Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
31 березня 2020 р. Справа №200/2760/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перегляд рішення суду від 26.06.2019 року №200/2760/19-а за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
24 лютого 2020 року Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення суду від 26.06.2019 року №200/2760/19-а за нововиявленими обставинами по справі, в якій просить суд:
- прийняти заяву про перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2019 по справі 200/2760/19-а за нововиявленими обставинами до провадження,
- задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення від 26.06.2019 по справі 200/2760/19-а та ухвалити нове рішення відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_1 ,
- поновити строк для звернення з заявою про перегляд судового рішення.
В обґрунтування наявності нововиявлених обставин заявник зазначив, що реалізуючи своє право на перевірку документів їх відповідності первинним документам, управління направило запит від 14.11.2019 року №13077/04 до Селидівського професійного технічного училища №41 про підтвердження інформації навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за період 01.09.1986 року по 10.01.1990 року. Згідно листів Селидівського професійного ліцею Герасименко Володимир Вікторович не значиться в архівних документах та це є істотними обставинами, які не були і не могли бути відомі Селидівському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Донецької області на час розгляду справи.
Вважаючи, що позивач у справі № 200/2760/19-а, ОСОБА_1 не навчався в Селидівському професійно - технічному училищі №41, пенсійний орган звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку визначеному приписами статті 368 КАС України та призначено до розгляду на 31 березня 2020 року.
Представники заявника та позивача в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Разом з цим, через відділ документообігу та архівної роботи суду представником позивача надана заява про розгляд справи без його участі.
Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи належне повідомлення сторін по справі про дату, час і місце розгляду справи, наявність підстав для застосування приписів ч. 9 ст. 205, ч. 2 ст. 368 КАС України, строк визначений законом для розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, суд вважає за можливе розглянути вищевказану заяву Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перегляд рішення суду від 26.06.2019 року №200/2760/19-а за нововиявленими обставинами в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа № №200/2760/19-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11 січня 2019 року № 1724 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії. Зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ- 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2018 року №5016 про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши до страхового та пільгового стажу період навчання позивача з 01.09.1986 року по 10.01.1990 року в СПТУ № 41 по професії “електрослюсар підземний-машиніст”, до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 15.01.1990 року по 09.11.1996 року, з 06.08.1998 року по 15.07.2002 року на підприємстві ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля” та період роботи з 13.05.2015 року по 23.05.2018 року на підприємстві ВАТ “Ургалвугілля”. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ- 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 576 (п'ятсот сімдесят шість грн.) 30 коп.
Не погодившись з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року відповідач звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 200/2760/19-а залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №200/2760/19-а повернуто заявникові.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року набрало законної сили 28.10.2019 року.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 46 Рішення у справі "Попов проти Молдови" № 2 зазначив, що відкриття внаслідок нововиявлених обставин як такі не є несумісними з Конвенцією. Однак рішення про перегляд процедур повинні відповідати відповідним нормативним критеріям, а неправильне застосування такої процедури може суперечити Конвенції, якщо врахувати, що її результат - «втрата» судового рішення - є такою ж, як і запит для анулювання. Принципи правової визначеності та верховенства права вимагають від Суду бути пильними у цій сфері (Popov v. Moldova № 2; 19960/04).
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
За змістом до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Статтею 362 КАС України унормовано, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
У частині 2 статті 361 КАС України зазначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
При цьому наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. (ч.4 ст.362 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19 зазначив, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
-існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
-на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
-істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотне значення для справи мають обставини, які пов'язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об'єктивного розгляду спору.
Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17 (провадження № 11-747заі19) та постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 822/862/15 та від 28 лютого 2020 року у справі №810/708/13-а.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Викладена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 06 березня 2018 року в справі № 2а-23903/09/1270.
Судовим розглядом встановлено, що позивач вважає нововиявленою обставиною листи Селидівського професійного ліцею про те, що в книзі видачі дипломів, книзі наказів та поіменній книзі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не значиться, а значиться ОСОБА_1 , що дає заявнику право вважати, що позивач у справі не навчався у Селидівському професійному училищі №41 та вважати, що даний факт безпосередньо міг вплинути на результат вирішення спору.
