, проте в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства культури, молоді та спорту України щодо порушення порядку розгляду звернення ОСОБА_1 від 18.12.2019р. про надання безоплатної первинної правової допомоги.
Зобов'язати Міністерство культури, молоді та спорту України (код ЄДРПОУ 43220275, вул. Івана Франка,19 м.Київ, 01030) розглянути звернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) від 18.12.2019р. про надання безоплатної первинної правової допомоги у порядку визначеному Законом України «Про безоплатну правову допомогу», з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.