25 березня 2020 року м. Ужгород№ 260/1184/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, яким просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області від 25.06.2019 року щодо припинення виплати пенсії з 01.07.2019 року, а також рішення від 25.06.2019 року №172 про утримання надміру виплаченої пенсії у розмірі 8161,06 грн.;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати до трудового стажу позивача період роботи з 01.12.1998 року по 05.09.2000 року у Чорнотисівському споживчому товаристві;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити позивачу нарахування та виплату пенсії, а також сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії, з 01.07.2019 року;
- стягнути судові витрати з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при перевірці нібито виявлено безпідставно зарахований стаж роботи у Чорнотисівському споживчому товаристві за період з 01.12.1998 року по 05.09.2000 року, такий висновок зроблено на підставі розбіжностей між записами зробленими в трудовій книжці, індивідуальними відомостями про застраховану особу, як наслідок стаж позивача становить 24 роки 4 місяці 27 днів, а у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком.
Позивач вважає даний висновок безпідставним, оскільки страховий стаж підтверджений записами в трудовій книжці. Рішення прийняте відповідачем є протиправним та незаконним.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає в повному обсязі та зазначає, що за результатами проведеної Головним управлінням перевірки матеріалів пенсійної справи позивача, було виявлено безпідставно зарахований стаж роботи, який відповідає періоду роботи позивача у Чорнотисівському споживчому товаристві з 01.12.1998 року по 05.09.2000 року, оскільки наявні розбіжності між записами трудової книжки, індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Так в книгах нарахування заробітної плати за 1998 рік заробітна плата нарахована за вересень-листопад місяці, а в грудні місяці нарахування заробітної плати ОСОБА_1 не проводилося. В книгах нарахування заробітної плати за 1999, 2000 роки ОСОБА_1 не значиться. Інших документів, підтверджуючих період роботи ОСОБА_1 в Чорнотисівському споживчому товаристві не виявлено, тому для обчислення пенсії враховано періоди страхового стажу, за які за результатами проведеної перевірки підтверджено нарахування заробітної плати, а саме з вересня по листопад 1998 року.
Після перевірки стаж роботи позивача було переглянуто і обчислено як 24 роки 4 місяці 27 днів.
У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст.26 Закону 1058 було припинено виплату пенсії з 01.07.2019 року, про що було повідомлено Позивача листом від 25.06.2019 року за №4512/04.
Разом з цим, Об'єднаним управлінням 25.06.2019 року було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №172, яким позивачу виведено переплату пенсії в розмірі 8161 грн., 06 коп., яка утворилася за період з 18.01.2019 року по 30.06.2019 року.
на підставі наведеного просять відмовити в задоволенні позовної заяви.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18 січня 2019 року перебував на обліку Виноградівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області) та отримував пенсію за віком призначену відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на підставі рішення № 072250000867 від 04.02.2019 року.
В подальшому листом від 25 червня 2019 року Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду Закарпатської області № 4512/04 повідомлено позивача, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області при перевірці матеріалів пенсійної справи виявлено безпідставно зарахований стаж роботи у Чорнотисівському споживчому товаристві за період з 01.12.1998 року по 05.09.2000 року, оскільки наявні розбіжності між записами трудової книжки, індивідуальними відомостями про застраховану особу, відтак стаж роботи позивача було переглянуто і такий по матеріалам справи становив 24 роки 4 місяці 27 днів.
Крім того, 25 червня 2019 року Виноградівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду Закарпатської області було винесено Рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії від №172, згідно з яким позивачу виведено переплату пенсії на суму 8161,06 грн. за період з 18.01.2019 року по 30.06.2019 року.
Не погоджуючись з такими підрахунками позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно п. 1.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до записів трудової книжки № НОМЕР_1 1230886 від 06 вересень 1976 року, позивач:
- №14 запису в трудовій книзі, 24.09.1998 року прийнятий на роботу водієм до Чорнотисівського споживчого товариства на підставі наказу № 2-к;
- №15 запису у трудовій книзі, 05.09.2000 року звільнений з роботи за власним бажанням, підстава наказ №11-к.
Вказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, який завірений підписом та печаткою роботодавця.
Отже, суд дійшов висновку, що трудовою книжкою позивача підтверджено період роботи з 01.12.1998 року по 05.09.2000 року у Чорнотисівському споживчому товаристві.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що відсутнє нарахування заробітної плати в книгах нарахування заробітної плати за певний період є підставою відсутності страхового стажу за певний період, оскільки такі періоди підтверджені трудовою книжкою позивача, які завірені підписом та печаткою роботодавця.
Належних доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів щодо нарахування заробітної плати в книгах нарахування заробітної плати за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення від 25.06.2019 року №172 про утримання надміру виплаченої пенсії у розмірі 8161,06 грн., суд зазначає наступне.
Як встановлено вище судом відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.12.1998 року по 05.09.2000 року у Чорнотисівському споживчому товаристві, у зв'язку з чим і було винесено рішення від 25.06.2019 року №172 про утримання надміру виплаченої пенсії, яке підлягає скасуванню, пенсія позивачеві виплачувалася правомірно, відтак надміру виплачених сум пенсії виплачено не було.
Крім того, оскільки жодних зловживань з боку позивача судом виявлено не було то і не може ставитися питання про утримання з позивача надміру виплаченої пенсії в силу дії Закону.
Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч.1. ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсій з інших підстав лише у випадках визначених Законом. Тому рішення про припинення виплати пенсії з огляду на наведені обставини підлягаю скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 77, 78, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо припинення виплати пенсії з 01.07.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області від 25.06.2019 року №172 про утримання надміру виплаченої пенсії
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.12.1998 року по 05.09.2000 року у Чорнотисівському споживчому товаристві.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити позивачу нарахування та виплату пенсії з 01.07.2019 року а також сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк