30 березня 2020 року справа № 425/242/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Гайдара А.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 лютого 2019 року у справі № 425/242/20 (головуючий І інстанції Москаленко В.В.) за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти 2 батальйону 1 патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капрала поліції Сороки Костянтина Володимировича, поліцейського взводу 2 роти 2 БПП м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Толеровського Дмитра Івановича про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання дій незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та протоколу про адміністративне правопорушення,-
24 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до відповідачів про визнання дій незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та протоколу про адміністративне правопорушення, в якому просив: поновити йому строк для звернення до адміністративного суду; визнати дії відповідачів незаконними та протиправними; скасувати постанову серії ЕАК № 1989625 від 17.01.2020 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та протокол серії ОБ № 184395 від 17.01.2020 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно позивача, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням семиденного строку з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху, для виправлення наступних недоліків: надати до суду копію протоколу про адміністративне правопорушення, яку можливо прочитати; зазначити правові підстави скасування протоколу про адміністративне правопорушення, тобто вказати відповідну норму права; надати належним чином оформлене клопотання про витребування доказів.
11 лютого 2020 року позивач на виконання ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 січня 2020 року надав до суду уточнену (виправлену) позовну заяву, в якій було заявлено клопотання про витребування доказів та надано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 184395.
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 лютого 2019 року у справі № 425/242/20 позовну заяву повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, проявив надмірний формалізм.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та встановила наступне.
За приписами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
3. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
4. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
5. В позовній заяві зазначаються:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
6. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
7. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
8. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
9. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
1. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
2. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
3. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
4. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
5. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
6. У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
7. До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, визначив, як недолік позову незазначення позивачем відповідної норми права як підставу для скасування протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому не послався на жодну норму процесуального закону, якою це передбачено.
Разом з тим, позивач на виконання ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 січня 2020 року надав до суду уточнену (виправлену) позовну заяву, в якій було заявлено клопотання про витребування доказів (ч. 5 ст. 161 КАС України) та надано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 184395 (ч. 7 ст. 161 КАС України).
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту ухвали суду першої інстанції від 29.01.2020 року встановлено, як недолік позову, що позивачем надано суду копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 184395 від 17.01.2020 року неналежної якості.
Колегія суддів звертає увагу, що протокол іншої якості у позивача відсутній, у зв'язку з чим суд першої інстанції має можливість витребувати у суб'єкта владних повноважень копію протоколу належної якості.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що уточнена (виправлена) позовна заява відповідала всім основним вимогам статей 160 та 161 КАС України, у зв'язку із чим у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
В рішення від 12.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що стало порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України та міжнародного права, повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було надмірно формально розтлумачено норму процесуального закону, з урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 292, 294, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 лютого 2019 року у справі № 425/242/20 - задовольнити.
Ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 лютого 2019 року у справі № 425/242/20 - скасувати.
Справу № 425/242/20 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти 2 батальйону 1 патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капрала поліції Сороки Костянтина Володимировича, поліцейського взводу 2 роти 2 БПП м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Толеровського Дмитра Івановича про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання дій незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та протоколу про адміністративне правопорушення - направити до Рубіжанського міського суду Луганської області для продовження розгляду.
Повне судове рішення складено 30 березня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць