Дата документу 24.03.2020 Справа № 310/167/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження № 11-кп/807/134/20 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 310/167/18Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
Категорія - ст.115 ч.2 п.6 КК України
24 березня 2020 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 (дистанційно),
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 (дистанційно),
обвинуваченого ОСОБА_9 (дистанційно),
захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, дистанційно, в режимі відеоконференції з ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» та з Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, в апеляційному порядку, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017080130004382, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на вирок колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 листопада 2018 року відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працюючого, одруженого, неповнолітніх дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,
вироком колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 листопада 2018 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому особистого майна;
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього належного йому особистого майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначено ОСОБА_9 остаточне покарання по цим злочинам у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили ухвалено залишити тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 ухвалено обчислювати з 19.10.2017 року.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, на суму 5566,50 гривень.
Цивільний позов ОСОБА_7 в частині стягнення моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_7 200 000 гривень моральної шкоди, в іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_7 42127 гривень матеріальної шкоди та 10000 гривень витрат на правову допомогу.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку суду першої інстанції, 18 жовтня 2017 року, приблизно з 21 години ОСОБА_9 , знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_3 , розпивав спиртні напої разом зі своєї знайомою потерпілою ОСОБА_11 .
Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 виникла сварка на ґрунті фінансових питань щодо курортного сезону, після чого ОСОБА_11 вдарила ОСОБА_9 по обличчю.
Після чого, ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, напав на ОСОБА_11 та став застосовувати до неї насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, в процесі якого спочатку наніс ОСОБА_11 один удар рукою в обличчя, від якого вона впала на спину, відразу після чого наніс їй ще приблизно 10 ударів кулаками в обличчя, після яких вона залишилась лежати на землі. Відразу після цього, ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, використовуючи знайдений в приміщенні будинку АДРЕСА_3 козаків фрагмент одягу спочатку обмотав ним шию ОСОБА_11 та став здавлювати ним органи шиї потерпілої, після чого наніс їй підошовною частиною свого взуття три удари в голову, від яких вона втратила свідомість, спричинивши ОСОБА_11 щелепно-лицеву травму у вигляді садна на спинці носу, крововиливів в сполучні оболонки обох очей, синців навколо очей - симптом «окулярів», чотирьох саден на лобі праворуч, садна на лобі ліворуч, два садна в міжбровній області, численних лінійних саден та подряпин у виличних ділянках з обох сторін, що розповсюджуються на область верхньої губи та підборіддя, багатьох уламкових переломів кісток носу, переломів обох виличних кісток, переломів кісток твердого піднебіння, крововиливів з забійними ранами на слизовій оболонці обох губ, травматичних вивихів 6-ти різців на верхній щелепі, масивних крововиливів у підлеглих м'яких тканинах обличчя та внутрішньочерепну травму у вигляді крововиливів у м'яких тканинах лобної, обох скроневих, тім'яній та потиличної ділянках голови, набряку м'яких мозкових оболонок, субарахноїдального церебрального крововиливу в ділянці лівої потиличної частки головного мозку, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Відразу після цього, ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що в результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 втратила свідомість, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння чужим майном, став знімати з руки потерпілої золоту каблучку. В цей час він побачив, що до ОСОБА_11 стала повертатись свідомість, у зв'язку з чим, бажаючи довести свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_11 до кінця, ОСОБА_9 взяв в будинку АДРЕСА_3 козаків кухонний ніж та, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, діючи умисно, наніс ОСОБА_11 один удар ножем в грудну клітину, спричинивши потерпілій одиночне проникаюче, сліпе, колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженнями по ходу каналу рани - шкіри, підшкірної клітковини, тіла грудини, клітковини, переднього середостіння, пристінкової та легеневої плеври, тканини правої легені, діафрагми та переломи 3-9 ребер ліворуч по передній підпахвовій лінії з крововиливами під пристінковою плеврою в зоні переломів, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
В процесі розбійного нападу ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з метою умисного вбивства з корисливих мотивів, спочатку наніс потерпілій один удар рукою в обличчя, від якого вона впала на спину, відразу після чого наніс їй ще приблизно 10 ударів кулаками в обличчя, після яких вона залишилась лежати на землі. Відразу після цього, ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заподіяння смерті ОСОБА_11 , використовуючи знайдений в приміщенні будинку АДРЕСА_3 козаків фрагмент одягу, спочатку обмотав ним шию ОСОБА_11 та став здавлювати ним органи шиї потерпілої, після чого, наніс їй підошовною частиною свого взуття три удари в голову, від яких вона втратила свідомість, спричинивши ОСОБА_11 щелепно-лицеву травму у вигляді садна на спинці носу, крововиливів в сполучні оболонки обох очей, синців навколо очей - симптом «окулярів», чотирьох саден на лобі праворуч, садна на лобі ліворуч, два садна в міжбровній області, численних лінійних саден та подряпин у виличних ділянках з обох сторін, що розповсюджуються на область верхньої губи та підборіддя, багатьох уламкових переломів кісток носу, переломів обох виличних кісток, переломів кісток твердого піднебіння, крововиливів з забійними ранами на слизовій оболонці обох губ, травматичних вивихів 6-ти різців на верхній щелепі, масивних крововиливів у підлеглих м'яких тканинах обличчя та внутрішньо-черепну травму у вигляді крововиливів у м'яких тканинах лобної, обох скроневих, тім'яній та потиличної ділянках голови, набряку м'яких мозкових оболонок, субарахноїдального церебрального крововиливу в ділянці лівої потиличної частки головного мозку, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Відразу після цього, ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що в результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 втратила свідомість, продовжуючи свої злочинні дії, став знімати з руки потерпілої золоту каблучку. В цей час він побачив, що до ОСОБА_11 стала повертатись свідомість, у зв'язку з чим, бажаючи довести свій злочинний умисел на умисне вбивство з корисливих мотивів до кінця, ОСОБА_9 , взяв в будинку АДРЕСА_3 козаків кухонний ніж та, діючи умисно, наніс ОСОБА_11 один удар ножем в життєво важливий орган - грудну клітину, спричинивши потерпілій одиночне проникаюче, сліпе, колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженнями по ходу каналу рани - шкіри, підшкірної клітковини, тіла грудини, клітковини, переднього середостіння, пристінкової та легеневої плеври, тканини правої легені, діафрагми та переломи 3-9 ребер ліворуч по передній підпахвовій лінії з крововиливами під пристінковою плеврою в зоні переломів, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, внаслідок чого, в результаті поодинокого проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені, з явищами пневмотораксу (потрапляння повітря в плевральну порожнину), з масивним крововиливом у праву плевральну порожнину (гемоторакс до 1000 мл), що призвело до розвитку геморрагічного шоку на місці вчинення злочину настала смерть потерпілої, тобто умисно вбив з корисливих мотивів ОСОБА_11 .
Відразу після цього, ОСОБА_9 , діючи з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, заволодів наявними на ОСОБА_11 коштовностями, а саме: ланцюжком срібним вагою 10,74 гр. 925 проби вартістю 8 гривень 99 копійок за 1 гр. срібла на суму 96 гривень 55 копійок, золотою каблучкою з 3 каменями «фіанітами» вагою 4,70 гр. 583 проби вартістю 582 гривні 99 копійок за 1 гр. золота на суму 2740 гривень та золотою каблучкою з 6 каменями «фіанітами» вагою 2,75 гр. 583 проби вартістю 582 гривні 99 копійок за 1 гр. золота на суму 1603 гривень 22 копійки, а всього на загальну суму 4439 гривень 77 копійок, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вищезазначену суму.
В апеляційній скарзі захисник вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та невмотивованим у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. На думку захисника, аналіз досліджених у судовому засіданні доказів свідчить про те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, а також невстановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував в якості доказів невинуватості ОСОБА_9 покази свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та самого обвинуваченого ОСОБА_9 , які, на думку сторони захисту, є чіткими, послідовними між собою та такими, що узгоджуються із рядом висновків судових експертиз, також вважає, що протокол огляду місця події від 19.10.2017 року з фототаблицями до нього та висновки судово-медичних експертиз № 357, 653, 2183, 2181, 2419, 599, 600, 598, 603 в повній мірі свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_9 до інкримінованого йому умисного вбивства ОСОБА_11 з корисливого мотиву не має жодного відношення. Навпаки, суд у вироку послався на ряд висновків експертів, які взагалі нічого не підтверджують і не мають ніякого доказового значення для вказаної справи. Обвинувальний вирок фактично ґрунтується лише на слідчому експерименті, проведеному за участю обвинуваченого ОСОБА_9 та похідним від слідчого експерименту висновку судово-медичної експертизи № 744 щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень. Проте, сторона захисту вважає, що слідчий експеримент за участю обвинуваченого є недопустимим доказом, оскільки обвинувачений вказав, що перед проведенням вказаної слідчої дії його катували та били працівники поліції, змушували оговорити себе. За вказаним фактом прокуратурою Запорізької області було відкрите кримінальне провадження. Вважає, що судом взагалі не був встановлений мотив вчинення ОСОБА_9 умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині. Таким чином, оскільки в суді не був досліджений жоден доказ, який доводить вину обвинуваченого поза розумним сумнівом, в межах пред'явленого обвинувачення, тому усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_9 суд повинен тлумачити на його користь.
Враховуючи викладене, просить скасувати вирок суду першої інстанції та на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 .
В запереченнях на апеляційну скаргу представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_14 вважає вирок колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 листопада 2018 року відносно ОСОБА_9 законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: захисника, який прохав задовольнити його апеляційну скаргу; обвинуваченого, зокрема і в останньому слові, який підтримав апеляційну скаргу свого захисника; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника; потерпілу та її представника, які також заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника; перевіривши матеріали провадження, та обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_9 вимог і положень зазначених законів дотримався.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_9 вину в інкримінованих йому злочинах не визнав та пояснив, що він дійсно був знайомий з ОСОБА_11 18.10.2017 року він разом з нею вживав спиртні напої, якими вона його пригощала, а потім він пішов приблизно після 21 години. Біля двору бачив якихось сумнівних осіб. Додому прийшов без пошкоджень та крові. Наступного дня, коли його затримали, то на нього було здійснено психологічний тиск зі сторони слідчої ОСОБА_15 та співробітників поліції на ім'я ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , тому він під час досудового розслідування, при проведенні слідчого експерименту дав покази, що вбив ОСОБА_11 . Насправді він не вбивав її.
Не дивлячись на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї провини у скоєних кримінальних правопорушеннях, його вина повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими та оціненими судом першої інстанції, зокрема показаннями потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також сукупністю інших письмових доказів.
Так, допитана в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_7 пояснила суду, що померла ОСОБА_11 - це її мати. Із обвинуваченим знайома близько трьох років, він працював разом із її матір'ю, допомагав по господарству, за що ОСОБА_7 давала йому гроші. За два тижні до вбивства мати купляла 2000 доларів у банку, але це були не всі її заощадження. Після вбивства грошей у будинку не було, також зникли вироби із золота та срібла й біжутерія. Під час досудового розслідування вона впізнала сережки, які були знайдені, як належні її матері.
Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_18 , пояснив суду, що на водолазно-рятувальну станцію надійшов виклик про необхідність водолазу. Під час проведення слідчих дій зі співробітниками поліції в районі кафе «Каракатиця», він як водолаз, у воді на кам'яній дамбі на глибині близько 1 метру виявив пакетик, який лежав під будівельним шифером. В ньому знаходились кільця, сережки та ланцюжок. Було таке враження, що його спеціально туди поклали, щоб сховати. Пакетик із його вмістом він віддав працівникам поліції.
Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_12 показала суду, що вона є дружиною ОСОБА_9 18 жовтня 2017 року близько о 17-18 годині її чоловік прийшов з роботи, потім він вийшов із дому, час вона не пам'ятає, коли він повернувся також не знає. Де він був вона не питала. Після повернення додому чоловік був із її батьком, разом вечеряли. 19 жовтня 2017 року перед обідом додому приїхали працівники поліції та повідомили, що вбито ОСОБА_19 . Чоловіку сказали зняти верхній одяг, оглянули його та запросили до відділку поліції для допиту в якості свідка. Через кілька годин працівники поліції повернулись без нього та почали обшук. Пояснили, що її чоловік зізнався у скоєному та повідомили про необхідність проїхати також до відділку поліції. Вона поїхала до поліції, там побачила батька - ОСОБА_13 , їх розвели по різним кабінетам. У кабінеті їй сказали писати заяву проти свого чоловіка, на що вона відповіла відмовою. Потім її у коридорі звели з чоловіком, в нього були червоні очі та передавлені руки. Він сказав писати все, що кажуть працівники поліції, інакше йому та їх сім'ї буде гірше. Потім працівник поліції друкував протокол та його дали їй підписати, вона хотіла внести виправлення, але цього їй не дозволили. Заяву проти чоловіка вона писати не хотіла, до цього її схилили працівники поліції, писала під диктування, своєю рукою. Написане не відповідає дійсності, оскільки писала під тиском поліції, оскільки боялась їх. За фактом примусу давати свідчення вона звернулася до прокуратури лише цього року, оскільки боялась подальшого тиску.
Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що ОСОБА_9 є його зятем. 18 жовтня 2017 року він був у гостях у своєї доньки ОСОБА_12 . Після 19 години прийшов зять ОСОБА_9 , який відлучався кудись, не було його близько години, прийшов десь о 21.30. Потім вони повечеряли, зять вів себе нормально, нічого не розповідав. Наступного дня десь о 10-00 приїхала поліція, повідомила що вбито ОСОБА_19 та сказали покликати ОСОБА_9 . Потім поліція забрала ОСОБА_9 , дочка сказала як свідка по вбивству. Через деякий час приїхали ті самі працівники поліції з обшуком, він знаходився разом із онуком. Під час обшуку слідчий його покликав, дав йому пакет із коштовностями, повідомивши, що треба цей пакет сховати, тим самим облегшити долю свого зятя. Йому показали фото з телефону та сказали, що це зробив зять, там була побита жінка. З метою поліпшити ситуацію з зятем, він взяв пакет та вийшов із поліцією на набережну до моря, де йому сказали кинути пакет у воду. Потім його посадили у машину, відвезли до відділу поліції та сказали чекати допиту. Йому диктували, що писати та він власноручно писав те, що казала слідча. Був психологічний тиск, оскільки слідча казала, що дочка та зять вже дали свідчення, а ОСОБА_13 піде співучасником. За фактом примусу давати свідчення він звернувся до прокуратури весною цього року.
Як вбачається з витягу з кримінального провадження № 12017080130004382, 19.10.2017 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень з правовою кваліфікацією за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України (т. 1, а.п. 1-3).
Відповідно до протоколу огляду місця події разом з диском відеозапису огляду місця події по кримінальному провадженню № 12017080130004382 від 19.10.2017 року було проведено огляд території домоволодіння по АДРЕСА_3 , де з правого боку на подвір'ї вказаного домоволодіння виявлено труп ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході огляду місця події виявлено та вилучено 30 предметів (т. 1, а.п. 5- 65).
З протоколу огляду від 20.10.2017 року вбачається, що проведено огляд трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та були вилучені речі (т. 1, а.п. 70-71).
З висновку експерта № 357 від 20.10.2017 року вбачається, що смерть
ОСОБА_11 настала внаслідок поодинокого проникаючого сліпого
колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені, з
явищами пневмотораксу (потрапляння повітря в плевральну порожнину), з масивним крововиливом у праву плевральну порожнину (гемоторакс до 1000 мл), що призвело до розвитку геморрагічного шоку, який і виявився безпосередньою причиною смерті. Враховуючи ступінь вираження та
характер розвитку трупних явищ, а також умови середовища, в якому
перебував труп до початку експертизи, можна сказати, що з моменту
настання смерті до початку експертизи пройшло близько 1,5 доби, і час
настання смерті може бути віднесено до вечірніх годин 18.10.2017 року. Причиною смерті потерпілої ОСОБА_11 являється проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів. Комплекс пошкоджень голови могли виникнути від травматичної дії тупими предметами, якими могли бути кулаки, «обуті» ноги та інше. При експертизі на передній поверхні грудної клітини виявлена рана, яка продовжується каналом, розташованим у напрямку спереду назад, зверху вниз та дещо зліва на право. Крім того, в просвіті каналу знайдений поламаний клинок ножа, розташований у тому ж положенні. Отже, травмування вказаним клинком відбувалося в тому ж напрямку. Зважаючи на морфологічні характеристики пошкоджень можна сказати, що пошкодження, виявлені на трупі потерпілої, спричинені тупими предметами та клинком ножа.
