Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2020 р. Справа№200/2050/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код 23346787, 843 2, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5). Позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви просив визнати протиправними дії щодо не зарахування до загального стажу періодів роботи з 18.12.1978 по 01.08.1979 та з 01.08.1979 по 10.12.1981, з 14.12.1983 по 27.02.1986, з 27.02.1986 по 01.02.1991; зобов'язати зарахувати до загального стажу період роботи з 18.12.1978 по 01.08.1979 та з 01.08.1979 по 10.12.1981, з 14.12.1983 по 27.02.1986, з 27.02.1986 по 01.02.1991 та вжити заходи щодо перегляду нарахованої пенсії з урахуванням зазначеного періоду страхового стажу. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу відповідні періоди роботи. Зазначає, що в дублікаті трудової книжки наявні записи про період роботи, що дає право на зарахування його до страхового стажу.
28 лютого 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що при призначенні пенсії за віком не зараховані періоди роботи з 18.12.1978 по 01.08.1979 та з 01.08.1979 по 10.12.1981, оскільки періоди внесені в дублікат трудової книжки, але не підтверджені належно оформленими документами: дублікат трудової книжки заповнювався 14.12.1983 одним підприємством, згідно печатки, а перший запис зроблений 1978 року іншим підприємством. Крім того, записи «1-2 не завірені підписом відповідальної особи та печаткою в порушення п.4.1 Інструкції.; періоди роботи з 14.12.1983 по 27.02.1986, з 27.02.1986 по 01.02.1991, оскільки в цих записах в трудовій книжці наявні виправлення та не зчитуються печатки підприємств, чим порушено пп.2.5, 2.7 Інструкції.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
06 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою №10425 про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія за віком позивачу призначена з 06.07.2018 року.
Страховий стаж врахований по 31.07.2018 та склав 27 років 8 місяців 28 днів.
До страхового стажу не враховані періоди роботи з 18.12.1978 по 01.08.1979 та з 01.08.1979 по 10.12.1981, оскільки періоди внесені в дублікат трудової книжки, але не підтверджені належно оформленими документами: дублікат трудової книжки заповнювався 14.12.1983 одним підприємством, згідно печатки, а перший запис зроблений 1978 року іншим підприємством. Крім того, записи «1-2 не завірені підписом відповідальної особи та печаткою в порушення п.4.1 Інструкції.; періоди роботи з 14.12.1983 по 27.02.1986, з 27.02.1986 по 01.02.1991, оскільки в цих записах в трудовій книжці наявні виправлення та не зчитуються печатки підприємств, чим порушено пп.2.5, 2.7 Інструкції.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637), Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», Законом Союзів Радянських Соціалістичних Республік від 15.05.1990 року № 1480-I «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» (далі по тексту - Закон СРСР № 1480), тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
14 грудня 1983 року позивачу виданий дублікат трудової книжки, в якому були відновлені записи про попередні місця роботи.
Так, дублікат трудової книжки позивача НОМЕР_2 містить наступні записи: №№ 1,2 18.12.1978 - 01.08.1978 про роботу ліфтером в «Кобулетском территориальном совете по управлению курортами профсоюзов» (рос.); №№ 3,4 01.08.1979 - 10.12.1981 про роботу електромеханіком, 3 розряду в «Специализированном ремонтно-эксплуатационном участке пассажирских лифтов» (рос.).
Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 18.12.1978 по 01.08.1979 та з 01.08.1979 по 10.12.1981 суд зазначає наступне.
Приписами пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 1.3, 1.4 Інструкції № 58 При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України (далі Збройні Сили України та інші війська) та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього Союзу РСР і Збройних сил держав учасниць СНД, пред'являють військовий квиток. Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов'язані пред'явити довідку про звільнення.
Згідно п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Суд звертає увагу на те, що розділом 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників визначено порядок оформлення дублікатів трудових книжок працівникам.
Так, приписами п. 5.1. Інструкції № 58 передбачено, що особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Відповідно до п. 5.2 цієї Інструкції дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Згідно п. 5.3 Інструкції № 58, якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.
Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.
Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.
У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.
У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.
Приписами п. 5.4 Інструкції № 58 визначено, що не зазначаються у підсумованому загальному стажі роботи, а записуються окремим рядком із посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів, крім відомостей, що передбачені у пункті 2.18 цієї Інструкції, такі записи: а) про час перебування у народному ополченні та партизанських загонах із зазначенням дати зарахування і дати звільнення із служби; б) про роботу як члена артілі промислової кооперації.
