м. Вінниця
30 березня 2020 р. Справа № 120/751/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" з адміністративним позовом до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено ТОВ "Вінпродтрейд" у наданні інформації на запит №248 від 18.08.2019, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 28.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 04.03.2020, що підтверджується матеріалами справи, строк на подачу відзиву на позов закінчився 19.03.2020. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, станом на день розгляду справи відзив не надходив.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
28.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" звернулось до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області, як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", із запитом № 248 про надання інформації, у якому просили:
1. Зареєструвати та розглянути даний запит.
2. Надати інформацію про використання бюджетних коштів :
2.1 Яку кількість масла вершкового було закуплено відділом освіти Літинської райдержадміністрації на підставі договору, який було укладено в результаті проведення процедури закупівлі від 22.11.2017 про предмету закупівлі: Вершкове масло (ідентифікатор закупівлі UA-2017-11-03-000693-а)
2.2 За якою ціною було закуплено масло вершкове (вказати ціну за 1 кг.)
2.3. Чи мінялась протягом терміну виконання договору ціна закупівлі масла вершкового за 1 кг.
2.4 У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_1 було змінено ціну, надати копії цих документів.
2.5 Вказати змінену ціну та вказати, яку кількість масла вершкового було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено.
2.6 Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю масла вершкового по вищевказаному договору.
3. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб'єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).
4. Надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалась ФОП ОСОБА_1 .
5. Надати відповідь на вказаний запит, надати запитувану інформацію та надати копії запитуваних документів у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд": вул. Волошкова, 51-А, м. Вінниця, 21034 та на електронну адресу ТОВ "Вінпродтрейд" (у pdf. форматі) на е-mail: v-p-t@ukr.net.
Листом № 01-19/769 від 03.09.2019 Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області у відповідь на запит позивача на отримання публічної інформації повідомив, що строк розгляду запиту на інформацію від 28.08.2019 №248 продовжено.
Листом № 01-19/1006 від 22.10.2019 Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області повідомив ТОВ «Вінпродтрейд» що відповідь на їх запит від 28.08.2019 містить великий обсяг інформації та виставлено рахунок №1 на відшкодування витрат на копіювання або друк у сумі 3,72 грн. за один документ формату А 4, загальна кількість запитуваної інформації складає 60 сторінок, загальна сума до сплати становить 223, 20 грн.
Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність у наданні інформації на запит про надання інформації №248 від 28.08.2019, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI.
За визначенням статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (частина 2 статті 5 Закону № 2939-VI).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Відповідно до статті 21 Закону №2939-VI інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
В даному ж випадку, обґрунтовуючи вимоги даного позову, представник позивача зазначає, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" перші 10 сторінок запитуваної інформації є безкоштовними, та відповідно вони мали б бути направлені у відповіді на запит ТОВ "Вінпродтрейд" у паперовому вигляді, а за подальші додаткові сторінки відповідач мав би встановлювати відповідну плату.
Надаючи оцінку наведеним вище твердженням представника позивача, суд зазначає наступне.
Так, з буквального тлумачення положень частини другої статті 21 Закону №2939-VI випливає, що у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з копіюванням документів понад встановлений обсяг. Тобто, копії десяти сторінок документу надаються безкоштовно.
Конституційний Суд України в ухвалі від 25 червня 2013 року №29-у/2013, якою відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої, третьої статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначив, що положення частини другої статті 21 Закону викладені чітко, зрозуміло і передбачають відшкодування запитувачем фактичних витрат на копіювання та друк документів понад встановлену Законом кількість сторінок, а тому не потребують офіційної інтерпретації.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що 10 перших сторінок у відповідь на запит про надання публічної інформацію надаються безкоштовно, тоді як відшкодування позивачем фактичних витрат на копіювання і друк документів здійснюватися з одинадцятої сторінки.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.01.2020 по справі №818/40/17 та від 27.01.2020 по справі №815/2873/18.
Крім того, в постанові від 27.01.2020 по справі №815/2873/18 Верховний Суд також звернув увагу на пункт 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» де зазначено, що:
«Відповідно до частини другої статті 21 Закону №2939-VІ у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. У наведеному положенні під фактичними витратами маються на увазі усі витрати, що здійсненні при копіюванні та/або друкові документів обсягом більш як 10 сторінок, тобто запитувач інформації зобов'язаний відшкодувати витрати на виготовлення всіх сторінок запитаної інформації, крім перших десяти сторінок.
При цьому питання щодо надання розпорядником інформації перших десяти сторінок документа (частини інформації) безкоштовно одночасно з повідомленням запитувача про необхідність відшкодування витрат або повідомленням про відмову в задоволенні запиту у зв'язку з невідшкодуванням відповідних витрат прямо Законом №2939-VІ та іншими чинними нормативно-правовими актами не врегульовано.
Однак, враховуючи міжнародно-правові стандарти у сфері доступу до публічної інформації, вважаємо, що належною практикою є надання за вимогою запитувача перших 10 сторінок безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів.»
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 22 Закон України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку якщо особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком.