Відповідно до протоколу обшуку від 19.10.2017 року, який проводився на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході його проведення були виявлені та вилучені: три скляні пляшки, на двох з яких є надпис у ручний спосіб «електроліт», які упаковані у три картонні коробки; пластмасове корито, яке упаковано у картонну коробку; чоловіча кофта з будинку, яка упакована у картонну коробку; зразок мильної води з тазу, де була замочена кофта, у душовій кімнаті, який поміщено у пластикову пробірку та запаковано до спецпакету №0009237 (т. 1, а.п. 80-89).
З протоколу огляду від 20.10.2017 року вбачається, що під час його проведення в Азовському морі в районі кафе «Каракатиця» по вул. Набережна в м. Бердянську на глибині 0,8 м в каменях було виявлено зіп-пакет із золотими каблучками, срібний ланцюжок, сережки (т. 3, а.п. 81-82).
Відповідно до протоколу огляду від 20.10.2017 року із фототаблицями до нього було оглянуто виявлені під час огляду 20.10.2017 року прикраси (т. 3, а.п. 34-42).
Відповідно до висновку експерта № 653 від 19.10.2017 року встановлено, що у ОСОБА_9 мала місце рана на правій верхній кінцівці, яка виникла у строк, на який вказував ОСОБА_9 , від дії тупого предмета (т. 2, а.п. 5).
З протоколу слідчого експерименту від 23.10.2017 року та диску із відеозаписом до нього вбачається, що ОСОБА_9 повідомив та показав домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , куди 18.10.2017 року він прийшов у гості до ОСОБА_11 . Спочатку не зайшов, бо помітив автомобіль чорний «Mithubtshi» та пішов. Через деякий час повернувся. ОСОБА_11 пустила в будинок, запропонувала випити. Потім почався конфлікт з фінансових питань, вони стали сваритися. Його це обурило, він став грубіянити і ОСОБА_11 вдарила його по обличчю, йому стало дуже боляче. На що він розвернувся і завдав їй удар кулаком в область обличчя. ОСОБА_11 впала з висоти власного зросту на спину. ОСОБА_9 став над нею наносити їй удари, куди потрапляв не знає, в лоб, в обличчя, в щелепу. Ударів завдав 6-7 точно, можливо 10, точно не пам'ятає. Зупинився коли ОСОБА_20 була без свідомості. Збираючись йти, ОСОБА_9 згадав, що в будинку залишився мобільний телефон й повернувся, в цей момент почув, що ОСОБА_11 прийшла до тями і почала знову кричати. ОСОБА_9 вибіг у двір з шматком якогось одягу і став душити ОСОБА_11 , потім завдав їй близько 3-х ударів ногою зверху вниз в область голови. Вона перестала видавати звуки. ОСОБА_9 подумав, що ОСОБА_11 померла і щоб приховати насильницьку смерть, став намагатися зняти з неї прикраси. Коли ОСОБА_9 взяв ОСОБА_11 за руку, вона знову заворушилася, злякавшись цього, ОСОБА_9 вбіг в будинок, забіг до кімнати, де в шухляді схопив ніж, вибіг на вулицю та завдав ОСОБА_11 один удар в область серця. ОСОБА_9 спробував висмикнути ніж, але той зламався і лезо залишилося в тілі ОСОБА_11 . ОСОБА_9 поклав рукоятку ножа в кишеню, забрав з будинку чарку і стакан, з яких пив, зачинив двері та виключив світло. З ОСОБА_11 зняв два кільця, одну сережку і зірвав ланцюжок, поклав все в кишеню. Вийшовши з двору, зачинив хвіртку і попрямував додому. По дорозі, в районі Рибальського провулка, чарки розбив об асфальт. Повернувшись додому, його побачила дружина, він намагався приховати свій стан та вигляд, але згодом розповів про те, що зробив. Пізніше зняв з себе одяг, чи випрала їх дружина він не знає. В подальшому, ці речі було складено в портфель червоно-синього кольору разом з рукояткою ножа. Він прийняв душ та розпивав з тестем ОСОБА_13 горілку. Під час вживання алкоголю він розповів тестю про вчинене, на що той розлютився та пішов знов за горілкою. В подальшому, прикраси були відмиті від крові, він запакував їх в зіп-пакет та передав тестю ОСОБА_13 , який зрозумів, що трапилось. Під час слідчого експерименту на питання слідчого та експерта детально пояснив обставини скоєного злочину (т. 2, а.п. 17-24).
Відповідно до висновку експерта № 744 від 27.12.2017 року вбачається, що механізм нанесення пошкоджень, вказаний ОСОБА_9 під час слідчого експерименту 23.10.2017 року, відповідає механізму виникнення пошкоджень, виявлених при проведенні експертизи на трупі померлої ОСОБА_11 , а саме кількість, характер та сила ударно-травматичних впливів в ділянку голови; положення тіла потерпілої під час нанесення пошкоджень; напрямок дії леза ножа та сила нанесення колото-різаного поранення грудної клітини; проміжок часу, в який було спричинено тілесні ушкодження (т. 2, а.п. 25-28).
З протоколів оглядів від 17.12.2017 року за участю ювеліра у магазині «Золото Леприкона» по вул. Шевченко, 6, вбачається, що було оглянуто та зважено коштовності, які 20.10.2017 року було вилучено з дна моря на глибині 80 см в районі кафе «Каракатиця» в м. Бердянську (т. 2, а.п. 32-38).
Протоколами пред'явлення речей для впізнання від 05.01.2018 року встановлено, що донька ОСОБА_11 - ОСОБА_7 впізнала ланцюжок, каблучку з 6 маленькими камінцями, сережку та каблучку з 3 маленькими камінцями, які належали її матері (т. 2, а.п. 42-64).
З висновку експерта № 2180 від 24.11.2017 року вбачається, що на змивах, які були вилучені 19.10.2017 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , встановлена наявність крові людини, не виключає походження крові від трупа ОСОБА_11 (т. 2, а.п. 67-69).
Відповідно до висновку експерта № 2177 від 24.11.2017 року на речах потерпілої ОСОБА_11 , на фрагменті клинка ножа знайдена кров людини, не виключається походження від ОСОБА_11 (т. 2, а.п. 70-74).
Згідно висновку експерта № 2182 від 24.11.2017 року встановлено, що на куртці та парі капців, які були вилучені 19.10.2017 року під час проведення огляду місця події, знайдена кров людини, не виключається її походження від ОСОБА_11 (т. 2, а.п. 75-77).
Колегія суддів звертає увагу, що зміст досліджених судом першої інстанції доказів та їх подальша оцінка, стороною захисту під час судового розгляду, фактично під сумнів не ставилися.
Всі докази були вивчені і досліджені міськрайонним судом кожний окремо з точки зору належності, допустимості, і в сукупності з точки зору достатності, взаємозв'язку та всебічності, їм була дана належна оцінка. Суд визнав їх логічними, послідовними, переконливими та такими, що не містять протиріч.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як такі, що спростовують доказ вини обвинуваченого у інкримінованих злочинах, оскільки вони спростовуються наведеними у вироку іншими доказами, які суд першої інстанції визнав належними та допустимими, у зв'язку із чим доводи апеляційної скарги захисника щодо неврахування судом першої інстанції в якості доказів невинуватості ОСОБА_9 показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є неприйнятними.
Доводи захисника щодо визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом за участю ОСОБА_9 колегія суддів вважає неспроможними, оскільки цей доказ є належним, допустимим та відповідає критеріям ст. 84 КПК України.
Вказана слідча дія була проведена за участю захисника та понятих, будь-яких зауважень зі сторони захисту та підозрюваного щодо незаконності проведення слідчого експерименту не надходило.
Детальні пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 під час слідчого експерименту щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень, вбивства потерпілої, збігаються з результатами судово-медичних експертиз щодо причин настання смерті останньої, та його подальших дій (приховування причетності до злочину за участі ОСОБА_12 та ОСОБА_21 ), на переконання колегії суддів, свідчать про те, що саме ОСОБА_9 вчинив ці злочини.
Так, пояснення ОСОБА_9 , надані ним під час слідчого експерименту щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , підтверджуються висновками експертів, зокрема, № 744 від 27.12.2017 року, відповідно до якого механізм нанесення пошкоджень, вказаний ОСОБА_9 під час слідчого експерименту 23.10.2017 року, відповідає механізму виникнення пошкоджень, виявлених при проведенні експертизи на трупі померлої ОСОБА_11 , а саме кількість, характер та сила ударно-травматичних впливів в ділянку голови; положення тіла потерпілої під час нанесення пошкоджень; напрямок дії леза ножа та сила нанесення колото-різаного поранення грудної клітини; проміжок часу, в який було спричинено тілесні ушкодження (т. 2, а.п. 25-28), а також висновком експерта № 357 від 20.10.2017 року, згідно з яким у тілі ОСОБА_11 наявне в просвіті ранового каналу стороннє тіло - зламаний клинок ножа.
Щодо доводів сторони захисту про недопустимість слідчого експерименту з тих підстав, що на ОСОБА_9 працівниками поліції здійснювався тиск та до нього застосовували недозволені методи досудового розслідування, колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки такі доводи захисника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не встановлені проведеною перевіркою, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 28.08.2018 року, відповідно до якої ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження № 42018080000000137 від 10.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, за заявою ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 про незаконні дії співробітників Бердянського ВП ГУНП в Запорізької області ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , а також слідчої СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізької області ОСОБА_15 закрито, в зв'язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Вказана постанова про закриття кримінального провадження є чинною та на теперішній час не скасована.
Суд належним чином дослідив наявні докази у провадженні, у їх сукупності, з точки зору достатності, належності та допустимості, детально виклав їх зміст у вироку і дав їм правильну оцінку. Зазначені докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх достовірності, виключають сумніви у причетності ОСОБА_9 до умисного скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому правильно обґрунтував ними його обвинувачення, спростувавши доводи сторони захисту, які аналогічні і доводам, наведеним в апеляційній скарзі, щодо відсутності винуватості обвинуваченого у скоєнні злочинів, зазначивши, при цьому, чому прийняв докази обвинувачення та чому відкинув версії сторони захисту.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів.
У зв'язку із чим твердження захисника про те, що протокол огляду місця події та ряд висновків експертів свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_9 не має жодного відношення до скоєних злочинів, є помилковими.
На переконання колегії суддів, мотивом кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_9 , є умисне вбивство ОСОБА_11 з корисливих мотивів, а тому доводи захисника щодо не встановлення мотиву вчинення ОСОБА_9 умисного вбивства є безпідставними.
Клопотання захисника про повторне дослідження показань потерпілої ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_18 та висновків експертиз № 2183, 2181, 2419, 599, 600, 598, 603, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обставини, які б вказували про необхідність повторного дослідження доказів, як того вимагають положення ч. 3 ст. 404 КПК України, захисником зазначені не були. Також захисник не обґрунтував в чому полягає неповнота дослідження показів потерпілої та свідка міськрайонним судом або в чому було допущено порушення при їх допиті, відтак підстав для задоволення клопотання захисника в цій частині колегія суддів не встановила.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187 КК України, як розбійний напад, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, судом першої інстанції кваліфіковані правильно.
Порушень ст. 370 КПК України щодо обґрунтованості і вмотивованості винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень у вироку суду, колегія суддів не вбачає.
З урахуванням викладеного, і оскільки, згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, підстав для скасування вироку та закриття кримінального провадження, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів також не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Вирок колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 листопада 2018 року відносно ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, проте може бути оскаржена учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня її оголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, а особою, яка тримається під вартою, в той самий строк, - з моменту отримання копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4