Суд зазначає, що аналізуючи норми Інструкції № 58 вбачається, що дублікат трудової книжки серії НОМЕР_3 оформлений у відповідності до вимог законодавства, а саме дублікат містить інформацію стосовно дати прийняття на роботу, найменування підприємства, де працював позивач, а також посада, на яку було прийнято позивача, крім того зазначено на підставі яких наказів позивач приймався на роботу та звільнявся.
Щодо посилання відповідача на те, що дублікат трудової книжки не містить печаток та підписів відповідальних осіб на записах роботи, відповідно до вимог Наказу Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 року «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудової книжки працівників», суд зазначає, що зазначеною інструкцією передбачено порядок оформлення саме дубліката трудової книжки, відповідно до якого визначено перелік реквізитів, які повинен містити дублікат трудової книжки, та відповідно не передбачає обов'язкової наявності у дублікаті трудової книжки печатки та підписів відповідальних осіб на записах роботи.
Приписами ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до п.п 2, 3 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.
Управлінням були зроблені запити до державної установи - Агентства соціального обслуговування м. Батумі для підтвердження спірних періодів роботи. запити було перенаправлено за належністю листом до Державного архіву Грузії. Відповідь до управляння не надходила.
Суд зауважує, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності відомостей зазначених в дублікаті трудової книжки.
Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 14.12.1983 по 27.02.1986, з 27.02.1986 по 01.02.1991 суд зазначає наступне.
Дублікат трудової книжки позивача НОМЕР_2 містить наступні записи: №№5-6 14.12.1983 - 27.02.1986 про роботу електромонтажніком в «Батумском монтажном участке КСМУ» (рос.); №№8-9 27.02.1986 - 01.02.1991 про роботу електриком в «Кобулетском хозяйственном ремонтно-строительном участе Главхозуправления Совета министров Грузии» (рос.).
Суд дослідивши Дублікат трудової книжки позивача НОМЕР_2 зазначає, що записи №№5,7 14.12.1983 - 27.02.1986 про роботу електромонтажніком в «Батумском монтажном участке КСМУ» (рос.); №№8-9 27.02.1986 - 01.02.1991 про роботу електриком в «Кобулетском хозяйственном ремонтно-строительном участе Главхозуправления Совета министров Грузии» (рос.) виконано відповідно до вимог Інструкції № 58, тобто акуратно, кульковою ручкою, у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону зазначені, записи містять необхідну інформацію про характер виконуваної позивачем роботи та посилання на відповідні накази, на підставі яких такі записи було внесено, а також запис про звільнення завірений печаткою підприємства, будь-яких виправлень в цих записах судом не виявлено.
При не здійсненні зарахування спірних періодів роботи до загального стажу позивача орган Пенсійного фонду України порушив пенсійні права позивача. З огляду на наведене порушені права позивача в цій частині підлягають відновленню.
Вказане порушення впливає на розмір пенсії позивача в бік її зменшення, що порушує право позивача на належний розмір пенсії.
З огляду на наведене з метою ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо незарахування до загального стажу позивача періодів роботи з 18.12.1978 по 01.08.1979 та з 01.08.1979 по 10.12.1981, з 14.12.1983 по 27.02.1986, з 27.02.1986 по 01.02.1991; зобов'язання зарахувати до загального стажу періоди роботи з 18.12.1978 по 01.08.1979 та з 01.08.1979 по 10.12.1981, з 14.12.1983 по 27.02.1986, з 27.02.1986 по 01.02.1991 зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та сплатити заборгованість по ній з дня призначення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений позивачем відповідно до квитанції від 24.02.2020 №0.0.1628449417.1.
Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області щодо незарахування до загального стажу Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області періодів роботи з 18.12.1978 по 01.08.1979 та з 01.08.1979 по 10.12.1981, з 14.12.1983 по 27.02.1986, з 27.02.1986 по 01.02.1991.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код 23346787, 843 2, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5) зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 18.12.1978 по 01.08.1979 та з 01.08.1979 по 10.12.1981, з 14.12.1983 по 27.02.1986, з 27.02.1986 по 01.02.1991; зобов'язати провести перерахунок пенсії, з дати її призначення, з урахуванням зарахованих періодів роботи.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код 23346787, 843 2, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош