ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2020 року м. Київ № 640/7015/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Людмили Юріївни
про визнання протиправними дій, визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Людмили Юріївни, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Людмили Юріївни щодо винесення постанови від 10.03.2020 про відкриття виконавчого провадження №61453553;
- зобов'язати державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєву Людмилу Юріївну скасувати постанову від 10.03.2020 про відкриття виконавчого провадження №61453553;
- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Людмили Юріївни від 12.03.2020 про арешт коштів у виконавчому провадженні №61453553.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві обов'язково зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
При цьому, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені в ст. 287 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до норм ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Зокрема, перелік органів державної виконавчої служби наведений у п. 3 розд. І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви з додатками суд встановив, що відповідачем згідно даних титульного аркушу позовної заяви визначеного державного виконавця, а не орган державної виконавчої служби, як то передбачено процесуальними нормами - Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).
Також суд звертає увагу позивача на положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України, якою визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Оглянувши додані до позовної заяви матеріали суд встановив, що позивачем без поважних причин не додано до позовної заяви копію однієї із оспорюваних постанов державного виконавця - постанови від 10.03.2020 про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, суд також виявив, що позивачем до адміністративного позову додані незавірені ксерокопії документів. Наведена обставина у свою чергу виключає можливість використання незасвідчених належним чином копій документів як доказів у справі.
Крім того, суд враховує те, що нормою ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 102 гривні.
Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено дві основні позовні вимоги немайнового характеру про визнання протиправними дій та про визнання незаконною та і скасування постанови про арешт коштів боржника. Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №294-IX сума судового збору, яку має сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 1 681,60 грн.
Дослідивши зміст позовної заяви та додатки до неї суд встановив, що позивачем не подано разом з позовом жодного платіжного документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку.
Натомість позивачем разом з адміністративним позовом до суду подано клопотання про розстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що внаслідок дій державного виконавця на наявні на рахунках ОСОБА_1 кошти, в т.ч. кошти із соціальної допомоги, накладені арешти. Як наслідок у позивача відсутня можливість для сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи дане клопотання позивача суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VІ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалах від 28.09.2015 у справі №21-5496а15 та від 18.02.2016 у справі 826/6756/15.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
Проаналізувавши зміст поданого позивачем клопотання про розстрочення сплати судового збору у сукупності з іншими позовними матеріалами суд дійшов висновку про його документальну необґрунтованість. Так, позивачем в обґрунтування поданого клопотання не було подано до суду жодних документальних доказів того, що позивач на момент звернення із цим позовом до суду не має реальної можливості сплатити судовий збір та/або, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
У зв'язку з цим, відповідно до наявних позовних матеріалів суд наразі не вбачає наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору у розмірі 1 681,60 грн. за поданим позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160, ч. 2 ст. 287 КАС України, - з урахуванням зауважень суду, у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи; засвідченої копії постанови державного виконавця від 10.03.2020 про відкриття виконавчого провадження - у двох примірниках; оригіналу платіжного документу про сплату ОСОБА_1 судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 1 681,60 грн. або документальних доказів (в оригіналах або належним чином засвідчених копіях) на підтвердження обставин перебування ОСОБА_1 у тяжкому майновому становищі (наприклад, довідок з органів Пенсійного фонду України та/або органу державної податкової служби про отримані доходи за 2019 рік, виписок з особових рахунків ОСОБА_1 у банківських установах, відкритих останньому для виплат заробітної плати, соціальних та інших платежів, тощо), в т.ч. з відомостями про накладені арешти на такі рахунки.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору за подання цього позову.
2. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
3. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок