ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 березня 2020 року м. Київ № 640/2402/20
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Проектно-будівельного концерну «Укрмонолітспецбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов проектно-будівельного концерну «Укрмонолітспецбуд» (далі також - ПБК «Укрмонолітспецбуд», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 06 листопада 2019 року №022170405, яким визначено грошове зобов'язання у розмірі 25 000, 00 грн. (далі також - оскаржуване рішення).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства, підлягає скасуванню, оскільки підприємством було виконано зобов'язання по реєстрації податкової накладної № 3 від 11 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, визначені Податковим кодексом України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Крім того, ухвалою суду від 19 лютого 2020 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
ГУ ДПС у м. Києві у своєму відзиві зазначив, що спірне рішення прийнято контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, за результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПБК «Укрмонолітспецбуд», посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві складено акт № 3230/26-15-04-05-16/2013716 від 17 жовтня 2019 року, яким встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної № 3 від 11 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, строком на 2 дня, на суму ПДВ 250 000, 00 грн.
На підставі наведених висновків акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2019 року №022170405, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 250 000, 00 грн. до позивача застосовано суму штраф у розмірі 25 000, 00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення ДПС України прийнято рішення від 09 січня 2020 року № 90616/99-00-08-05-05-06, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Незгода з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням обумовила позивача на звернення до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). (п. 201.7 статті 201 ПК України).
Положеннями п. 201.10 статті 201 ПК України, зокрема встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341).
Відповідно до п. 2 та 3 Порядку, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації..
Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з п. 5 Порядку, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 8 Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Положеннями пп. 10-12 Порядку визначено, що після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Постачальник (продавець), що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Матеріалами справи встановлено, що ПБК «Укрмонолітспецбуд» 30 квітня 2019 року в межах операційного дня було направлено (надіслано) на реєстрацію податкову накладну № 3 від 11 квітня 2019 року.
Враховуючи те, що товариству не надійшла квитанція про прийняття/неприйняття вказаної податкової накладної або повідомлення про зупинення її реєстрації в ЄРПН, а сума ліміту в електронному кабінеті залишилась незмінною, позивачем 02 травня 2019 року було повторно направлено (надіслано) на реєстрацію податкову накладну № 3 від 11 квітня 2019 року.
02 травня 2019 року була сформована перша квитанція про отримання контролюючим органом електронного документа (накладної від 11 квітня 2019 року) та друга квитанція про її прийняття та реєстрацію в ЄРПН.
ПБК «Укрмонолітспецбуд» було укладено договір поставки, відповідно до якого концерну поставлено примірник та пакет оновлень (компонент) комп'ютерної програми «М.Е.Doc» модуль «Звітність» з правом використання на рік (мережева версія).
30 квітня 2019 року відправка податкової накладної від 11 квітня 2019 року відбувалась за допомогою комп'ютерної програми «М.Е.Doc», відповідно до якої така накладна не містить помилок.
Водночас, ТОВ «М.Е.ДОК» листом від 15 січня 2020 року № 1501/2 повідомив, що відправка документів з комп'ютерної програми «М.Е.Doc» можлива двома каналами зв'язку, в залежності від налаштування користувача, через «пряме з'єднання» або «електронну пошту».
Відповідно до протоколу руху документу, податкова накладна № 3 від 11 квітня 2019 року відправлена на реєстрацію в ДПСУ (сервер контролюючого органу) з іменем файлу 26560002013716J1201010100000000310420192656.ХML 30 квітня 2019 року о 12:47 з використанням електронної пошти. Повторно документ було відправлено до ДПСУ 02 травня 2019 року о 10:36 з використанням прямого з'єднання.
Позивач зазначає, що вжив всіх передбачених законодавством заходів щодо своєчасної реєстрації податкової накладної № 3 від 11 квітня 2019 року на суму ПДВ 250 000, 00 грн., та порушення строків її реєстрації відбулось з технічних причин, незалежних від нього, а тому відсутні підстави для застосування до такого платника податків фінансових санкцій.
У своєму відзиві на позовну заяву, ГУ ДПС у м. Києві вказує, що згідно з ІС «ЄРПН», податкова накладна № 3 від 11 квітня 2019 року зареєстрована виписана ПБК «Укрмонолітспецбуд» в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, внаслідок чого до такого платника податків застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України.
Надаючи оцінку спірним правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з наступного.
Як було зазначено вище, відповідно до абз. 10 п. 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У той же час, суд звертає увагу, що основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827.
У розумінні вказаного порядку податкові накладні є електронними документами, які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов'язане з реалізацією прав та обов'язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.
Згідно з п.п. 8-9 Порядку, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.
Як встановлено положеннями п. 11 Порядку, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
За змістом пункту 1 Порядку перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання; друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.
При цьому, операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.
Суд враховує, що відповідно до вказаного Порядку, якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Разом з тим, відповідно до імперативних норм абз. 10 п. 201.10 статті 201 ПК України наведених вище, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з правилами ч. 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Видячи з системного аналізу вказаних норм вбачається обов'язок податкового органу сформувати квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування саме в день надходження такої податкової накладної.
Отже, у зв'язку з неотриманням позивачем 30 квітня 2019 року протягом операційного дня квитанцій про прийняття або неприйняття податкової накладної № 3 від 11 квітня 2019 року остання, на підставі абз. 10 п. 201.10 статті 201 ПК України, вважається своєчасно зареєстрованою.
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23 січня 2018 року по справі № 806/832/17 (К/9901/1807/17).
При цьому, відповідно до п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Водночас, п. 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, передбачених статтею 120-1 ПК України лише за наявності його вини.
З аналізу наявних в матеріалах квитанцій судом встановлена відсутність обґрунтованих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної № 3 від 11 квітня 2019 року, оскільки така квитанція не містять відомостей про наявність помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу.
Повторне направлення податкової накладної було здійснено платником податків з метою переконання у її реєстрації в ЄРПН, з огляду на неотримання від контролюючого органу протягом операційного дня квитанцій про прийняття або неприйняття податкової накладної та відсутності зміни суми ліміту в електронному кабінеті.
На переконання суду, наведене виключає протиправність діянь позивача та, як наслідок, притягнення його до відповідальності.
Відсутність вини позивача як необхідної складової податкового правопорушення свідчить про протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
Аналогічну позицію було висловлено Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року по справі № 819/777/17 та в постанові від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17.
Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення відповідача, яке не відповідає вимогам чинного законодавства.
За правилами п. 2 ч. 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З урахуванням вказаних процесуальних норм, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача саме шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказані норми процесуального законодавства, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
Адміністративний позов Проектно-будівельного концерну «Укрмонолітспецбуд» (04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 60 А; код ЄДРПОУ 02013716) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06 листопада 2019 року №022170405, яким визначено грошове зобов'язання у розмірі 25 000, 00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень).
Стягнути на користь Проектно-будівельного концерну «Укрмонолітспецбуд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.В. Вовк