З огляду на зазначені вимоги Закону відповідач в межах своїх повноважень повинен розглянути запит та надати обґрунтовану відповідь. Так, відповідно до ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що перші 10 сторінок запитуваної інформації є безкоштовними, та відповідно вони мали бути направлені у відповіді на запит ТОВ "Вінпродтрейд" у паперовому вигляді, а за подальші додаткові сторінки відповідач мав би встановлювати відповідну плату.
Натомість, відділом освіти надано відповідь, якою продовжено строк розгляду запиту та виставлено рахунок на відшкодування витрат за 60 сторінок. Станом на день звернення з цим позовом до суду 24.02.2020 доказів того, що запит ТОВ "Вінпродтрейд" розглянуто або ж надано вмотивовану відмову на запит, матеріали справи не містять.
В той же час, надсилання ТОВ "Вінпродтрейд" лише листа від 22.10.2019 року за №01-19/1006 із рахунком на відшкодування витрат на копіювання та друк документів без надання перших 10 сторінок безкоштовно із одночасним повідомленням запитувача інформації про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, на думку суду, свідчить про допущену з боку Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області бездіяльність.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.
З огляду на вищевикладені положення, а також беручи до уваги обставини, встановлені в ході розгляду даної справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути запит ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації №248 від 28.08.2019 та надати відповідь з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в запиті позивача вказано про те, що відповідь він просив надати шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд" та електронного листа (у pdf форматі) на е-mail позивача - v-p-t@ukr.net.
Отже, що стосується поштового листа, то дійсно виготовлення копій та здійснення друку на паперових носіях потребують фінансових витрат, які повинні бути покладенні на позивача, однак, ТОВ "Вінпродтрейд" вказано про можливість направлення не лише паперової кореспонденції, а й електронного листа у pdf форматі, який не потребує витрат на виготовлення копій шляхом здійснення друку.
Крім того, за змістом ч. 2 ст. 34 Конституції України та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про інформацію", особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну. У разі, якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копій запитуваних документів у сканованій формі повинна бути задоволена (п. 11.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 "Про практику застосування адміністративними судами і законодавства про доступ до публічної інформації").
Частиною 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" також передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.
У разі якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, вказати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача.
Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, вказана відповідь на запит не була направлена на електронну адресу позивача, про що останній просив у своєму запиті, а також до матеріалів справи не надано жодних доказів надіслання відповіді поштовим зв'язком на адресу позивача.
А тому, суд приходить до висновку, що повним відновленням прав особи є отримання відповіді на запит № 248 від 28.08.2019.
Частиною 1 статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Частина друга цієї статті визначає, що запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
З огляду на вище викладені положення, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації №248 від 28.08.2019 та надати відповідь, з дотриманням положень Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Окрім того, позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд вирішити процесуальне питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - шляхом зобов'язання його подати у встановлений судом строк звіт про його виконання є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для окремого встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, наголошуючи при цьому, що, відповідно до частин 2-3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, згідно частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Надаючи оцінку письмовим доказам, суд наголошує, що на підставі п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію ордеру на надання правничої допомоги Серії АВ № 1003078, договір про надання правової допомоги від 15.01.2020 № 248, акт приймання-передачі наданих послуг від 15.01.2020, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 05.03.2020 , а також платіжне доручення, що підтверджує оплату в розмірі 3990 грн. за надані послуги (платіжне доручення від 24.02.2020 № 2518).
Як вбачається з поданих документів, 15.01.2020 між позивачем ТОВ "Вінпродтрейд" в особі директора Продана П.М. та адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі президента Якименка О.О. укладено Договір № 248 про надання правової допомоги.
За умовами цього договору (п. 1.1, 2.1) адвокатське об'єднання приймає на себе доручення Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв'язку з ненаданням інформації на запит про надання публічної інформації № 248 від 28.08.2019 відділом освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.
Адвокату адвокатського об'єднання - Кравчуку Михайлу Олександровичу доручено виконання зазначеного Договору (п.1.2 договору).
Вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг. (п. 2.1 договору).
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
На підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу, останнім надано платіжне доручення № 2395 від 31.01.2020 на виконання умов Договору від 15.01.2020 №233 у розмірі 3990 грн.,
Як вбачається із акта приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 248 від 24.02.2020, а також детального опису робіт (наданих послуг) надано позивачеві такі юридичні послуги:
- складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв'язку з ненаданням інформації на запит про надання публічної інформації № 248 від 28.08.2019 відділом освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області - вартістю 3990 грн.; складність справи - звичайна; затрачено 6 годин часу; вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 665 грн.
Таким чином, загальна вартість наданих послуг відповідно до Договору становить 3990 грн. (665х6).
З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3990 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності, та понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області у ненаданні інформації на запит про надання інформації № 248 від 28.08.2019 року.
Зобов'язати Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області повторно розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації № 248 від 28.08.2019 та надати запитувану інформацію в порядку визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3990 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. за рахунок коштів місцевого бюджету виділених на асигнування Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (вул. Волошкова, 51-А, м. Вінниця, Вінницька область, 21034, ЄДРПОУ 34886897);
Відповідач: Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Героїв Чорнобиля, 15, смт. Літин, Вінницька область, ЄДРПОУ 02141383).
Рішення в повному обсязі складено: 30.03.2020 р.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна