ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 березня 2020 року м. Київ № 826/2050/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
06.02.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ), в якому висловив прохання:
- визнати бездіяльність щодо непроведення перерахунку його пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон №900-VIII), статті 63 Закону України від 09.02.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), постанови Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006» (далі - Постанова №947), - протиправною;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону 900-VIII, статті 63 Закону №2262-ХІІ, Постанови №988, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17.02.2017 №138 «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за №348/30216 та довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням Закону №2262-ХІІ, Постанови №988 та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних МВС закладів із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особисті заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Підставою для звернення до суду стала протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проте надіслав копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Отже суд, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Пенсія позивачу обчислена у розмірі 65% грошового забезпечення, яке включає: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентну надбавку за вислугу років 35%, надбавку за науковий ступінь 15%, надбавку за особливо важливі завдання 50%, премію 119,746%.
Із прийняттям Постанови №988 до ГУ ПФУ ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - Ліквідкомісія ГУ МВС, ГУ МВС, МВС відповідно) направлені довідки для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення, встановленого для поліцейських.
В матеріалах справи міститься довідка від 20.06.2017 №46568, видана ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
У цій довідці вказано, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, Постанови №988, наказу МВС від 06.04.2016 №260 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016, становить: посадовий оклад - 4800 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням полковник міліції (поліції) - 2400 грн; надбавка за стаж роботи 45% - 3240 грн; надбавка за науковий ступінь кандидата або доктора наук 5% - 240 грн; премія 83,67 % - 8935,69 грн. Усього 19615,96 грн.
Судом встановлено, що позивач 14.12.2017 звертався до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії. Проте листом від 04.01.2018 №481/03/Л-4083/1 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що перерахунок пенсії буде проведено після надходження коштів з Державного бюджету України.
Як свідчать матеріали пенсійної справи 18.04.2018 пенсія позивачу перерахована з 01.05.2018 на підставі Постанови №988 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) з 01.01.2016 із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 4800 грн; оклад за військове звання - 2400 грн; процентна надбавка за вислугу років 45% - 3240 грн; надбавка за науковий ступінь кандидата або доктора наук 5% - 240 грн; премія 104,25% - 11133,90 грн. Усього 21813,90 грн. Основний розмір пенсії 65% грошового забезпечення з надбавками склав 14179,04 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 13730 грн.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії, протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до преамбули Закону №2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29.12.2015 набрав чинності Закон №900-VIII, яким внесено доповнення до статті 63 Закону №2262-ХІІ наступного змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно зі статтею 102 Закону №580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом №2262-ХІІ.
Постановою №988 та Постановою №947 встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.
Як встановлено судом з наявної в матеріалах справи копії перерахунку пенсії позивача перерахунок здійснено в квітні 2018 року з 01.05.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 30.03.2018 №46568.
Єдиною підставою для неперерахунку та невиплати позивачу пенсії до квітня 2018 року відповідач визначив відсутність надходжень коштів на виплату пенсій з Державного бюджету України, проте, суд звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для не перерахунку пенсії та відмови у її виплаті позивачу.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, у яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При вирішенні спору суд враховує, що у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» зазначено, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи гарантоване законом право на перерахунок пенсії та дотримання у межах спірних правовідносин усіх вимог, передбачених Порядком №45, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Оскільки Постанова №988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02.12.2015, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01.01.2016.
Проте, всупереч положенням статті 51 Законом №2262-ХІІ та нормам Порядком №45 відповідач після надходження відповідної довідки від 20.06.2017 №46568 до квітня 2018 року не перерахував пенсію позивача, з урахуванням чого поведінка ГУ ПФУ є протиправною бездіяльністю.
Оскільки відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону №900-VIII, статті 63 Закону 2262-ХІІ та Постанови №988 в квітні 2018 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо зобов'язання відповідача вчинити зазначені дії.
Щодо обмеження пенсії граничним розміром, то суд виходить з того, що Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01.01.2016; далі - Закон №911-VIII) частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням: «Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Разом з тим, згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Як видно з матеріалів справи пенсію позивачу за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ призначено з 07.11.2015. Отже, до позивача наведене обмеження щодо виплати пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2016 не може бути застосоване.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суд від 03.10.2018 (справа №127/4267/17).
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, зокрема, частина сьома статті 43, згідно з якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Наведені положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набув чинності з 01.01.2017; далі - Закон №1774-VIII) у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри «у період з 01.01.2016 по 31.12.2016» замінено словами і цифрами «по 31.12.2017». Перехідними положеннями Закону №1774-VIII визначено коло осіб, щодо яких обмеження з виплати пенсій протягом визначеного періоду не застосовуються.
Як уже зазначалось, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-XII зі змінами втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. На думку суду, внесення змін до положення Закону №2262-XII у спосіб заміни слів і цифр «у період з 0.01.2016 по 31.12.2016» словами і цифрами «по 31.12.2017» не могло бути здійсненим, оскільки положення до яких вносились зміни втратили чинність (не існувало норми, до якої можна було б внести зміни), тобто такі зміни є нереалізованими.
Такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 справа №522/3093/17, від 16.10.2018 справа №522/16882/17.
Оскільки, виплата пенсії позивачу обмежена, в тому числі, на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, яка втратила чинність з 20.12.2016 на підставі рішення Конституційного Суду України 20.12.2016 №7-рп/2016, до якої внесено зміни Законом №1774-VIII, які за висновком суду є нереалізованими, така підстава для обмеження максимального розміру пенсії є протиправною.
Такий правовий висновок Верховний Суд висловив у постанові від 03.10.2018 справа №127/4267/17.
За таких обставин застосуванню підлягають положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI щодо непоширення на позивача обмежень максимального розміру пенсії, які є більш сприятливими для позивача, оскільки, як уже зазначалось, втручання у право мирно володіти майном, гарантоване Конвенцією, має здійснюватись на підставі закону, який повинен відповідати критеріям, зокрема, чіткості та передбачуваності.
З огляду на зроблені судом висновки, зважаючи на судову практику, слід дійти висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо зобов'язання відповідача перерахувати позивачу пенсію за вислугу років відповідно до довідок, які наявні у відповідача про розмір грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням сплачених сум.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України від 09.02.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006», - протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 30.03.2018 №46568 перерахувати з 01.01.2016 та виплатити пенсію ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням сплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42098368).
Суддя О.М. Чудак