про продовження процесуального строку
30 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004675 пров. № А/857/2607/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Кухтея Р. В.
суддів -Шевчук С. М.
Іщук Л. П.
розглянувши заяву Головного управління ДПС у Львівській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.004675 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Львівського електролампового заводу "Іскра" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Ухвалою судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без руху, у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків .
19.03.2020 Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з клопотанням про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги апелянт посилається на те, що коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі, у контролюючого органу не достатньо.
Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, що поширюється і на суб'єктів владних повноважень, які є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України.
Враховуючи положення Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, скаржник не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору і виконання грошових зобов'язань за виконавчими документами щодо стягнення коштів з податкового органу.
Колегія суддів також звертає увагу на прецеденту практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
У справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia, заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, 8225/78, п. 57).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (CASE OF UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN № 11681/85).
Ст. 296 КАС України передбачає обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.
Згідно з приписами Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Крім цього, додана скаржником до клопотання Лист не містить відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджує виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж продовженого строку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені податковим органом у клопотанні обставини, пов'язані із фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р. В. Кухтей
судді С. М. Шевчук
Л. П. Іщук