справа №520/2979/2020
Україна
з питання повернення позову
30 березня 2020 р. м. Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову Фірми "Рекорд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про: 1) визнання протиправними та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області від 06.06.2019р. № 1185473/21200826, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 14 від 24.07.2018р. у Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 24.07.2018р., яку було подано до Єдиного реєстру податкових накладних Фірмою «Рекорд» ТОВ; 3) стягнення на користь Фірми «Рекорд» ТОВ понесені судових витрат солідарно за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Харківській області, -
встановив:
16.08.2018р. заявником було подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) податкову накладну №14 від 24.07.2018р.
Згідно з копією квитанції від 16.08.2018р. дана податкова накладна була доставлена до ДФС України, прийнята до Реєстру, але із зупиненням реєстрації.
03.06.2019р. заявником у цілях успішного завершення процедури реєстрації згаданої податкової накладної у Реєстрі до контролюючого органу були подані пояснення.
06.06.2019р контролюючим органом в особі Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області, було прийнято рішення №1185473/21200826 про відмову у реєстрації в Реєстрі згаданої податкової накладної.
Заявник ініціював процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, унаслідок чого 19.06.2019р. було прийнято рішення Комісії з розгляду скарг №31466/21200826/2 про відхилення адміністративної скарги платника на рішення Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області від 06.06.2019р. № 1185473/21200826.
27.02.2020р. рішення ГУ ДФС у Харківській області в особі Голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.06.2019р. №1185473/21200826 було оскаржено заявником до суду.
Ухвалою суду від 10.03.2020р. позов було залишено без руху у зв'язку із зверненням особи до суду поза межами процесуального строку та необхідністю подання заяви про поновлення строків звернення до суду.
На виконання вимог згаданої ухвали суду заявником було надано заяву про поновлення строків звернення до суду, в якій із посиланням на ст.102 Податкового кодексу України та рішення Верховного Суду від 17.07.2019р. по справі №640/46/19, від 14.02.2019р. по справі №813/4921/17 указано, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування рішення контролюючого органу складає 1095 днів.
Вирішуючи питання реальності усунення заявником недоліків в оформленні позову, суддя виходить з таких підстав та мотивів.
Частиною 1 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Загальним строком звернення приватної особи до адміністративного суду у силу абз.1 ч.2 ст.122 КАС України є шість місяців.
При цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).
Якщо ж законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень .
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень(ч.4 ст.122 КАС України).
Отже, абз.1 ч.1 ст.122 КАС України установлено загальний строк звернення приватної особи до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
Водночас із цим, за умови використання досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, нормами КАС України установлено скорочений строк звернення до суду.
Так, спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
За приписами п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
У силу ч.5 ст.242 КАС України суд при відправленні правосуддя зобов'язаний враховувати останні у часі праві висновки Верховного Суду з приводу застосування будь-якої норми права.
Суддею виявлено, що у постанові Верховного Суду від 11.10.2019р. по справі №640/20468/18 викладений правовий висновок, згідно з яким із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Як визнано самим заявником, у спірних правовідносинах має місце випадок використання платником позасудової процедури оскарження рішення контролюючого органу шляхом подання до ДФС України адміністративної скарги на рішення ГУ ДФС у Харківській області від 06.06.2019р. №1185473/21200826 про відмову зареєструвати у Реєстрі складену Товариством податкову накладну №14 від 24.07.2018р.
Скарга заявника була відхилена ДФС України від 19.06.2019р. №31466/21200826/2.
Від календарної дати прийняття цього рішення до дати звернення заявника до суду (27.02.2020р.) минув строк у понад шість місяців.
В клопотання про поновлення строку звернення до суду, заявник заперечив факт отримання рішення ДФС України від 19.06.2019р. №31466/21200826/2.
Однак, у такому разі строк на звернення до суду слід обчислювати від дати подання платником скарги на рішення ГУ ДФС у Харківській області від 06.06.2019р. №1185473/21200826, тобто з 14.06.2019р.
Такий строк збіг - 14.01.2020р.
Існування поважних, тобто об'єктивно непереборних та нездоланних перешкод у зверненні до суду протягом більш як півроку заявник у тексті клопотання не навів, доказів на підтвердження існування таких обставин до суду не подав.
Отже, суддя доходить до переконання про те, що заявник звернувся за захистом своїх прав до суду 27.02.2020 року, тобто з пропуском спеціальних скорочених строків звернення до суду, які встановлені ч. 4 ст. 122 КАС, а саме шестимісячного строку, після використання позивачем досудового порядку вирішення спору, коли рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.
Посилання заявника на рішення Верховного Суду від 14.02.2019р. по справі №813/4921/17 та від 17.07.2019р. по справі №640/46/19 спростовуються правовими висновками постанови Верховного Суду від 11.10.2019р. по справі №640/20468/18, після оприлюднення якої заявник не забезпечив невідкладного (або прийнаймні прийнятно розумного строку звернення до суду).
Стосовно доводів про відсутність коштів для оплати судового збору, суддя зазначає, що обсяг поданих заявником документів не свідчить про тотальне зупинення роботи Товариства органами Державної виконавчої служби через відсутність документа відносно повного переліку рахунків у банку, а також документів про відсутність готівкових коштів, невиплату заробітної плати працівникам Товариства тощо.
При цьому, суддею виявлено, що у межах справи №520/13149/19 у грудні 2019р. заявником було проведено оплату судового збору.
Таким чином, суддею не виявлено доказів існування поважних та об'єктивно нездоланних причин, які спричинили несвоєчасне звернення заявника до суду.
Згідно ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що подана позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 122, 123, 169, 170, 241-243, 248. 256, 295 КАС України, суддя, -
ухвалив:
Клопотання про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позов - повернути заявникові.
Роз'яснити, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили негайно після підписання.
Суддя О.В. Старосєльцева