Справа № 602/1198/19
Провадження № 2-о/602/2/2020
"25" березня 2020 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Радосюка А. В.
при секретарі Майхрук Н.М.
розглянувши в письмовому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з особою, засудженою до позбавлення волі, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,-
До суду звернулась ОСОБА_1 з заявою про розірвання шлюбу з особою, засудженою до позбавлення волі, заінтересована особа: ОСОБА_2 . Свої вимоги мотивує тим, що шлюбно-сімейні стосунки у них з чоловіком не склалися, вже понад 8 років вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, шлюб існує лише формально. На даний час чоловік перебуває у місцях позбавлення волі, відбуваючи покарання за вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 28.12.2015 року, за яким він був засуджений до 9 років 6 місяців позбавлення волі, а тому вона просить суд заяву задовольнити та розірвати шлюб між нею та
ОСОБА_2 .
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча про день, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить заяву задовільнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 був повідомлений про день, час і місце розгляду справи та про його право брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, однак на адресу суду не надходило ні заяви про його бажання брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, ні заперечення на заяву.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Так, в ході судового засідання було встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 25 грудня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлю 25.12.2007 року, актовий запис за № 87, після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_2 , прізвище дружини - ОСОБА_1 (а.с.6).
Вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2015 року (справа №602/975/15-к) ОСОБА_2 визнанно винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців (а.с.7-10).
Як вбачається з повідомлення Державної установи Львівська установа виконання покарань (№ 19) Міністерства юстиції України № 9/1301 від 19.02.2020 року, засуджений ОСОБА_2 на даний час відбуває покарання у ДУ Снігурівська виправна колонія (№ 5) (а.с.31).
Відповідно до ч. 3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з приписами ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.
Заявниця стверджує, шлюб їх існує формально, збереження шлюбу суперечить її інтересам, тому такий шлюб зберігати не доцільно.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
За таких обставин, у суду немає підстав для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, оскільки це буде суперечити моральним засадам суспільства і інтересам заявника, а тому відповідно до ст. 109 Сімейного Кодексу України, такий шлюб розривається судом.
Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 грудня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис за № 87, слід розірвати.
На підставі наведеного, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( мешканки с.Волиця Лановецького району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу з особою, засудженою до позбавлення волі, заінтересована особа: ОСОБА_2
(місцезнаходження: Державна установа Снігурівська виправна колонія (№ 5) с.Центральне, вул.Суворова,1 Снігурівського району Миколаївської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ) - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 25 грудня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис за № 87, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.
Заявнику ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. В. Радосюк