Між тим, під час розгляду справи, судом за наявності відповідних доказів було встановлено, що згідно копії Диплому серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер № НОМЕР_3 , виданому ОСОБА_1 , в тому що він 01 вересня 1986 року поступив в професійно-технічне училище №41 м.Селидове та 10 січня 1990 року закінчив повний курс навчання з отриманням середньої освіти за професією «електрослюсар підземний-машиніст».
У той же, час в матеріалах справи наявна Довідка Селидівського гірничого технікуму, видана ОСОБА_1 в тому, що при поданні документів до вступу до Селидівського гірничого технікуму, останній надав документ про закінчення Селидівського професійного училища №41, в якому навчався з 01.09.1986 року по 10.01.1990 року і отримав диплом за номером серія НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_3 . Довідка видана на підставі особової справи ОСОБА_1 . До зазначеної довідки, Селидівським гірничим технікумом було додано копію диплому з засвідчувальним записом «Згідно з оригіналом».
При цьому, доказів фальшивості диплому за номером серія НОМЕР_2 реєстраційний номер 2387, виданому ОСОБА_1 , що потягло за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі, заявником до суду не надано як і не надано фактів, встановлених вироком/рішенням суду, що набрав законної сили щодо підроблення вищезазначеного документу.
Заявником не враховано, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №638/18467/15-а.
Суд, зазначає, що завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи у зв'язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд, та ознаками яких є їх істотність, наявність під час розгляду справи й невідомість таких обставин.
Істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі.
Суд також зазначає, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.
Суд зазначає, що відповідач був обізнаний про вимогу позивача щодо зарахування до пільгового (страхового) стажу період навчання позивача з 01.09.1986 року по 10.01.1990 року в СПТУ №41, а тому в разі виникнення сумнівів у достовірності відомостей, наданих позивачем, мав можливість клопотати перед судом про витребування додаткових доказів чи оскаржити судове рішення в частині зарахування спірного періоду до пільгового та страхового стажу в апеляційному порядку.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку.
Отже, факт отримання заявником нових доказів (листів, тощо) після ухвалення судом рішення від 26 червня 2019 року не може бути самостійною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Так як, документи, на які посилається Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області як на нововиявлені обставини, не враховувалися ним при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії, відповідачем не надано доказів того, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин, судом такі не враховуються.
Крім того, суд зауважує, що заявником належними та допустимими доказами не підтверджено, що обставини справи, за умови добросовісного ставлення заявника до своїх процесуальних обов'язків у справі як відповідача, не могли бути встановлені на час розгляду справи судом, а аргументи заяви Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами свідчать про намагання заявником переглянути рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у зв'язку з незгодою із застосуванням судом норм матеріального і процесуального права з підстав, які б могли бути враховані в порядку апеляційного або касаційного провадження, а не під час провадження за нововиявленими обставинами.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд зазначає, що в цьому випадку заявником не було доведено суду допустимими у справі доказами виникнення нововиявлених обставин, що не були та не могли бути йому відомі на час розгляду даної справи.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «принцип юридичної визначеності» вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу «resjudicata», який є принципом остаточності рішень. Цей принцип фактично наголошує на тому, що жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру (пункт 43 рішення ЄСПЛ від 09.09.2011 року «ZHELTYAKOV v. UKRAINE» (заява № 4994/04)).
Так, у пункті 40 справи «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Згідно з частиною 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Положеннями частини першої, другої статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
З огляду на викладене, на підставі аналізу доводів заяви в сукупності з обставинами справи, відображеними у судовому рішенні, щодо якого ставиться питання про перегляд за нововиявленими обставинами, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, не є нововиявленими у розумінні чинного адміністративного законодавства, а тому у даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Керуючись статтями 14, 77, 248, 256, 361, 368, 369 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перегляд рішення суду від 26.06.2019 року №200/2760/19-а за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити в силі.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 31 березня 2020 року.
Суддя П.В. Кочанова